Україна дуже повільно отримує західну допомогу - джерела
Пообцяв колись марш до окупованого Росією Криму, політичне керівництво Києва тепер наголошує на більш реалістичних очікуваннях. Тож, причини незадоволення повільним контрнаступом цілком зрозумілі, пише видання The Economist.
«Ми не маємо права критикувати військових, які сидять тут, у Києві», — каже представник Офісу президента Сергій Лещенко. Він порівняв розчарування швидкістю контрнаступу з нетерплячістю клієнтів кафе, які чекають свого холодного латте в численних хіпстерських кав'ярнях столиці.
«Кожен метр вперед має свою ціну в крові. Керівництво України особливо засмучено тим, що західна техніка досі не надійшла в обіцяній кількості. Це «засмучує… і демотивує», – каже пан Лещенко.
Двозначність серед союзників щодо постачання зброї та перспектива переобрання Дональда Трампа президентом США додали українцям тривоги.
Джерело в Генштабі повідомляє, що Україна отримала лише 60 танків Leopard , незважаючи на обіцянки про сотні. Транспортних засобів для розмінування особливо мало.
«У нас просто немає ресурсів для лобових атак, про які нас закликає Захід», — каже джерело.
Українська армія зможе ефективніше проходити мінні поля, коли матиме перевагу у повітрі
Відсутність достатньої кількості авіації - ще одна складність. Джерело додає, що українська армія ніколи не залишалася сліпою до викликів прориву російських мінних полів і рубежів оборони без переваги в повітрі.
20 серпня прем'єр-міністри Нідерландів і Данії заявили, що з нового року передадуть до 61 літака. З цієї причини військове керівництво відкладало контрнаступ, скільки могло. Після його початку на початку червня, коли дві навчені на Заході бригади втратили певну кількість людей і техніки на мінних полях, початкові плани були скориговані. Відтоді пріоритетом України є збереження армії.
«Ми більше не плануємо операції, які передбачають великі збитки», — говорить джерело.
Зараз акцент робиться на послабленні ворога: артилерія, безпілотники, радіоелектронна боротьба і так далі.
Після двох місяців контрнаступу Україна ще не готова до перерізання сухопутного коридору до Криму
Останніми днями Збройні Сили України досягли важливих успіхів на вирішальному південному театрі бойових дій і, можливо, пробили достатньо мінних полів, щоб досягти першої з трьох ліній російських укріплень у кількох місцях. Вони також погіршили оперативний резерв і матеріально-технічне забезпечення Росії.
Проте через два з половиною місяці Україна ще дуже далека від своєї стратегічної мети — наблизитися до Азовського моря — і таким чином перерізати захоплений Росією сухопутний коридор до Криму — до дощів наприкінці жовтня, коли бруд зробить багато важче йде.
Похмурі настрої поширюються й на українську політику. Все літо ходили чутки про те, що офіс пана Зеленського може призначити дострокові парламентські та президентські вибори. Логіка полягає в тому, що для нього краще домагатися переобрання, залишаючись національним героєм, а не після того, як його, начебто, примусять до мирних переговорів щодо непопулярного припинення вогню або великих територіальних поступок.
Провести вибори під час повномасштабної війни - неможливо
«Будь-які вибори, якщо вони відбудуться, будуть референдумом щодо Зеленського», — каже політолог Володимир Фесенко. «Окрім [головнокомандувача Валерія] Залужного , який зайнятий веденням війни, у нього зараз немає явного конкурента. Команда Зеленського розуміє, що це може змінитися».
Проведення виборів під час війни, коли до 6 мільйонів громадян України проживають за межами країни, а сотні тисяч воюють далеко від дому, було б складним. А воєнний стан забороняє проведення виборів, тобто парламент мав би схвалити зміни у виборчих правилах. Спочатку мова йшла про проведення обох виборів восени цього року, але зараз майже напевно для цього вже пізно — справді, джерела, близькі до президентської адміністрації, наполягають, що ця ідея була виключена.
У будь-якому разі опитування показують, що команді пана Зеленського буде важко переконати громадян у необхідності дострокового голосування. «Просто на це немає попиту, — каже Любомир Мисів з київської соціологічної групи «Рейтинг». «Населення збентежене самою ідеєю».
За відсутності військового прориву мирні переговори з Росією були б ще важчими.
«Будь-який мир зараз — це відкладена війна», — каже джерело в Генштабі. «Навіщо передавати проблему наступному поколінню?»