84 річниця початку Другої світової війни: заходи та історичні факти
Вшанування річниці війни в Вестерплатте
Як і щороку, в Польщі вшанування розпочалися зі звучання сирен тривоги перед 4.45 ранку, оскільки саме в цей час 1 вересня 1939 року відбувся напад німців на польський військово-транзитний склад, що був розташований на Ґданському півострові.
Саме там розпочалися урочистості з нагоди річниці початку Другої світової війни. Президент Польщі Анджей Дуда та міністр національної оборони поклали вінки на цвинтарі солдатів польського війська та запалили смолоскип миру.
Ми повинні зміцнити нашу армію, перш ніж якомусь божевільному спасти на думку ідея знову захопити нашу землю, щоб напасти на нас - сказав президент Анджей Дуда під час вшанування 84-ї річниці початку Другої світової війни на Вестерплатте у Ґданську.
Свобода не дається раз і назавжди та не буде триматися сама по собі. Ми повинні показати, що ми готові, ми повинні нести відповідальність. Це наш патріотичний обов'язок сьогодні перед Батьківщиною і тими, хто буде її складати в майбутньому, а також перед тими, хто боровся і поліг за неї в минулому - підсумував президент Польщі згадуючи про війну в Україні.
Що спільного між Другою світовою війною та війною в Україні?
Після Другої світової війни була покарана лише половина зла, тому інша половина сьогодні становить загрозу для всього вільного світу - в інтерв'ю для Ukrayina.pl каже Тетяна Швидченко, український історик.
24 лютого вночі, коли мирні люди спали у своїх домівках російські війська почали повномасштабне вторгнення на територію України, запускаючи ракети в мирні міста.
Поляки, як ніхто інший, знають, що сьогодні переживають українці. Ми повинні об'єднатися проти спільного ворога. Тільки так гасло "ніколи знову" може колись стати реальністю - додає Тетяна Швидченко.
Сьогодні російська армія в Україні повторює те, що робила у 20-му столітті армія СРСР. Путінські солдати вбивають цивільних, ґвалтують українських жінок, дітей та стариків. Це ті самі злочини, що й червоноармійці на окупованих територіях - підсумовує український історик Тетяна Швидченко.