Священник відмовився молитися за військового, який загинув на війні

Od początku wojny w Donbasie w 2014 r. księża Ukraińskiego Kościoła Prawosławnego Patriarchatu Moskiewskiego odmawiają pochówku zmarłych żołnierzy ukraińskich. W obwodzie czerkaskim duchowny cerkwi moskiewskiej odmówił niedawno odprawienia ceremonii religijnej w związku ze śmiercią Igora Marynczuka. Tekst publikujemy w dwóch językach - polskim i ukraińskim. Ще з 2014 року, від початку війни на Донбасі, священники УПЦ МП відмовлялися відспівувати та ховати загиблих українських воїнів. І тепер ситуація повторюється. На Черкащині священник московської церкви відмовився провести релігійний обряд над загиблим воїном ЗСУ - Ігорем Маринчуком.

Мама загиблого героя, Галина Маринчук, розповідає, що цей священник давно служить у Жашкові. Він категорично відмовляється молитися за наших захисників і називає їх "розкольниками". 

"Більше десяти років тому мій син з коханою брав шлюб у церкві, де править цей священник. Тоді все було спокійно, нормально, — розповідає 55-річна Галина Маринчук. — Ми ходили до нього і паску святити, і воду. Батюшка та й собі батюшка". 

Щоправда, каже жінка, цей священник зловживав спиртним. "Рік чи два тому прийшов на Водохреще на річку, булькнув хрест у воду, перехрестив ним та й пішов, — згадує жінка. — Люди пояснювали, що його ще в церкві чекають, а він відповів, що вони йому "коло одного місця". Напевно, був напідпитку і тоді". 

За словами пані Галини, після таких неприємних випадків багато хто став ходити до інших храмів, та все ж кілька парафіян зостались у Святопокровській церкві московського патріархату.

"Коли загинув мій син, сваха з онуком пішла до тієї церкви, — продовжує пані Галина. — Сказала, що знає жінку звідти, яка може допомогти відспівати загиблого. Та священник, як тільки побачив сваху біля церкви, став кричати, що правити за "розкольників" не буде! Словом, сваха розплакалась, онук забрав її звідти". 

Хоронити героя приїхали священники із сусідніх сіл. Помолились за упокій вдома, а поховали захисника Ігоря Маринчука у Жашкові на Алеї Слави. Та люди не можуть забути ту бурхливу антиукраїнську реакцію священника. 

"Я питала цього батюшку — за кого він молиться? За путіна!? За кирила!? За тих орків, які вбивають наших дітей!? За що моя дитина загинула, за те, щоб він отак поводився? — не стримує емоцій пані Галина. — Казала, що завдяки моєму синові і його побратимам цей батюшка сидить у теплі й безпеці! А мій син міг ще жити і жити. Йому було лише 36 років. Та батюшка й слухати не хотів, своє щось доводив, що української церкви не існує, що ми не молимося Богу, що ми "розкольники". 

21 травня у Жашкові організували збори громади. Зібрали підписи за те, щоб припинити діяльність Святопокровської парафії, яка належить до московського патріархату. Також написали заяву в СБУ.  

"До нас уже приїжджали розбиратись у цій справі, чекаємо результатів, — каже пані Галина. — Місцева влада, до слова, підтримує нас. Знаю, що тому священнику пропонували добровільно перейти до української церкви, але він відмовився... І що ж ти тут зробиш, як в Україні досі немає закону, щоб примусово закривали всі московські церкви. Тому й досі маємо таке безчинство". 

Жінка додає: схожа ситуація сталася й у селі Соколівка, що неподалік Жашкова. Місцевий хлопець загинув у Маріуполі. Його поховали у братській могилі. "Бідна мати прийшла до батюшки і попросила відспівати, а той зі своєю матушкою зчинили скандал, ще й на відео все знімали, щоб московським передати інформацію — мовляв, як їх тут утискають", — каже пані Галина. 

ВІН БУВ СПРАВЖНІМ ДОБРЯКОМ 

Солдат Ігор Маринчук був номером обслуги мінометної батареї механізованого батальйону однієї з частин ЗСУ. Під час мінометного обстрілу 2 травня отримав поранення, несумісне з життям. 

Коли 24 лютого в Україну прийшла повномасштабна війна, Ігор Маринчук твердо вирішив, що піде захищати свою країну. 

"Мамо, хто, як не я, має вас захищати?" — сказав він тоді. Я ж просила, молила, щоб не йшов. Бо він у мене один-єдиний син. Та не послухав, — згадує пані Галина. — Його призвали 9 березня. Спершу поїхав на навчання у Золотоношу, а вже через місяць опинився у самісінькому пеклі — у Сєвєродонецьку. Вони відстрілялись на передовій, і вже коли повертались назад, окупанти їх обстріляли. Не було кому його врятувати, син просто стік кров’ю". 

На роботі про Ігоря згадують з повагою та теплотою. "Життєрадісний, працьовитий, справжній добряк. Ніколи ні в чому не відмовляв, — розповідає пан Богдан, друг загиблого. — Звісно ж, ми говорили з ним про війну і його рішення йти воювати. Ігор казав, що робить це заради сина. Він дуже любив його! Чудова людина..." 

Юлія ГОЛОДРИГА

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Matka zmarłego bohatera Ukrainy Halyna Marynczuk mówi, że ksiądz cerkwi moskiewskiej w Żaszkowie (obwód czerkaski) od dawna zdecydowanie odmawia modlitwy za obrońców Ukrainy i nazywa ich „schizmatykami".

- Ponad dziesięć lat temu mój syn i jego ukochana pobrali się w kościele, w którym rządzi ten ksiądz. Wtedy wszystko było spokojne, normalne - mówi 55-letnia Halyna Marynchuk. - Pojechaliśmy do niego świętować Wielkanoc i uświęcać wodę. Nic specjalnego się nie działo.

Inna kobieta mówi natomiast, że duchowny miał nadużywać alkoholu. - Rok lub dwa lata temu przyjechał na uroczystość Objawienia Pańskiego, która odbywała się nad rzeką i wrzucił krzyż do wody - wspomina kobieta. - Prawdopodobnie już wtedy był pijany.

Według pani Halyny, po takich nieprzyjemnych zdarzeniach, wiele osób zaczęło chodzić do innych kościołów, ale wciąż kilku parafian pozostało w Kościele wstawienniczym Patriarchatu Moskiewskiego.

– Kiedy umarł mój syn, teściowa i wnuk poszli do tego kościoła – kontynuuje Halyna. - Powiedziano im,  że kobieta stamtąd może pomóc w załatwieniu pochówku zmarłego. Ale ksiądz, na ich widok zaczął krzyczeć, że nie będzie się modlił za „schizmatyków"! Moja teściowa płakała, wnuk ją zabrał.

Pomogli kapłani z okolicznych wiosek, którzy przybyli, by pochować bohatera. Modlili się o pokój i pochowali Ihora Marynchuka w Żaszkowie na Alei Gwiazd. Ale ludzie nie mogą zapomnieć tej gwałtownej antyukraińskiej reakcji księdza.

- Zapytałam duchownego – za kogo się modli? Za Putina!? Za patriarchę Moskwy Cyryla!? Za tych orków (tak nazywani są rosyjscy żołnierzę w Ukrainie), którzy zabijają nasze dzieci!? Dlaczego tak się zachowywał? - mówi rozemocjonowana pani Halyna. - Powiedziałam mu, że dzięki mojemu synowi i jego braciom siedzi w cieple i bezpieczeństwie! - dodaje. - Przecież mój syn mógł jeszcze żyć. Miał tylko 36 lat. Ale ksiądz nie chciał słuchać, mówił coś, że cerkiew ukraińska nie istnieje, że nie modlimy się do Boga, że jesteśmy „schizmatykami".

Niedawno w Żaszkowie zorganizowano spotkanie lokalnej społeczności. Zebrano podpisy, aby wstrzymać działalność Parafii Świętego Wstawiennictwa, która należy do Patriarchatu Moskiewskiego. Napisali też w tej sprawie do Służba Bezpieczeństwa Ukrainy (SBU).

- Władze lokalne nas wspierają – mówi Halyna. - Wiem, że proponowano księdzu dobrowolne wstąpienie do cerkwi ukraińskiej, ale odmówił. Co zrobić, na Ukrainie wciąż nie ma prawa, by przymusowo zamykać wszystkie moskiewskie cerkwie. Dlatego wciąż jesteśmy oburzeni, że takie sytuacje mają miejsce. 

Walczył o swojego syna

Ihor Marynchuk był żołnierzem baterii moździerzy batalionu zmechanizowanego jednej z jednostek Sił Zbrojnych Ukrainy.

Kiedy 24 lutego Rosjanie postanowili wywołać wojnę na wielką skalę, Ihor Marynchuk postanowił bronić kraju.

- Błagałam go, żeby nie szedł na wojnę, ponieważ jest moim jedynym synem. Ale nie słuchał – wspomina pani Halyna. - Do armii wezwano go 9 marca. Najpierw wyjechał na przeszkolenie do Zołotonoszy, a miesiąc później służył już w samym piekle konfliktu - w Siewierodoniecku. Wraz z innymi żołnierzami polegli na froncie.

Koledzy i przyjaciele wspominają Igora z szacunkiem i ciepłem. - Wesoły, pracowity, naprawdę miły. Nigdy niczego nie odmawiał – mówi pan Bogdan, przyjaciel zmarłego. - Oczywiście rozmawialiśmy z nim o jego decyzji pójścia na wojnę. Igor powiedział, że robi to dla swojego syna. Bardzo go kochał! Był wspaniałym człowiekiem. 

Julia HOŁODRYHA

ПОПУЛЯРНІ
ОСТАННІ
Copyright © Agora SA