Gigantyczna nacjonalizacja majątku w Ukrainie. Ruch na korzyść oligarchów?

Przejęcie pięciu przedsiębiorstw należących do największych oligarchów Ukrainy wywołało różne reakcje opinii publicznej. Z jednej strony państwo może podporządkować te przedsiębiorstwa celom obronności kraju. Z drugiej pojawiają się opinie, że w ten sposób państwo rozwiązało problemy oligarchów. TEKST PUBLIKUJEMY W JĘZYKU POLSKIM I UKRAIŃSKIM. 9 листопада 2022 року. Націоналізація п'яти підприємств, які належать найбільшим олігархам України, викликало неоднозначну реакцію у суспільстві. З одного боку, держава скористувалась своїм законним правом використовувати ці підприємства на користь оборони країни. З іншого - є підозри, до в такий спосіб можуть державним коштом вирішені проблеми самих олігархів.

Przypomnijmy: 6 listopada doszło do przejęcia kilku strategicznych przedsiębiorstw – Motor Sicz, Zaporożetransformator, AwtoKrAZ, Ukrnafta i Ukrtatnafta. Decyzję podjęto 5 listopada 2022 r. na posiedzeniu Sztabu Naczelnego Wodza pod przewodnictwem prezydenta Wołodymyra Zełenskiego, zgodnie z Ustawą Ukrainy z dnia 6 grudnia 1991 r. Nr 1932 "O Obronie Ukrainy" i z dnia 12.05.2015 r. Nr 389 "O stanie wojennym" w związku z koniecznością wojskową, zgodnie z Ustawą Ukrainy z dnia 17.05.2012 r. Nr 4765 "O przeniesieniu, przymusowym przejęciu lub zajęciu mienia w warunkach stanu wojennego lub wyjątkowego". Aktywa te uzyskały status własności wojskowej i w związku z tym zostały przekazane w zarząd Ministerstwa Obrony Ukrainy.

Artykuł pochodzi z serwisu eDialog.media Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej.

Jak powiedział sekretarz Rady Bezpieczeństwa Narodowego i Obrony Ołeksij Daniłow, po zakończeniu stanu wojennego te firmy albo wrócą do właścicieli, albo otrzymają oni rekompensatę wartości aktywów. Według Forbesa, całkowita wartość przejętych aktywów wynosi 956,5 miliona dolarów.

W instytucji depozytowej został otwarty rachunek papierów wartościowych, na który przekazano akcje wymienionych przedsiębiorstw. Proces nie został nagłośniony, ponieważ według mediów obawiano się, że właściciele przedsiębiorstw mogą stwarzać przeszkody.

Szczególna jest sytuacja Ihora Kołomojskiego, który w wyniku nacjonalizacji stracił 42 proc. udziałów w Ukrnafcie i około 60 proc. w Ukrtatnafcie. Jednak zdaniem ekspertów Kołomojski do niedawna był tym oligarchą, który nie tylko nic nie stracił podczas wojny, ale też wzbogacił się dzięki podwyżce cen paliw.

Kolejnym oligarchą, którego udziały w Kremenczug AwtoKrAZ zostały przeniesione na własność państwa, jest Konstantyn Żewago. Nie byłby w stanie walczyć o swoje aktywa: jeszcze w 2019 roku Państwowe Biuro Śledcze oskarżyło go o defraudację 2,5 mld UAH z Banku Finansowo-Kredytowego. Żewago nie czekał na sprawiedliwość i uciekł z kraju. Obecnie jest umieszczony na międzynarodowej liście poszukiwanych, ale latem dziennikarzom śledczym udało się go sfilmować na jachcie w Monako.

Zaporożetransformator należy do biznesmena z rosyjskimi korzeniami Konstantina Hryhoryszyna. Nie jest jednak jasne, co stanie się z długami tej spółki: skoro państwo zarządza firmą Hrygoryszyna, musi rozwiązać problem jej długów w wysokości 3,6 mld UAH. Jest też inna znacjonalizowana firma – gigant przemysłowy Motor Sicz, którego były właściciel Wiaczesław Bogusłajew został niedawno aresztowany pod zarzutem współpracy z wrogiem.

Rząd stale podkreśla, że nie chodzi o nacjonalizację przedsiębiorstw, czyli ich przywłaszczenie. Chodzi jedynie o właściwe wykorzystanie majątku osób prywatnych na użytek stanu wojennego, na co zezwala prawo. Tym samym, zdaniem premiera Denysa Szmyhala, wszystkie te firmy będą działać na rzecz zaspokojenia potrzeb obronnych państwa.

Te przedsiębiorstwa muszą pracować 24/7 na potrzeby obrony państwa. Chcę zapewnić kolektywy, że nie będzie zmian w pracy, ale będzie tylko więcej zamówień. Co do tych przedsiębiorstw, które nie działały, ich praca zostanie wznowiona, kolektywy wrócą do pracy

– obiecał Szmyhal.

Jak tymczasowo przejęte przedsiębiorstwa będą działały na korzyść państwa? Na przykład Zaporożetransformator specjalizuje się w produkcji transformatorów o mocy do 1250 MW, a to strategiczny produkt w czasie kryzysu energetycznego wywołanego ostrzałem wroga. Produkty AvtoKrAZ będą potrzebne żołnierzom Sił Zbrojnych Ukrainy - ciężarówki na froncie są zawsze w cenie. Silniki lotnicze i śmigłowce z Motor Sicz będą teraz produkowane na potrzeby armii ukraińskiej, a nie rosyjskiej, jak do niedawna.

W przypadku koncernów naftowych kontrolowanych przez grupę Privat ich zadaniem jest zaopatrywanie sił zbrojnych w paliwo. W końcu Ukrnafta jest największą spółką produkującą ropę w Ukrainie, a Ukrtatnafta jest właścicielem największej rafinerii ropy naftowej – Kremenczuckiej. Opinie ekspertów co do celowości przejęcia i szczerości intencji władz były podzielone. Zdaniem ekonomisty Borysa Kushniruka jest to klasyczny przykład nacjonalizacji strat tych przedsiębiorstw w czasie wojny.

W rzeczywistości żadne z tych przedsiębiorstw, które znajdują się w południowo-wschodniej części Ukrainy, nie będzie działać do końca aktywnej fazy działań wojennych. Ale teraz generują straty, które musieli pokryć prywatni właściciele. Teraz zapłaci państwo ukraińskie. Jeśli mówimy o nacjonalizacji firm, a prezydent dokładnie to powiedział, to państwo powinno wypłacać odszkodowanie za znacjonalizowany majątek firm ich właścicielom. I tu już powstaje pytanie, czy naprawdę mamy teraz na to środki. Mamy teraz coś do zapłaty właścicielom firm Motor Sicz, Ukrnafta, AvtoKrAZ ? Może nie teraz, ale po wojnie. Jednak nadal jest to kwestia środków budżetowych. Ponadto argument, że wykorzystamy te firmy do zapewnienia zdolności obronnych kraju, jest bardzo trudny. Ponieważ takie przedsiębiorstwa są najbardziej narażone na uderzenia rakietowe

– zauważył ekspert.

Ilja Nieschodowski, szef analityków "ANTS" aprobuje decyzję rządu – jego zdaniem przejęte przedsiębiorstwa powinny dostarczać krajowi produkty absolutnie niezbędne do zwycięstwa na froncie i do normalnego działania wszystkich systemów tyłowego zabezpieczenia. Nieschodowski podkreśla, że "szanuje własność prywatną, ale uważa decyzję państwa za słuszną, ponieważ właściciele przejętego majątku są albo podejrzani o współpracę z wrogiem, albo sabotowali kontrakty państwowe, albo są zamieszani w nadużycia finansowe".

Inni eksperci są zgodni, że nie będzie możliwe szybkie i automatyczne przywrócenie pracy wszystkich przejętych przedsiębiorstw poprzez wdrożenie ich do produkcji wojennej. Pozostaje bowiem problem fizycznego zniszczenia tych firm, których większość znajduje się w strefie działań wojennych.

Kwestia zwrotu tych aktywów (lub ich wartości) właścicielom pozostaje otwarta. Według Ilji Nieschodowskiego, pomimo zabezpieczeń określonych w prawie, nadal istnieją luki prawne dotyczące nadużyć. Wszystko zależeć będzie od przejrzystości procesu wyceny majątku, naliczania odszkodowania oraz procesu ewentualnej nacjonalizacji majątku. Ponadto ekspert nie podziela pesymistycznej opinii, że po zakończeniu wojny przedsiębiorstwa te zostaną przekazane właścicielom (byłym lub obecnym), po uprzednim zwolnieniu ich ze wszystkich zobowiązań dłużnych ze środków państwowych i ustalonej produkcji.

Jeśli wszystko odbywa się zgodnie z międzynarodowymi zasadami rachunkowości i ogólnie przyjętymi metodami wyceny, środki zainwestowane w czasie wojny w odbudowę i modernizację przedsiębiorstw powinny zostać zrekompensowane przez właścicieli lub uwzględnione w ich dalszych rozliczeniach z państwem

– konkluduje Ilja Nieschodowski.

Wiktoria Czyrwa

Дивись відео Buzek: Ukraina, jeśli chodzi o drogę do UE, to specjalny przypadek

Націоналізація активів: хід на користь олігархів?

Отже, 6 листопада було відчужено кілька стратегічних підприємств – "Мотор Січ", "Запоріжтрансформатор", "АвтоКрАЗ", "Укрнафта" та "Укртатнафта". Відповідне рішення було ухвалене 5 листопада 2022 року під час засідання Ставки Верховного Головнокомандувача під головуванням Президента Володимира Зеленського, відповідно до  Законів України від 6 грудня 1991 року ? 1932 «Про оборону України» та від 12 травня 2015 року ? 389 «Про правовий режим воєнного стану» у зв’язку з військовою необхідністю, відповідно до Закону України від 17 травня 2012 року ? 4765 «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Ці активи набули статусу військового майна, відповідно, були передані в управління Міноборони. Як зазначив секретар РНБО Олексій Данілов, після завершення воєнного стану їх або повернуть власникам, або відшкодують їхню вартість.  

За даними Forbes, загальна вартість відчужених активів складає 956,5 млн дол.

Ось як відбувався процес відчуження. У депозитарній установі був відкритий рахунок у цінних паперах, на який Центральний депозитарій перевів акції зазначених підприємств. Розголосу процесу не надавали, адже, як стверджують у ЗМІ, побоювалися, що власники підприємств можуть чинити перешкоди.

Особливі хвилювання були через Ігоря Коломойського, який в результаті націоналізації втратив 42% в "Укрнафті" та близько 60% – в "Укртатнафті". Втім, як стверджують експерти, донедавна Коломойський був мало не єдиним олігархом, який не лише нічого не втратив під час війни, але й завдяки збільшенню цін на пальне тільки збагатився.

Ще один олігарх, чий кременчуцький «АвтоКрАЗ» було передано до державної власності – Костянтин Жеваго. Боротися за свій актив він навряд чи зміг би: ще у 2019 році ДБР звинуватило його у розкраданні 2,5 млрд грн у банку «Фінанси та кредит». Жеваго не став чекати правосуддя і втік з країни. Зараз він перебуває у міжнародному розшуку, але влітку журналістам-розслідувачам вдалося зафільмувати його на яхті у Монако.

Підприємство "Запоріжтрансформатор" належить бізнесмену з російським корінням Костянтину Григоришину. Щоправда, незрозуміло, що буде з боргами цього підприємства: оскільки тепер держава управляє компанією Григоришина, вона повинна вирішувати проблему її заборгованості у 3,6 млрд грн.

На слуху і ще одна націоналізована компанія – промисловий гігант «Мотор Січ», екс-власника якого В’ячеслава Богуслаєва нещодавно заарештували за підозрою у співробітництві з ворогом.

У владі весь час підкреслюють, що не йдеться про націоналізацію підприємств, тобто, їхнє привласнення. А лише про відчуження майна приватних осіб для його використання в умовах воєнного стану, що дозволено законом.

Так, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, всі ці компанії будуть працювати для забезпечення оборонних потреб держави.

"Ці підприємства мають працювати 24 на 7 для потреб оборони держави. Хочу запевнити колективи, що жодних змін в роботі не відбудеться, а буде лише більше замовлень. Що стосується тих підприємств, які не працювали, то їх робота буде відновлена, трудові колективи будуть повертатися до роботи", – пообіцяв Шмигаль.

Яким же чином тимчасово відчужені підприємства працюватимуть на користь держави? Наприклад, «Запоріжтрансформатор» спеціалізується на виробництві силових трансформаторів потужністю до 1 250 МГв, і це є стратегічна продукція під час енергетичної кризи, яку спричинили ворожі обстріли. Продукція «АвтоКрАЗ» стане у потребі воїнам ЗСУ – вантажівки на фронті завжди у ціні. Авіадвигуни та гелікоптери на «Мотор Січ» тепер виготовлятимуться на потреби українського, а не російського війська, як було донедавна. 

Що стосується нафтових підприємств, які контролювала група Приват, їхнє завдання – забезпечити збройні сили пальним. Адже «Укрнафта» – це найбільша нафтовидобувна компанія в Україні, а у володінні «Укртатнафти» перебуває найбільший нафтопереробний завод – Кременчуцький.

Думки експертів щодо доцільності такого відчуження та щирості намірів влади розділилися. На думку економіста Бориса Кушнірука, йдеться про класичний приклад націоналізації збитків цих підприємств на час війни.

«Реально жодне з цих підприємств до завершення активної фази бойових дій, до того ж розташованих у південно-східній частині України, не працюватиме. Але зараз вони генерують збитки, які доводилося покривати приватним власникам. Тепер платитиме українська держава. Якщо ми говоримо про націоналізацію компаній, а президент саме про це і сказав, то держава має заплатити компенсацію за націоналізоване майно компаній їхнім власникам. І тут вже виникає питання про те, чи дійсно в нас є зараз на це кошти. В нас є чим зараз заплатити власникам компаній "Мотор Січ", Укрнафта, "АвтоКрАЗ?!". Можливо не зараз, а після війни. Однак все одно питання в бюджетних коштах. До того ж аргумент про те, що ми використаємо ці підприємства для забезпечення обороноздатності країни, є дуже непростим. Оскільки такі підприємства найбільш уразливі до ракетних ударів», – зазначив експерт.

Своєю чергою, керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ілля Несходовський схвально ставиться до рішення влади – на його думку, відчужені підприємства повинні забезпечувати країну продукцією, яка вкрай необхідна для руху до перемоги на фронті і для нормальної роботи усіх систем у тилу. Несходовський підкреслює, що поважає приватну власність, проте вважає рішення держави справедливим, адже власники активів або підозрюються у колаборації з ворогом, або саботували держзамовлення, або причетні до фінансових зловживань.

При цьому експерти сходяться на думці, що швидко та автоматично налагодити роботу усіх відчужених підприємств, поставивши їх на військові рейки обслуговування української «оборонки», навряд чи вдасться. Крім того, залишається проблема фізичного руйнування цих компаній, більшість з яких перебувають у зоні бойових дій.

Відкритим залишається і питання повернення цих активів (або їхньої вартості) власникам. За словами Іллі Несходовського, попри визначені законом запобіжники залишаються шпаринки для зловживань. Все залежатиме від прозорості процесу оцінювання активів, нарахування компенсації, і процесу можливої націоналізації активів. Крім того, експерт не поділяє песимістичної думки про те, що після завершення війни ці підприємства передадуть власникам (колишнім або нинішнім), попередньо звільнивши їх державним коштом від усіх боргових зобов’язань та налагодивши виробництво. 

«Якщо зробити все у відповідності до міжнародних правил бухгалтерського обліку та загальновизнаних методів оцінки, вкладені протягом війни у відновлення та модернізацію підприємств кошти мають бути компенсовані власниками або ж враховані при їхніх подальших розрахунках з державою», – підсумовує Ілля Несходовський.

Вікторія Чирва

ПОПУЛЯРНІ
ОСТАННІ