На заводі "Кремній ЕЛ" у Брянську, куди сьогодні поцілив безпілотник, виготовляють електроніку для систем ППО "Панцир" і ракетних комплексів "Іскандер". Окрім цього він є найбільшим виробником мікроелектроніки в Росії. Про це йдеться на сайті російського підприємства. Атака на завод сталася втретє за останні 10 днів. Про вибухи у Брянську сьогодні надвечір повідомили російські телеграм-канали.
Атака дрона: працівників заводу евакуювали
В мережі також оприлюднили відповідне відео. Як видно з кадрів, дрон поцілив у 5 поверх 8-поверхового адміністративного корпусу заводу. На підприємстві почалася пожежа. Пропагандисти заявили, що вогонь спалахнув на 20 квадратних метрах. Людей терміново вивели з приміщення. Своєю чергою губернатор Брянської області Олександр Богомаз повідомив про ще один безпілотник "літакового типу", який, за його словами,
Російські ЗМІ повідомили, що руйнувань немає. Про постраждалих також нічого не повідомляється.
У Брянську пролунало кілька вибухів
За даними російських пабліків, ще один "придушений" російськими військами дрон впав на будівлю місцевого залізничного вокзалу, там повилітали вікна і довелося евакуювати людей.
Загалом у Брянську було чутно щонайменше три вибухи. Згідно з повідомленнями місцевої влади, місто атакували чотири БпЛА. В ударі звинувачують українських військових.
Вибухи на території Росії останнім часом стаються чи не щодня. Як раніше заявляв президент України Володимир Зеленський, українська далекобійна зброя успішно вразила ворожу ціль на відстані 700 км. Своєю чергою фахівчиня із зовнішньої політики США, міжнародної безпеки та операцій ВПС Келлі Ґріко зазначає, що США та інші армії світу можуть багато чого навчитися в українців стосовно БПЛА.
Дуже важко уявити собі цю війну без дронів, це була важлива перевага для українців на початку війни, згадаємо турецькі "байрактари", які завдавали ударів по колонах російської техніки. Це було дуже важливо для того, щоб уповільнити рух армії РФ.
За її словами, масштаб застосування дронів в Україні вражає, але справа не лише в цьому. Українці знайшли можливість швидко передавати отриману з них інформацію до командних пунктів. Новим був і ступінь інтеграції безпілотників у низові структури армії.
Келлі Ґріко каже, що нині українська промисловість з виробництва БПЛА набирає обертів. Близько 80 компаній займаються їхнім виробництвом. Ця продукція стає дедалі складнішою, зростає й радіус її дії. Україна розглядає дрони далекої дії як альтернативу далекобійним засобам, яких наразі не вистачає на полі бою.