Польські та українські науковці спільно досліджують морське дно Антарктики. Що вдалось знайти?
Польсько-українська співпраця в Антарктиді
Польські та українські науковці розпочали співпрацю в Антарктиді. Міжнародне дослідження відбувається на українському судні "Ноосфера" і стосується вивчення життя на морському дні Антарктики. Про це повідомив Національний арктичний науковий центр у Facebook. З польського боку участь в дослідженні беруть співробітники Польської академії наук та Ґданського університету. Очікується, ця спільна робота переросте у довготривалий проєкт, який фінансуватиметься Національним науковим центром Польщі.
"У межах співпраці польських та українських вчених вперше було відібрано зразки морської фауни з дна Південного океану", - заявили науковці.
Дослідження відбулось неподалік станції "Академік Вернадський", у протоці Пенола на різних глибинах. Як йдеться у дописі, на трьох глибинах вдалось знайти різні морські організми:
- на глибині 250 м переважали губки, великі морські зірки й голотурії (їх ще називають морські огірки через схожість форми);
- на глибині 200 м найчастіше траплялися середні за розміром види морських зірок, равлики, великі багатощетинкові черви та офіури (також мають назву змієхвістки через своєрідний спосіб пересування: коли вони повзуть дном, їхні промені звиваються, як змії);
- на глибині 120 м були зібрані різні види голкошкірих та колонії малорухомих видів мохуваток
Таке дослідження, як зазначають науковці, є важливим для дослідження морських екосистем. Одним із методів ефективного вивчення цих організмів - це аналіз ДНК із довкілля. У цьому випадку, завдяки пробі води можна визначити десятки та сотні видів живих організмів. Такий метод заощаджує час і кошти, а також завдає меншої школи суспільству, адже морських жителів не обов'язково виловлювати, - пояснюють дослідники.
Зміна клімату впливає на фізіологію тварин
Досліджуючи вміст металів в організмах морських жителів, науковці зможуть оцінити вплив зміни клімату. "Зміна клімату призводить до підвищення температури морської води та її окислення (зниження показника pH). У кислішій та теплішій воді змінюється фізіологія тварин, зокрема, вони починають набагато інтенсивніше вбирати в себе метали з води й відкладати їх у скелетних елементах – кістках, мушлях, панцирах тощо", - йдеться у дописі.
Скелет, який забруднений металами, слабшає, а окислення води негативно впливає на раковини тварин. Разом із накопиченням металів це робить скелетну опору морських мешканців ламкою та вразливою.
"Тож завдяки цим дослідженням вчені зможуть оцінити чутливість/стійкість водних безхребетних до зміни хімічного складу Південного океану та виявити групи, яким в першу чергу загрожують наслідки кліматичних змін в Антарктиці", - підсумували науковці.