6 вересня Верховна Рада ухвалила закон, яким повернула електронне декларування статків для державних службовців, яке було тимчасово зупинено через повномасштабний напад Росії. Проте закон виявився недосконалим. Згідно документу, посадовці мають подати е-декларації не лише за 2023 рік, але і попередні роки.
Також чиновники тепер мали б оприлюднити декларації не пізніше 90 календарних днів після набрання чинності закону. Але оскільки депутати провалили голосування за поправку щодо оприлюднення декларацій, вони будуть закриті до 2024 року. Зокрема, за відкриття е-реєстру проголосувало лише 199 депутатів за необхідних 226. Це означає, що декларації чиновників, в тому числі зі статками, набутими під час війни, суспільство не побачить.
Відновлення електронного декларування для посадовців потрібне, зокрема, для виконання Україною семи рекомендацій на шляху до вступу в ЄС. Уже в жовтні Єврокомісія має надати звіт з оцінкою виконання Україною цих кроків. В уряді запевняли, що до цього часу у Раді буде остаточно ухвалений закон щодо е-декларування.
Окрім того, на важливості відновлення декларування для чиновників наголошував Міжнародний валютний фонд. Це потрібно для виконання зобов’язань України за Меморандумом за програмою EFF.
Наразі немає впевненості, що законопроєкт про повернення декларування буде зараховано як один із структурних маяків МВФ. І все через норму, що декларації будуть закритими для громадськості цілий рік.На цьому акцентує свою увагу і глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін:
Закритий реєстр декларацій порушить обіцянки влади перед міжнародними партнерами, особливо в частині вступу в ЄС. Саме тому посли G7 окремо наголосили на відкритості реєстру
На його переконання, ця правка з’явилась не на порожньому місці. "Нардепи хочуть залишити "воєнні статки" чиновників у таємниці й відмазують себе від криміналу»,- заявляє Шабунін.
Крім того, фахівці вбачають у цій закритості ризики для реєстру корупціонерів. Це портал з інформацією про всіх фізичних та юридичних осіб, які помічені в корупційних правопорушеннях.
Національне агентство з питань запобігання корупції адмініструє його з лютого 2019 року і стверджує, що за час повномасштабної війни цей перелік розширився.
Голова НАЗК Олександр Новіков наводить статистику: наразі у реєстрі 46 тисяч осіб. Із них дві тисячі вчинили дисциплінарні порушення, приблизно 25 тисяч – адміністративні, а 15 тисяч – кримінальні порушення. Однак дізнатися хто ці люди - практично неможливо. Адже Верховна Рада так і не відкрила реєстр декларацій.
Тепер депутати намагаються переконати суспільство, що відкриття декларацій зашкодить їхній безпеці. Мовляв, росіяни дізнаються, де живуть нардепи і одразу ж атакують їхні помешкання "кинджалами" або дронами. А на дітей посадовців за кордоном, буцімто, почне полювати ворожа ФСБ.
У Центрі протидії корупції, не вважають ці аргументи надто переконливими. Певно, через це очільник Центру Віталій Шабунін назвав цю правку "ляпасом суспільству від народних депутатів".
"Ці зміни не дозволять контроль громадськості та журналістів за владою. Що критично важливо під час війни, зважаючи на усі скандали з квартирами, закордонними будинками та дорогими автомобілями, які ми побачили під час війни", – йдеться в заяві Центру протидії корупції.
Взагалі у законопроєкті чимало "ляпасів суспільству". Так, одна із правок забезпечує імунітет недоторканності посадовців із "маминими та тещиними квартирами". Інша також діє на користь корупціонерів: не потраплять до реєстру ті, хто надав неправдиву інформацію у декларації щодо статків у розмірі до 1 мільйона 300 тисяч гривень.
До слова, цю правку до законопроєкту запропонував нардеп від нині забороненої ОПЗЖ Григорій Мамка. Депутати її охоче схвалили. Відтепер у разі брехні порушнику загрожує "символічний" штраф від 17 тис. грн. Після "корупціонер" не вважатиметься таким, що притягувався до відповідальності.
Автори антикорупційних розслідувань звертають увагу, що депутати певним чином спростили для них роботу. Оскільки оприлюднення декларацій до 2024 року не є обов’язком, то всі, хто відмовиться це робити зараз можуть бути є потенційними корупціонерами. Експерти згадують, що коли реєстри були закриті через Covid у 2021 році, свої декларації подала лише третина всіх посадовців.
Після цього Центр протидії корупції вимагав від глави держави Володимира Зеленського ветувати законопроєкт і відправити його на повторний розгляд до Верховної Ради. Зважаючи на кількість корупційних скандалів, приховані статки депутатів та чиновників знищать довіру українців, аргументують у ЦПК.
Як раніше повідомлялось, 12 вересня Володимир Зеленський ветував законопроєкт згідно з яким реєстр зі статками високопосадовців залишається закритим ще на рік. Інформацію про свій майновий стан дозволили відкривати у добровільному порядку.
Вікторія Чирва