Росіяни активізували штурмові дії біля Гуляйполя на Запорізькому напрямку. Про це заявив речник оперативного угруповання військ "Таврія" Дмитро Лиховій в ефірі телемарафону. "Якщо говорити про оперативну зону оперативного угруповання військ "Таврія", то в нас порівняно з іншими ділянками фронту не багато бойових зіткнень - за минулу добу 6. Але є суттєва зміна. Після тривалої паузи у нас відбулися бойові зіткнення з росіянами на Гуляйпільському напрямку", - прокоментував Лиховій.
Зокрема зазначив, що противник вдавався до двох штурмових спроб і з різних напрямків, зокрема з села Решитилівське наступав в бік Гуляйполя. Після отримання спонтанного успіху на Торецькому напрямку росіяни накопичують та підтягують резерви. Втрати у росіян величезні - сотні загиблих на день. Попри це, потік штурмових груп не зменшується, він стабільно великий. Про це заявив командир взводу 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, молодший лейтенант Станіслав Краснов в інтерв'ю Radio NV.
Російські резерви постійно стягуються до Торецька: "Піхоту не жаліють"
За словами Краснова, росіяни роблять ставку на прорив української лінії оборони.
"Резерви однозначно продовжують підтягуватись. Не тільки піхотні - тут накопичена величезна кількість артилерії, авіація працює. Десятки КАБів щодня скидаються і по позиціях оборони, і по тилу, по логістичних позиціях. Вони намагаються розбити наші комунікації в тилу. Але влучають у більшості випадків по цивільних, які знаходяться в Торецьку. Можливо, хтось там ще живе. Познищували всі будинки, які були в Торецьку, здебільшого КАБами", - зазначив військовий.
Серед іншого Краснов висловився щодо думок українських і західних аналітиків про просування окупантів.
"Подекуди - так, дійсно, місцевість грає нам на руку, але не всюди. Не можу сказати, що прямо вся наша лінія оборони така дуже сприятлива для нашої оборони. Щодо того, що окупанти будуть відхаркувати кров’ю, вони постійно відхаркують кров’ю, бо несуть величезні втрати. Але здається, що їм начхати на ці втрати, вони не бережуть свою піхоту", - сказав Краснов.
Також зазначив, що подекуди це не зовсім їхня піхота, бо, крім того, що вони використовують велику кількість зеків у ПВК, вони також використовують велику кількість примусово мобілізованих з окупованих територій.
"Вони примусово мобілізують чоловіче населення і в Донецьку, і в Луганську. Тих людей, які, можливо, були абсолютно аполітичні, не думали про війну і ні в що не втручалися. Зараз вони кинуті як гарматне "м’ясо" на нас, вони гинуть тисячами. Окупанти зовсім не шкодують їх, витрачають як патрони, якісь снаряди для артилерії. На жаль, така ситуація стається", - пояснив військовий.
Після запеклих боїв Україна втратила ще два тяжко відвойовані села, - NYT
Українські військові були змушені залишити села Урожайне та Старомайорське на південному сході України після тривалої оборони та виснажливих боїв з російськими окупантами. Попри брак боєприпасів, українські захисники місяцями стримували ворога, але зрештою були змушені відступити. Про це пише The New York Times.
Зазначається, що упродовж кількох місяців 58-а мотопіхотна бригада Збройних Сил України успішно відбивала численні російські атаки, утримуючи позиції, здобуті під час минулорічного контрнаступу. Втім наприкінці березня 2024 року ситуація почала змінюватися. Російські війська зосередили свою увагу на Урожайному та Старомайорському. Три місяці запеклих боїв призвели до того, що в червні росіяни захопили Старомайорське, а 14 липня – і Урожайне.
За три місяці боїв у селі до 100 українських воїнів загинули або зникли безвісти. Евакуація поранених була можлива лише вночі через постійні обстріли. Оборона цих сіл була надзвичайно складною. За словами 43-річного майора з позивним "Карай", який брав участь у боях, населені пункти були повністю зруйновані, а цивільне населення евакуйоване.
"Бої відбувалися в руїнах, із підвалів. Окопів було кілька, але оборонних споруд не було, і побудувати їх було неможливо," - розповідав Карай.
Як пише видання, втрата Урожайного та Старомайорського стала серйозним ударом для України. Особливо з огляду на те, що ці села були здобуті ціною значних втрат під час минулорічного контрнаступу. Однак українські військові продовжують чинити опір на сусідніх ділянках фронту.
