Сьогодні медичну допомогу пацієнтам з України надають у багатьох закордонних клініках — у Польщі, ФРН, Італії, Нідерландах, Франції, Швейцарії, Бельгії, Португалії, а також у Канаді й США. Нещодавно відбувалася найбільша від початку війни одноразова медична евакуація пацієнтів за кордон. Понад пів сотні людей поїхали в німецькі клініки для лікування та протезування.
Серед них — 23-річна медсестра з Лисичанська Оксана Баландіна, яка наприкінці березня внаслідок вибуху втратила ноги та чотири пальці руки, 30-літній Сергій Гімюш, київський волонтер, який під час обстрілу на Харківщині залишився без ноги. Також до Німеччини на лікування поїхав 63-річний Олександр Якуб із Харкова, який постраждав від обстрілів "градами", 71-літній Андрій Павлов, у якого після поранення хребта осколками у Святогірську на Донеччині паралізувало ноги.
— Ми вивозимо пацієнтів для лікування за кордоном майже щодня, — каже Андрій Васько, керівник обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. — До прикладу, 19 травня транспортували 52 особи. Це була наймасштабніша медична евакуація від початку війни.
Були випадки, коли везли людей одразу з поля бою: передавали з однієї швидкої допомоги в іншу. А на польському кордоні вже чекав медичний гелікоптер. Одна жінка після отримання травми на Сході України через 18 годин була вже в операційній польського центру реконструктивної щелепно-лицевої хірургії.
— Хто і як саме формує евакуаційні листи?
— В обласних закладах охорони здоров’я є особи, відповідальні за скерування українських пацієнтів для лікування за кордон на період дії воєнного стану. А в Міністерстві охорони здоров’я створена комісія, до якої входять координатори медевакуації. Вони формують запити в медичній інформаційній системі Євросоюзу для пошуку клінік, що зможуть прийняти українців. У ЄС також діє координаційна рада, яка визначає лікарні, що можуть надавати необхідну допомогу нашим важкопораненим. МОЗ, отримавши пропозиції з-за кордону, підтверджує можливість евакуації.
— Який наступний етап після формування списків пацієнтів?
— Обласні департаменти охорони здоров’я організовують транспортування пацієнтів зі стаціонарів у регіонах у координаційні медзаклади (два дитячі — у Львові та Києві, чотири дорослі — у Львові, Чернівцях та Ужгороді. — Авт.). Там людей готують до перетину кордону. Зокрема, оглядають, надають необхідну допомогу, оформляють документацію (перекладають медзаписи).
Також при потребі відновлюються втрачені паспорти, свідоцтва про народження дітей. Готуються, за необхідності, дозволи для виїзду за кордон (це переважно стосується чоловіків до 60 років). Дітям, які залишилися без батьків, шукають опікунів.
Коли ці клопоти позаду, формується колона з наших "швидких" (іноді долучаються польські машини чи партнери із ВООЗ), яка вирушає до кордону...
До речі, в західних клініках важкопоранених лікують безплатно.
— А як потім ці пацієнти повертатимуться додому?
— Найімовірніше, країна перебування забезпечуватиме соціальне утримання — до завершення воєнних дій в Україні.
Читайте найважливіші новини для українців про життя у Польщі у нашому телеграм-каналі та на сторінці у фейсбук.
