– Якщо навіть допустити, що до влади в Кремлі за певних обставин прийде умовний ліберал чи демократ, він неодмінно перетвориться на нового сталіна, путіна чи брежнєва, – вважає Михайло Басараб, кандидат політичних наук. – Навіть умовний опозиціонер Олексій Навальний неминуче стане путіним. А все тому, що інший лідер не зможе керувати цією країною, вона потребує саме такого правителя. Тому не варто себе обнадіювати тим, що режим путіна впаде, прийде до влади будь-хто інший і це дасть нам шанс на мирне співіснування. Цього не буде. Росія потребує або поглинання України, або конфронтації з нами.
– Коли путін лише прийшов до влади, він намагався бути західником, робив дещо для цього, ледь не ініціював вступ росії до НАТО, – каже Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій. – Але згодом його риторика змінилася, адже стало зрозуміло, що росіянам не подобається такий курс. Цей народ хоче сильної руки, хоче якихось силових звершень. Це закладено у їхньому менталітеті. Тому путін у 2014 році й "подарував" своїм громадянам анексію Криму.
– Так, потрібно розуміти, що не путін створив сучасних росіян, а останні створили нинішнього президента рф, – каже Олег Саакян політолог, співзасновник Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію". – Путін лише посилював та плекав ці настрої реваншизму. Тобто господар Кремля та росіяни сплелися в єдиному екстазі.
Можна, звісно, сподіватися на прихід до влади в росії настільки сильного політика, який зможе переламати хребет імперській державі та вибудувати на її теренах модернізовану республіку. Утім це видається нереальним.
– Що буде після путіна? З його відходом від влади позиція росії щодо України може стати ще жорсткішою, – вважає Денис Богуш, президент Асоціації політконсультантів України, експерт Центру дослідження Росії. – Там є чимало яструбів, котрі наполягають на
знищенні нашої держави. Хоча з'являються й голуби миру, котрі розуміють, що протистояння з Україною може призвести до розвалу росії...
– Якщо не зміна влади, то що тоді має статися в росії, аби вона поміняла вектор руху?
М. Басараб:
– Лише розпад росії як держави. А, зазначу, місія сучасних російських лібералів полягає в тому, щоб не дати існуючій російській конструкції вмерти. Вони насправді також борються за імперію... Тому надії на цих людей – немає.
– Для України важливий не стільки власне наступник путіна і його ідеологічні уподобання, а турбулентність при зміні влади. Тобто виникнення великої політичної смути, хаотизації політичного життя у рф, – додає Ярослав Божко, голова Центру політичних студій
"Доктрина". – Саме цей фактор дасть необхідне Україні вікно можливостей для повернення Криму і повного відновлення територіальної цілісності.
О. Саакян:
– Для того, щоб у рф змінилося ставлення до України, їхньому суспільству потрібен період як політичних, так і соціальних трансформацій. Росії слід пройти процес дерашизації чи
денацифікації. І це має стосуватися усіх сфер: від освіти до політичних інститутів, які треба перезавантити. Думаю, швидко цього не станеться.
– Хто може стати наступником путіна?
Д. Богуш:
– Сьогодні війна за владу в кремлі ведеться між двома вежами. Одну очолює міністр оборони Сергій Шойгу, другу – секретар Ради безпеки Микола Патрушев. Саме останньому вже давно пророкують посаду президента.
О. Голобуцький:
– На моє переконання, будь-хто, хто прийде на зміну нинішньому господарю кремля, зіткнеться з дуже складною економічною та соціальною ситуацією... Тож йому доведеться займатися передовсім цими питаннями та тимчасово забути про імперські амбіції. Але це не означає, що з часом не спалахне нова україно-російська війна. Між Києвом та москвою – екзистенціальні протиріччя. Поки росія не перетвориться у національну, громадянську державу, при будь-якому президентові ми відчуватимемо загрозу з півночі.
Богдан КУФРИК
***
- Nawet zakładając, że do władzy na Kremlu w określonych okolicznościach dojdzie liberał lub demokrata, nieuchronnie stanie się on nowym Stalinem, Putinem lub Breżniewem – powiedział Michaił Basarab, ekspert zajmujący się tematyką nauk politycznych. - Nawet warunkowy opozycjonista Aleksiej Nawalny nieuchronnie zostanie Putinem. A wszystko dlatego, że inny przywódca nie będzie w stanie rządzić tym krajem, który potrzebuje właśnie takiego władcy. Dlatego nie powinniśmy uważać, że reżim Putina upadnie, gdy ktoś inny dojdzie do władzy, a to da nam szansę na pokojowe współistnienie. Tak się nie stanie. Rosja potrzebuje albo przejęcia Ukrainy, albo konfrontacji z nami.
- Kiedy Putin doszedł do władzy, próbował być człowiekiem Zachodu, coś z tym zrobił, prawie zainicjował przystąpienie Rosji do NATO – powiedział Ołeksij Hołobutski, zastępca dyrektora Agencji Modelowania Sytuacji. - Ale później zmieniła się jego retoryka, bo stało się jasne, że Rosjanie nie lubią tego kursu. Ci ludzie chcą silnej ręki, chcą pewnych osiągnięć władzy. To jest osadzone w ich mentalności. Dlatego w 2014 roku Putin "podarował" swoim obywatelom aneksję Krymu.
- Tak, musimy zrozumieć, że to nie Putin stworzył współczesnych Rosjan, ale to Rosjanie stworzyli obecnego prezydenta Rosji – mówi Oleg Sahakian, politolog, współzałożyciel Platformy Narodowej "Dialog o pokoju i bezpiecznej reintegracji". - Putin tylko wzmocnił i pielęgnował te uczucia odwetu. Oznacza to, że mistrz kremlowski i Rosjanie spleceni są w jednej ekstazie.
Można oczywiście liczyć na dojście do władzy w Rosji tak silnego polityka, który będzie w stanie złamać kręgosłup państwa imperialnego i zbudować na jego terytorium zmodernizowaną republikę. Wydaje się to jednak nierealne.
- Co się stanie po Putinie? Wraz z odejściem od władzy stanowisko Rosji wobec Ukrainy może się jeszcze zaostrzyć - powiedział Denis Bogusz, prezes Stowarzyszenia Doradców Politycznych Ukrainy i ekspert Centrum Studiów Rosyjskich. - Jest wiele jastrzębi, które nalegają na zniszczenie naszego państwa. Chociaż są też gołębie pokoju, które rozumieją, że konfrontacja z Ukrainą może doprowadzić do upadku Rosji.
Jeśli nie zmiana rządu, to co powinno się stać w Rosji, aby nastąpiła zmiana?
- Tylko upadek Rosji jako państwa - mówi Michaił Basarab. - Misją współczesnych rosyjskich liberałów jest niedopuszczenie do śmierci istniejącej rosyjskiej konstrukcji. W rzeczywistości walczą też o imperium. Dlatego dla tych ludzi nie ma nadziei.
- Dla Ukrainy ważny jest nie tyle następca Putina i jego ideologiczne preferencje, co turbulencja w zmianie władzy. To znaczy pojawienie się wielkiego zamieszania politycznego, chaosu życia politycznego w Rosji – dodaje Jarosław Bożko, szef Ośrodka Studiów Politycznych "Doktryna". - Ten czynnik da Ukrainie nadzieję na powrót Krymu i pełne przywrócenie integralności terytorialnej.
- Aby Federacja Rosyjska zmieniła swój stosunek do Ukrainy, jej społeczeństwo potrzebuje okresu przemian politycznych i społecznych - stwierdza Oleg Sahakian. - Rosja powinna przejść przez proces derraszyzacji lub denacyfikacji. I powinno to dotyczyć wszystkich dziedzin: od edukacji po instytucje polityczne. Sądzę, że nie stanie się to wkrótce.
Kto może zastąpić Putina?
- Dziś wojna o władzę na Kremlu toczy się między "dwiema wieżami" - opowiada Denis Bogusz. - Na czele jednej stoi minister obrony Sergiej Szojgu, na drugim szczycie jest sekretarz Rady Bezpieczeństwa Nikołaj Patruszew.
- Moim zdaniem każdy, kto zastąpi obecną głowę Kremla, stanie w obliczu bardzo trudnej sytuacji gospodarczej i społecznej - stwierdza Ołeksij Hołobutski. - Będzie więc musiał zajmować się przede wszystkim tymi sprawami i chwilowo zapomnieć o imperialnych ambicjach. Nie oznacza to jednak, że z czasem nie wybuchnie nowa wojna ukraińsko-rosyjska. Między Kijowem a Moskwą istnieją egzystencjalne sprzeczności. Dopóki Rosja nie stanie się narodem, państwem cywilnym, pod rządami jakiegokolwiek prezydenta będziemy czuć się zagrożeni.
Autor: Bogdan KUFRYK
