Чим схожі українці та поляки, а чим відрізняються?

В українців та поляків є багато схожих рис, але й дещо - кардинально відмінне. Про подібність та інакшість двох народів Ukrayina.pl поспілкувалася з представниками двох націй.

Польща виявилася однією з найближчих подруг України в часі війни. З 24 лютого ця країна прийняла майже три мільйони українців. Люди зауважують: у нас із поляками є чимало схожих рис. Та дещо нас дуже відрізняє.

Робота у Польщі. Візьмемо на роботу працівників з України 

Що у нас спільного?

1. Волелюбні, з власною думкою

"І поляки, і українці прагнуть рівності, не терплять принижень і утисків, — каже мій знайомий поляк пан Тадеуш. — Скажімо, поляки мають прислів’я "Szlachcic na zagrodzie równy wojewodzie" (у перекладі "шляхтич у своєму дворі рівний воєводі", — Авт.). А в Україні кажуть: "Всі козаки — отамани". 

Також і полякам, і українцям часом важко досягти одностайності між собою. У нас є приказка "Gdzie dwóch Polaków, tam trzy zdania" (де два поляки, там три думки, — Авт.), а в Україні кажуть "Де два українці — там три гетьмани". Ми не сліпі раби. Ми маємо власну думку, яку вміємо відстоювати.

2. Родинні

"В українців, як і в поляків, дуже тісні родинні стосунки, — каже Барбара Гасковська, яка живе у Бидгощі. — У вас часто дорослі одружені діти живуть зі своїми сім’ями під одним дахом з батьками. І це, наскільки мені відомо, часто не пов’язано з обмеженим сімейним бюджетом. У поляків такої традиції вже нема. Проте, наприклад, у відпустку польські родини часто їдуть великою родиною, запросивши дзядка, бабцю, цьоцю. 

А ще і українці, і поляки дуже люблять велелюдні родинні урочистості з нагоди іменин, весілля. Що важливо, з пишними застіллями".

3. Щедрі та гостинні

"До польського, як і до українського, дому можна прийти без попереднього запрошення чи дзвінка і тобі будуть раді, знайдуть чим почастувати, — ділиться спостереженнями Гражина Вільчарська. — А ось, приміром, у німців такого не може бути категорично — несподіваного гостя навіть не запросять у помешкання і повважають вкрай невихованим. Крім того, якщо вас у Німеччині запросять на каву, то на столі, окрім самої кави і кількох штук печива, може нічого й не бути. А українці і поляки завжди знайдуть найкращі частунки для дорогих гостей".

4. Мій дім — моя фортеця

"Для українців і поляків важливо мати власне помешкання. Тож ми купуємо його в іпотечний кредит, збираємо гроші роками… Аби тільки не жити в орендованому будинку чи квартирі, — каже Агнєшка Рибацка, яка працює ріелтеркою в агенції нерухомості. — Окрім того, ми, поляки, прив’язуємося до родинного дому, як і ви, любимо мати якісь родинні реліквії. А ось, наприклад, шведи — інші, ніж ми, вони часто шукають житло для оренди поблизу місця праці, часто його змінюють, швидко позбуваються старих речей".

Родинний опікунчий капітал: коли, де і як подати заявку на 12 тисяч злотихРодинний опікунчий капітал: коли, де і як подати заявку на 12 тисяч злотих

5. Смачна їжа, натуральні продукти, консервації

"Я зауважила, що і поляки, і українці люблять добре поїсти, — каже Тетяна Турчина, яка чотири роки тому приїхала до Познані із Корсунь-Шевченківського. — Наприклад, деякі нації пропускають обід, а поляки та українці мають його завжди — зупа, друга страва, салат… Похід в музей, на концерт чи на закупи в торговий центр часто починається з походу в ресторан, а на фестивалях найпопулярнішими місцями є фуд-зони. Поляки, як і українці, цінують домашню їжу із натуральних продуктів, більшість моїх знайомих готують самі, часто за давніми родинними переписами. Як і українці, вони роблять на зиму консервації і самі вудять ковбаси та шинки".

Що у нас відмінного?

1. Гендерна (не)рівність

"Ставлення до місця жінки в суспільстві у наших народів трохи інше, — каже Барбара Гасковська. — Я кілька разів бувала в Україні і знаю, що керівні посади, місця в парламенті у вас здебільшого обіймають чоловіки. До того ж у вас чоловіки рідко займаються домашніми справами чи беруть відпустку по догляду за дитиною. Це здебільшого на плечах жінки. У Польщі теж так було років 50-70 тому. А зараз гендерна рівність у нас не на словах, а на ділі".

2. Ставлення до здоров’я

"Поляки більше дбають про своє здоров'я і займаються спортом, ніж українці, — каже Юрій Безпалько, який 5 років мешкає у Польщі. — У цій країні велосипедами користуються від малого до старого. Часто бачу дідусів і бабусь, які ледве ноги переставляють, а на велосипеді за ними аж вітер шумить. Також у Польщі дуже багато людей займаються бігом, скандинавською ходьбою. В Україні це поки що набагато менш популярне явище. 

Крім цього, у Польщі профілактичні огляди у лікаря є чимось звичним, а українці у більшості випадків звертаються до медиків лише коли щось дуже заболить".

3. Пунктуальність

"Мене дуже приємно дивує пунктуальність поляків, — каже Марія Коваль, яка чотири роки тому переїхала до Польщі. — Коли зі знайомими домовляюся про зустріч на конкретну годину, то вони приходять хвилина у хвилину. Серед українців, звісно, теж є пунктуальні люди, але в переважній більшості ми все ж програємо полякам у цьому".

"PESEL спростив мені життя у Польщі". Пояснюємо, що дає українцям цей документ

4. Довіра

"Українці більш недовірливі, ніж поляки, ми більш насторожені, адже боїмося, що нас обдурять чи обкрадуть, — каже Анастасія Антків. — Поляки більш спокійні в цьому плані, більше довіряють людям. Наведу приклад зі свого життя. Нещодавно я замовила виготовлення жалюзі на вікно. В офісі фірми працівниця, яка виявилася і власницею, записала нашу адресу і сказала чекати майстра. Передоплата? Ні, не потрібна. Майстром виявився чоловік власниці. Після встановлення жалюзі він не взяв обумовлену суму, а скерував нас в офіс. В нього не було гарантій, що ми точно прийдемо, він просто довіряв нам, своїм клієнтам. І це не кінець історії. Наступного дня заплатити нам не вдалося, бо через відсутність електроенергії офіс був зачинений, а згодом власниця захворіла на ковід і перебувала на ізоляції, запевняючи нас: "Не хвилюйтеся, встигнете заплатити!" Здається, ми з чоловіком більше хвилювалися за її гроші, ніж вона сама. І такі ситуації траплялися не раз".

5. Українці відкритіші до інших національностей

"Я дуже люблю Україну за те, що тут абсолютно рівними себе почувають представники різних націй та віросповідань: кримські татари, євреї, вірмени, поляки, афроамериканці, — каже Адам Бальцер, польський політолог та антрополог, що спеціалізується на євразійських проблемах. — Мушу визнати, що люди у Польщі не такі відкриті до осіб інших національностей, з іншим кольором шкіри чи іншим віросповіданням".

Дивись відео Допомогу, яку координує Польща, направлено Україні.