Минулої зими за обстріли України був відповідальний Суровікін
Деяка частина з ураженого енергетичного обладнання, на жаль, непридатна для відновлення, і процес створення нового затягується на місяці. Хоча масові перерви в електропостачанні наразі є рідкістю, фахівці просять українців запастись свічками та павербанками. Це може стати необхідним уже через декілька місяців, коли розпочнеться новий опалювальний сезон і Росія знову може вдарити по українській електромережі. І цілком можливо, що ситуація в енергетиці буде навіть складнішою, ніж минулого року.
Під час першої зими під час повномасштабної війни з метою руйнування української енергетичної інфраструктури, відповідальність за обстріли взяв на себе російський генерал Сєргєй Суровікін. Його стратегічний підхід виявився неуспішним, і Суровікіна звільнили з усіх обов'язків. Можливо, через його близькі зв'язки з покійним лідером бойовиків «Вагнера», Євґенієм Пріґожиним.
Тим не менш, звільнення Суровікіна ще не означає, що Росія відмовиться від тактики «енергетичного терору». В цьому переконані як українські військові, так і енергетики. Одним із ключових питань залишається те, наскільки Україні вдасться підготуватися до можливих російських атак.
Російські атаки призвели до збитків практично на 40 мільярдів гривень
Мешканці більшості регіонів України вже й забули, як це – тривалі перерви в постачанні електроенергії. Відсутність блекаутів створила в українців ілюзію, що наша енергетична ситуація стабільна. Проте, реальність зовсім інша.
Згідно з даними Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, через російські обстріли енергетичним мережам компанії «Укренерго» завдано збитків на суму 9,6 мільярда гривень, а об'єктам теплової генерації – на 29,9 мільярда гривень.
Проте, регулятор вказує на те, що вдалося відновити лише 1,6% енергетичної системи України. Ці дані дійсні на липень.
«На жаль, числа, якими ми розпоряджаємося стосовно аварійно-відновлювальних робіт, які були проведені до 1 липня цього року, не дозволяють зробити позитивних висновків щодо успішності підготовки до осінньо-зимового періоду», – заявив голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський, влітку цього року.
Ситуація з відновленням виглядає наступним чином: російські атаки призвели до збитків практично на 40 мільярдів гривень для енергетичної системи. На ремонт Україна витратила трохи більше мільярда гривень.
Найбільше збитків було завдано саме тепловій генерації, і її наслідки стануть відчутними для українців з настанням опалювального сезону.
Чи атакуватиме ракетами Росія цієї зими?
В Україні фахівці наголошують на тому, що російський план «заморозити українців» був невдалим. Однак це не гарантує, що Росія не намагатиметься здійснити подібну стратегію знову. У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України в цьому впевнені.
В серпні заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький заявив, що російська сторона може навіть найближчим часом розпочати нові обстріли української енергетичної інфраструктури.
Очевидно, що Росія восени та взимку знову намагатиметься пошкодити нашу енергосистему, задля припинення постачання світла та тепла українцям, деморалізації суспільства та спонукання нової хвилі примусової еміграції.
Згідно з його словами, російська сторона вже розпочала розвідку для визначення пріоритетних об'єктів, які є найбільш вразливими.
Таку думку поділяють і в українському уряді. Зокрема, міністр енергетики України Герман Галущенко вважає, що Росія буде намагатися знову призвести до блекауту Україну.
«Минулої зими ми вивчили багато, як утримувати систему та як ухвалювати рішення. Проте потрібно також розуміти, що противник також здобув багато досвіду. Очевидно, що їхні атаки можуть мати модифікований характер», – зауважив глава Міненерго.
Як Україна готується до російських атак та чи знадобляться українцям генератори?
Для мінімізації наслідків російських атак українська влада акцентувала увагу на трьох основних напрямках. Перший з них - ремонт електростанцій та енергетичних мереж. В Україні наразі активно відбувається ремонт і модернізація атомних електростанцій, які найменше постраждали від терористичного втручання Росії.
Проте, ситуація з тепловою та відновлюваною енергетикою значно складніша. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, жодна теплова або відновлювана електростанція в Україні не змогла уникнути атак під час зими. Експерти сумніваються, що до початку опалювального сезону буде можливо відновити хоча б половину їх потужностей. Це питання не обмежується лише фінансами. Обладнання для генерації та мереж зазвичай виготовляється на замовлення, і цей процес забирає багато часу. Українські енергетики змушені чекати місяцями на отримання необхідного обладнання.
Ще одним важливим напрямком підготовки до зими є накопичення палива для теплової генерації. Денис Шмигаль повідомив, що Україна вже накопичила 1,5 мільйона тонн вугілля та 10,4 мільярда кубометрів газу в резервуарах. Планується до початку опалювального сезону накопичити 1,8 мільйона тонн вугілля та 14,7 мільярда кубометрів газу.
Однак голова уряду не уточнив, що цього може бути недостатньо для зими. До війни українські енергетики споживали близько 50 тисяч тонн вугілля щодня, і накопичених запасів вистачило б ледь на місяць. Звісно, зараз вугілля використовується менше. Однак в будь-якому випадку, 1,8 мільйона тонн на весь опалювальний сезон виявиться недостатнім.
Одним з резервних варіантів для України є імпорт електроенергії з країн Європейського Союзу. Українська влада вже використовує цю опцію. Зокрема, часто імпортує електроенергію зі Словаччини, Польщі та Молдови.
Щоправда, оговтатися повністю після минулої важкої зими для українців вітчизняна енергосистема просто не встигне. Адже лишилося занадто мало часу. Тож, українцям доведеться знову заводити генератори та заряджати «павербанки» цієї зими.