Ryzyko buntu przeciwko Putinowi w elicie rządzącej. "Nie wybaczą prezydentowi"

Wzrasta napięcie polityczne w Rosji. Po klęsce wojsk rosyjskich w obwodzie charkowskim mocno słabnie pozycja polityczna prezydenta Władimira Putina. Były lider samozwańczej tzw. Donieckiej Republiki Ludowej (DNR) Ihor Striełkow-Ghirkin stwierdził niedawno, że sytuacja jest dla Kremla rozczarowująca: "Nasza strona może mówić, jak zapobiec przekształceniu się porażki operacyjnej w strategiczną. Ale wróg już wygrał bitwę o inicjatywę". TEKST PUBLIKUJEMY W JĘZYKU POLSKIM I UKRAIŃSKIM. Градус напруги у рф зростає. Позиції президента країни-агресорки сильно похитнулися після розгрому російських військ на Харківщині. Про те, що ситуація для кремля невтішна, відверто заявив колишній ватажок "ДНР" Ігор Стрєлков-Гіркін: "Наша сторона може говорити про те... як не допустити переростання оперативної поразки у стратегічну... Хоча загалом вона вже переросла. Бій за ініціативу противник уже виграв".

Deputowani z Moskwy i Sankt Petersburga wyrazili niezadowolenie z działań prezydenta Federacji Rosyjskiej. Wysłali listy do Putina z żądaniem jego rezygnacji. Sygnatariusze apelu oskarżyli szefa Kremla nie tylko o obniżanie poziomu życia ludzi, ale także o to, że obywatele Rosji giną za imperialne ambicje Kremla - zwłaszcza w Ukrainie. Czy bunt przeciwko Putinowi jest możliwy na tle klęsk armii rosyjskiej w Ukrainie? O sytuacji rozmawiamy z dyrektorem Ukraińskiego Instytutu Politycznego Rusłanem Bortnikiem, szefem ośrodka analitycznego "Trzeci Sektor" Andrijem Zołotariowem i wicedyrektorem Agencji Modelowania Sytuacji Ołeksijem Holobuckim.

Jak wysokie jest ryzyko dla Putina z powodu rosyjskich porażek w wojnie?

R. Bortnik: Klęska w obwodzie charkowskim, która jest pierwszą poważną klęską Rosjan podczas wielkiej inwazji na Ukrainę, stwarza dwa istotne problemy dla Rosji. Z jednej strony mówimy o kryzysie między władzą a ultrapatriotami, którzy domagają się wojny na pełną skalę, powszechnej mobilizacji, zniszczenia infrastruktury ukraińskiej, ataków na ośrodki decyzyjne, użycia taktycznej broni jądrowej i tak dalej. To cała grupa ludzi w rosyjskim establishmencie, od Miedwiediewa po Striełkowa, którzy publicznie i bezkarnie krytykują rosyjską armię i siły bezpieczeństwa. Ale wiele z tych osób jest powiązanych z FSB. Uważają, że armia rosyjska nie jest wystarczająco twarda, tak naprawdę nie chce walczyć, a część rosyjskiego kierownictwa nazywają słabą.

Z drugiej strony istnieje amorficzna, infantylna część rosyjskiego społeczeństwa, która zawsze wierzyła w potęgę rosyjskiego rządu i armii. Obecnie, na tle poważnych porażek w obwodzie charkowskim, wiara społeczeństwa rosyjskiego w Putina, potęgę jego otoczenia i siłę rosyjskiej armii maleje. To poczucie zdrady i słabości powoduje duże zawirowania w rosyjskim społeczeństwie.

A. Zołotariow: Federacja Rosyjska ma potężną machinę propagandową, która może zamienić porażkę w zwycięstwo zwykłych obywateli. Łatwiej było to zrobić w marcu, maju. A teraz, kiedy liczba zabitych i rannych w wojnie Rosjan zbliża się do 100 tysięcy i nie da się tego dłużej ukrywać, to trudne zadanie.

Czy możliwe są zamieszki wśród ludności lub poważne konflikty w elicie rządzącej?

A. Zołotariow: Rosja ma niezwykle potężny aparat policyjny, który neutralizuje wszystko, co zdaniem władzy może jej zagrozić. Dlatego sceptycznie podchodzę do możliwości protestów na dużą skalę wśród ludności. Ale jest duże prawdopodobieństwo, że w elicie rządzącej dojdzie do buntu. Ludzie z kręgów biznesowych mieli zupełnie inne plany życiowe. Zainwestowali w nieruchomości w Wielkiej Brytanii, Francji, USA, wysłali tam swoje dzieci na studia, a teraz nagle wypadli z gry i zostali wygnańcami.

R. Bortnik: Tak, masowe protesty w społeczeństwie są mało prawdopodobne. Byłyby możliwe, gdyby wojna przeniosła się na terytorium Rosji. Ale kryzys ma charakter międzyelitarny, zaostrzenie konfliktu między różnymi, że tak powiem, wieżami na Kremlu już się dzieje. Warto zwrócić uwagę, co Striełkow mówi bezkarnie. Rozumiemy, że gdyby nie miał wysokiego "dachu", nie byłby w stanie tak ostro krytykować rosyjskich sił zbrojnych. W konsekwencji rośnie ryzyko destabilizacji rosyjskiego przywództwa politycznego.

Дивись відео Karetka dla Ukrainy. "Pomyślcie o tym, że dziecko spotka się z ojcem w domu. To nie tylko stos żelaza i sprzętu"

Czy Putin może zrezygnować? Czy może być zmuszony do odejścia?

R. Bortnik: Jest mało prawdopodobne, aby ktokolwiek zmusił Putina do rezygnacji. Nie ma ludzi, którzy mogliby rzucić mu wyzwanie. Ale ryzyko fizycznej destrukcji Putina rośnie. Bo w Rosji przywódcy można wybaczyć wszystko - tyranię, totalitarne okrucieństwo, ale nie słabość. Jak widać, władze rosyjskie, blok władzy, w sytuacji inwazji na Ukrainę wykazał dużą słabość.

Z drugiej strony Putin może obwiniać o porażkę ministra obrony Szojgu, generałów i przewodzić kontrrewolucji radykałów. Powie, że wzywał do bardziej zdecydowanych działań, ale zdrajcy upierali się, że trzeba działać stopniowo, żeby tam (w Ukrainie - red.) ma być operacja specjalna, a nie wojna. Czyli spróbuje wykorzystać ten kryzys, aby przeprowadzić czystki w kierownictwie politycznym, przede wszystkim z osób nie do końca lojalnych, nieefektywnych lub nieprzystających do partii "jastrzębi".

Tak więc z jednej strony istnieje ryzyko dojścia do władzy w Federacji Rosyjskiej jeszcze większej liczby osób antyukraińskich. Z drugiej strony są szanse na całkowite zniszczenie państwa rosyjskiego i to, że na jego miejscu może pojawić się ktoś inny, mniej wrogi Ukrainie.

Natalia VASYUNETS

У російській владній верхівці є ризик заколоту проти путіна. "Цього президенту рф не  пробачать"

Водночас незадоволення президентом рф висловили московські та санкт-петербурзькі муніципальні депутати. Вони одні за одними скерували на адресу путіна листа, в якому вимагають його відставки. Підписанти звернення звинуватили очільника кремля не лише у зниженні рівня життя людей, а й у тому, що російські громадяни гинуть за імперські амбіції кремля у гарячих точках, зокрема в Україні, пише газета Експрес.

То чи можливий заколот проти путіна на тлі поразок російської армії в Україні? Ситуацію обговорюємо з директором Українського інституту політики Русланом Бортніком, керівником аналітичного центру "Третій сектор" Андрієм Золотарьовим та заступником директора Агентства моделювання ситуацій Олексієм Голобуцьким. 

— Наскільки високі ризики з’являються для путіна через поразки росіян у війні? 

Р. Бортнік: — Поразка на Харківщині, яка є першою серйозною поразкою росіян за час широкомасштабного вторгнення в Україну, створює дві вагомі кризи всередині росії. З одного боку, йдеться про кризу між владою і ультрапатріотами, які вимагають воювати на повен зріст, провести загальну мобілізацію, руйнувати українську інфраструктуру, завдавати ударів по центрах ухвалення рішень, застосувати тактичну ядерну зброю і так далі.

Це ціла група людей у російському істеблішменті — умовно кажучи, від Мєдвєдєва до Стрєлкова, — хто публічно й безкарно критикує російську армію та силовиків. Зверніть увагу: багато з цих людей пов’язані з фсб — "материнською структурою" путіна. Вони вважають, що російська армія недостатньо жорстка, не хоче по-справжньому воювати, і називають частину російського керівництва слабаками. 

З іншого боку, є аморфна, інфантильна частина російського суспільства, яка завжди вірила в силу російської влади та армії. Нині, на тлі серйозних поразок на Харківщині, віра російського суспільства в силу путіна, силу його оточення та силу збройних сил знижується. Оце відчуття зради й слабкості створює високу турбулентність у російському суспільстві. 

А. Золотарьов: — У рф працює потужна пропагандистська машина, яка може перетворити поразку на перемогу для пересічних громадян. У березні-травні це зробити було легше. А тепер, коли цифра загиблих та поранених у війні росіян наближається до 100 тисяч і цього вже не приховаєш, це складне завдання. 

Поразку на Харківщині нині порівнюють із поразкою російських військ на Галичині 1915 року під час Першої світової війни та з поразкою у Мукденській та Цусімській битвах під час російсько-японської війни 1904 — 1905 років. У багатьох нині відчуття, що росія програє. 

— Чи може дійти до бунтів серед населення або ж до серйозних конфліктів у владній верхівці?

А. Золотарьов: — Росія має надто потужний поліційний апарат, який гасить усе, що, на погляд влади, може становити для неї загрозу. Тому я скептично ставлюся до можливості масштабних протестів серед населення. Але є висока ймовірність того, що відбудеться заколот у владній верхівці. У людей з бізнесових кіл були зовсім інші життєві плани. Вони вкладали в нерухомість у Британії, Франції, США, віддавали туди навчатися своїх дітей, а тепер раптом вибувають із гри й перетворюються на вигнанців. 

Р. Бортнік: — Так, масові протести в суспільстві малоймовірні. Вони були б можливі, якби війна перейшла на російську територію. А от криза міжелітарна, загострення конфлікту між різними, так би мовити, баштами в кремлі уже відбувається. Подивіться, що безкарно розповідає Стрєлков. Ми ж розуміємо: якби він не мав високого "даху", то не міг би так жорстко критикувати російські збройні сили. Отже, ризики дестабілізації для російського політичного керівництва зростають. 

— Чи може путін сам піти з поста, а чи його можуть змусити піти?

Р. Бортнік: — Навряд чи хтось змусить путіна піти з посади. Людей, які можуть кинути йому виклик в обличчя, немає. А от ризики фізичного знищення для путіна зростають. Тому що в росії лідерові можуть пробачити все — самодурство, тоталітарну жорстокість, але не слабкість. Як ми бачимо, російська влада, силовий блок у ситуації вторгнення в Україну продемонстрували велику слабкість. 

З іншого боку, путін може звинуватити у провалі Шойгу, генералів та очолити контрреволюцію радикалів — сказати, що, мовляв, закликав діяти рішучіше, але тут зрадники наполягали, що треба діяти поступово, що має бути спецоперація, а не війна. Тобто він спробує перехопити цю кризу для проведення чисток усередині політичного керівництва, передусім від фігур, які не до кінця лояльні, неефективні чи не влаштовують партію яструбів. 

Отже, з одного боку, є ризик приходу до влади в рф ще більш антиукраїнськи налаштованих осіб. З іншого — є шанси на цілковиту деструкцію російської держави й на те, що на її місці може бути щось інше, не таке вороже до України. 

Наталія ВАСЮНЕЦЬ

ПОПУЛЯРНІ
ОСТАННІ