Wielu ekspertów twierdzi, że ostateczny pokój na Ukrainie nie nastąpi po zawieszeniu broni i całkowitym wycofaniu się armii rosyjskiej z kraju, ale dopiero w przypadku rozpadu Rosji, bo póki ona istnieje we współczesnych granicach, zagrożenie nowego ataku nie zniknie. Jak może upaść imperium Putina i na jakich warunkach?
Imperium Rosyjskie, Związek Radziecki, Federacja Rosyjska (niezależnie od nazwy) to sztuczny, niezdatny do życia organizm, wielkie więzienie narodów. I prędzej czy później on się rozpadnie
- mówi w rozmowie z Ukrayina.pl Pawło Łakijczuk, członek rady koordynacyjnej Ligi Publicznej "Ukraina-NATO", szef programów bezpieczeństwa w Centrum Globalistyki „Strategia XXI". - RFSRR, czyli Rosja przed upadkiem ZSRR, formalnie składała się z 16 republik autonomicznych. Na przykład Baszkirska Autonomiczna Socjalistyczna Republika Radziecka jest teraz Republiką Baszkortostanu, Buriacka Autonomiczna Socjalistyczna Republika Radziecka jest Republiką Buriacji, Północno Osetyjska Autonomiczna Socjalistyczna Republika Radziecka jest Republiką Północnej Osetii-Alanii i tak dalej. Istnieją również regiony autonomiczne i okręgi autonomiczne (narodowe) - Koriacki, Ust-Ordyński Buriacki, Czukocki, Ewenkijski i inne. Wszystko wskazuje na to, że de facto są to pozostałości ustroju narodowego zniewolonych narodów, zdławionych przez kolonizatorów - dodaje.
- Mój znajomy Aleksandr Bolkin, znany erzjański poeta Sires Bolajeń, jest przywódcą Erzjan, liderem ruchu "Wolny Idel-Ural". Marzenie i cel jego samego, oraz jego otoczenia, to swoboda zniewolonych ludów ugrofińskich z Idel-Uralu. I wierzę, że wkrótce się to spełni. Katownia narodów nie może istnieć wiecznie - mówi Łakijczuk.
Możemy mówić o prawdopodobieństwie rozpadu Rosji - szanse na to zwiększył sam Putin, rozpoczęynając wojnę z Ukrainą - mówi z kolei Mychajło Basarab, politolog i badacz nauk politycznych.
Rosja ma wiele problemów społecznych, ale jako państwo trzyma się wyłącznie dzięki autorytarnemu reżimowi Kremla. Występuje tam zarówno nierównomierny rozwój regionów, jak i niesprawiedliwy podział dóbr między nimi. W związku z tym, że Moskwa nie jest w stanie właściwie utrzymać tak dużego terytorium, prowincje otrzymują znacznie mniej dóbr, a centrum je łupi. Ponadto składają się one głównie z rdzennych terytoriów podbitych przez państwo moskiewskie. I mimo długiej polityki asymilacyjnej, centrum nie udało się przełamać tradycji, tożsamości tych narodów. Dlatego na tle problemów społeczno-gospodarczych, które już zaostrzają się przez zachodnie sankcje, ta różnorodność etniczna w Rosji będzie się tylko zwiększać. Według moich prognoz do załamania dojdzie, jeśli nie w najbliższych miesiącach, to w najbliższych latach
- dodaje.
- Od jakiego regionu może zacząć się rozpad Rosji i które narody będą walczyć o własną niepodległość? - pytamy.
P. Łakijczuk mówi:
- Niemal każdy jest przekonany, że rozpad Rosji rozpocznie się na Kaukazie Północnym, Kreml popełnił zbyt wiele zbrodni na narodach górskich. Krew wolnego ludu Czeczenii jeszcze nie zastygła. Jednak największy potencjał (gospodarczy, ludzki, kulturowy) mają narody Uralu. Jestem przekonany, że wolny Tatarstan stanie się ważnym graczem na północnoazjatyckim (obecnie eurazjatyckim) polu politycznym po upadku Rosji. Kazań może stać się nie tylko jedną z wpływowych stolic Azji, ale także ośrodkiem przyciągania nowej grupy państw postrosyjskich.
- Przyszłość uciskanych ludów Syberii Wschodniej może nie być tak szczęśliwa. Los rzucił ich na skrzyżowanie dwóch totalitarnych systemów - Moskwy i komunistycznych Chin. To nie obiecuje niczego dobrego. W każdym razie los Imperium Rosyjskiego, które przetrwało swoją imperialną epokę, jest nie do pozazdroszczenia - dodaje.
Częściowy lub całkowity rozpad Rosji na wiele mniejszych części nastąpi w ciągu najbliższych trzech-pięciu lat
- wskazuje z kolei Serhij Parchomenko, dyrektor Centrum Studiów nad Polityką Zagraniczną im. Aleksandra Nykonorowa.
Możemy przewidzieć odejście [od wpływów Rosji] Północnego Kaukazu, zwłaszcza Czeczenii i Inguszetii. Kadyrow nadal rządzi w Czeczenii, ale wiele osób próbuje go wyeliminować i uzyskać niezależność od Rosji. Podobnie jest w Inguszetii. Nienawidzą potomków Stalina i zwolenników jego polityki, ponieważ ta represyjna machina deportowała Ingusze do Azji Środkowej w 1944 roku. Dlatego proces ich odejścia od imperium jest nieunikniony
Daleki Wschód również będzie jednym z pierwszych, kto zechce odejść od Rosji. W końcu czynnik demograficzny może zamienić terytorium Kraju Chabarowskiego i Kraju Nadmorskiego w kolonię chińską. A agresja Rosji na Ukrainę zagroziła zdolnościom obronnym wschodnich granic. Jest też Japonia, która ma pretensje do Wysp Kurylskich. Dodatkowo warto wspomnieć o rejonach Syberii. Trudno przewidzieć, w jakim formacie będą istnieć lub koegzystować z imperialnym centrum, ale istnieje duże prawdopodobieństwo, że warstwa regionów od Republiki Sachy (Jakucji) po Tiumeń, Omsk i rejony Przyurala będzie chciała zadeklarować swoją osobność
- dodaje. - Tatarstan, a także region Wołgi, Przyurale, Baszkortostan i republiki ludów ugrofińskich również mogą ubiegać się o niepodległość. Wspomnijmy jeszcze południową Rosję - terytorium dawnych wojsk kozackich. W szczególności wojsko kozackie, wojsko dońskie. Kiedyś oni mieli własne republiki, więc mogą ogłosić specjalny status w granicach Rosji jako części konfederacji - mówi.
- Które regiony nie będą w stanie się odłączyć?
- Nawet rdzenne ludy Rosji, które zostały zniewolone, bardzo ucierpiały z powodu wpływów imperialnych, w tym etnocydów i językobojów. Na przykład na Kubaniu wszystko, co ukraińskie, zostało zniszczone. Tak asymilowały się małe narody. W szczególności ludność Karelii jest bardzo zasymilowana z Rosjanami, tam nie ma wystarczającej liczby mieszkańców etnicznych, aby ogłosić niepodległość. Ale to terytorium może wrócić do Finlandii.
Warto wspomnieć o Republice Tuwy, która znajduje się na granicy z Mongolią, niedaleko jeziora Bajkał i Buriacji. Jest zdominowana przez rdzennych grup etnicznych - Buriatów i Tuwińców. Choć mają inny religijny punkt widzenia niż Rosjanie, są też zwolennikami idei „ruskiego mira". Dlatego nie wierzę w ich państwowość
- dodaje.
- A co może przyspieszyć rozpad Rosji? - pytamy.
S. Parchomenko:
- Koniec Putina i początek walki o władzę między różnymi grupami, które znajdowały się w orbicie jego reżimu: oligarchami i siłami bezpieczeństwa. Dopóki będą się ze sobą kłócić, sytuacja gospodarcza będzie się tylko pogarszać. Na tym tle pojawią się gubernatorzy ludowi, a każda grupa będzie szukała okazji do porozumienia z Zachodem.
M. Basarab:
- Wojna z Ukrainą rozpoczęła już proces rozpadu Rosji. Większość zabitych i rannych pochodzi z zaplecza Rosji, jest wśród nich wielu Dagestańczyków i Buriatów. Z jednej strony Kreml stara się uniknąć masowej mobilizacji w Moskwie i Petersburgu, gdyż mogłoby to sprowokować masowe protesty. Z drugiej strony ludzie mieszkający na prowincji nie mają środków do życia, a pensje w siłach zbrojnych dla ich rodzin to jedyny sposób na przeżycie.
- Jakie byłyby plusy i minusy rozpadu reżimu Putina?
S. Parchomenko:
- Wszystkie kraje zachodnie boją się rozpadu Rosji, bo może to doprowadzić do tego, że wymknie spod kontroli jej arsenał nuklearny. W tej sytuacji widzę jedno wyjście: proces ogłaszania niepodległości musi odbywać się pod nadzorem społeczności międzynarodowej, z uwzględnieniem interesów miejscowej ludności. Musi ona zapewnić porozumienie, że inne państwa posiadające broń jądrową wyślą międzynarodowy kontyngent w celu kontrolowania i dalszego wycofywania obiektów jądrowych z utworzonych republik. Wśród oczywistych zalet jest to, że pozbędziemy się imperium, które gwałciło nas od wieków. To będzie najwyższa manifestacja sprawiedliwości.
M. Basarab:
- Prawdopodobieństwo, że Kreml przetrwa, jednak pozostaje. Jeśli chodzi o status nuklearny, to jest to kwestia powojennego porządku dnia. Rosja musi zostać ukarana za popełnione zbrodnie. A jednym z punktów odpowiedzialności Rosji może być pozbawienie statusu nuklearnego.
Anastazja Krupka
Коли і як може розпастися росія?
Майбутнє цієї держави - недалеке і нещасливе, кажуть експерти. Найімовірніші сценарії розпаду рф.
Чимало експертів кажуть, що остаточний мир в Україні настане не після припинення вогню та повного виведення російської армії з території нашої країни, а лише в разі розпаду росії, адже, доки вона існуватиме в сучасних кордонах, загроза нового нападу не зникне. Як саме путінська імперія може розвалитися і за яких умов?
"Російська імперія, радянський союз, російська федерація (назва неважлива) — це штучне, нежиттєздатне утворення, велика в’язниця народів. І рано чи пізно вона розвалиться, — вважає Павло Лакійчук, член координаційної ради Громадської ліги "Україна — НАТО", керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ". — РРФСР, себто росія до розпаду СРСР, формально складалася з 16 автономних республік. Наприклад, Башкирська АРСР нині є Республікою Башкортостан, Бурятська АРСР — Республікою Бурятія, Північно-Осетинська АРСР — Республікою Північна Осетія — Аланія тощо. Є ще автономні області та автономні (національні) округи — Коряцький, Усть-Ординський Бурятський, Чукотський, Евенкійський та інші. Це вказує на те, що де-факто це залишки придушеного колонізатором національного державного устрою поневолених народів.
Мій знайомий Олександр Болькін, відомий як ерзянський поет Сиресь Боляєнь, — лідер ерзянського народу, голова громадського руху "Вільний Ідель-Урал". Його мрія і мета його побратимів — свобода поневолених фіно-угорських народів Ідель-Уралу. І я вірю, що вона незабаром здійсниться. Не може катівня народів існувати безконечно".
"Ми цілком обгрунтовано можемо говорити про можливий розпад росії, ймовірність якого фактично підвищив путін, почавши війну проти України, — каже Михайло Басараб, політолог та кандидат політичних наук. — Усередині росії існує багато різних соціальних проблем, і вона як держава тримається винятково завдяки кремлівському авторитарному режиму. Там є і нерівномірність розвитку регіонів, і несправедливий розподіл благ між ними. Через те що москва неспроможна належно утримувати таку велику територію, провінції отримують значно менше благ, центр обдирає їх. До того ж вони переважно складаються з територій корінних народів, які підкорила московська держава. І, попри тривалу асиміляційну політику, центру не вдалося подолати традиції, самобутність, національну ідентичність цих народів. Тому на тлі соціально-економічних проблем, які вже підсилені санкціями Заходу, ця етнічна розрізненість росії тільки посилюватиметься. За моїми прогнозами, розпад станеться якщо не найближчими місяцями, то у найближчі кілька років".
— З якого регіону може розпочатися розпад росії та які народи будуть боротися за власну незалежність?
П. Лакійчук:
— Майже всі впевнені, що розпад росії почнеться з Північного Кавказу, бо вже занадто багато злочинів скоїла імперія проти гірських народів. Кров вільних людей Чечні ще не застигла. Проте найбільший потенціал (економічний, людський, культурний) мають народи Уралу. Впевнений, що вільний Татарстан стане після розпаду росії важливим гравцем на Північно-Азійському (нині Євразійському) політичному полі. Казань може стати не тільки однією з впливових столиць Азії, але й центром притягнення нової групи постросійських держав.
Майбутнє пригноблених народів Східного Сибіру може виявитися не таким щасливим. Доля їх закинула на міжкордоння двох тоталітарних систем — путінської московії та комуністичного Китаю. Нічого доброго це не обіцяє. Хіба лише новий переділ світу — пожирання Китаєм теперішніх російських територій. У будь-якому разі доля російської імперії, яка пережила свій імперський вік, незавидна.
— Частковий або повний хаотичний розпад росії на багато дрібних частин станеться у найближчі три-п’ять років, — каже Сергій Пархоменко, директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені Олександра Никонорова. — Можна спрогнозувати відхід Північного Кавказу, насамперед Чечні та Інгушетії. Поки що в Чечні керує Кадиров, але багато людей прагне його усунути й досягти незалежності від росії. Втім вони бояться, бо режим тотального страху путінської росії наразі їх пригнічує. Схожа ситуація і в Інгушетії. Вони ненавидять нащадків сталіна та прибічників його політики, оскільки ця репресивна машина депортувала в 1944 році інгушів до Центральної Азії. Тому їхній процес відходу від імперії неминучий.
Також серед перших, хто захоче від’єднатися, буде Далекий Схід. Адже демографічний фактор може перетворити територію Хабаровського краю та Приморського краю фактично в колонію Китаю. А російська агресія проти України поставила під загрозу оборонну здатність східних кордонів. Також є Японія, яка претендує на законне повернення Курильських островів. Крім того, варто згадати й про регіони Сибіру. В якому форматі вони будуть існувати чи співіснувати з імперським центром — передбачити важко, але є висока ймовірність, що пласт регіонів від республіки Саха (Якутії) до Тюмені, Омська та регіонів Приуралля захоче заявити про свою окремість.
На незалежність може також претендувати Татарстан, а також Надволжя, Приуралля, Башкортостан та республіки фіно-угорських народів. Згадаймо й про південну росію — території колишніх козацьких військ. Зокрема, Терське козацьке військо, Велике військо Донське та Кубанське козацьке військо. Вони колись мали свої республіки, тож можуть оголосити про особливий статус у складі росії як частини конфедерації.
— Які регіони, на вашу думку, не зможуть відділитися?
— Навіть корінні народи росії, які були поневолені, дуже сильно постраждали від імперського впливу, зокрема етноциду та лінгвоциду. Наприклад, на Кубані все українське знищували. Так асимілювали й малі народи. Зокрема, у Карелії народ дуже асимільований з росіянами, там немає такої кількості етнічних жителів, щоб проголосити незалежність. Але ця територія може повернутися до складу Фінляндії.
Варто згадати й про республіку Тува, яка розташована на кордоні з Монголією, недалеко від Байкалу та Бурятії. Там домінують корінні етноси — буряти й тувинці. Хоч вони й мають іншу релігійну точку зору, ніж росіяни, вони теж прихильники ідеї "руского міра". Тому в їхню державність я мало вірю.
— Що може пришвидшити розпад росії?
С. Пархоменко:
— Кінець путіна й початок боротьби за владу між різними угрупованнями, які були в орбіті путінського режиму: олігархією та силовиками. Поки вони будуть гризтися між собою, економічна ситуація лише погіршуватиметься. На цьому тлі з’являтимуться народні губернатори, кожне угруповання буде шукати можливість помиритися зі Заходом.
М. Басараб:
— Війна проти України вже запустила процес розпаду рф. Серед значної кількості загиблих і поранених більшість людей — із російської глибинки, зокрема дагестанці та буряти. З одного боку, кремль намагається уникати масового призову в москві та петербурзі, бо це може викликати масові протести. З іншого — люди, які живуть у провінції, не мають засобів до існування, і зарплата в збройних силах для їхніх родин — єдиний спосіб вижити.
— Які плюси і мінуси розпаду росії?
С. Пархоменко:
— Усі західні держави бояться розпаду росії, бо він може спричинити неконтрольованість її ядерного арсеналу. У цій ситуації вбачаю один вихід: процес проголошення самостійності повинні здійснювати під наглядом міжнародного співтовариства з урахуванням інтересів місцевого населення. Воно має заручитися згодою, що інші ядерні держави надішлють міжнародний контингент для контролю та подальшого виведення ядерних об’єктів зі створених республік. Серед очевидних плюсів — ми позбудемося імперії, яка гвалтувала нас століттями. Це буде найвищим виявом справедливості.
М. Басараб:
— Внаслідок розпаду росії ймовірність того, що московська держава таки збережеться, залишається. Щодо ядерного статусу, то це питання повоєнного порядку денного. Росія має понести покарання за той злочин, який вона скоїла. А одним із пунктів відповідальності рф може бути позбавлення ядерного статусу.
Анастасія КРУПКА
