"Емоційне вигорання, це більш такий стан спустошення. Емоційного виснаження, це супроводжується втратою мотивації, постійною втомою фізіологічною і цілим рядом таких неприємних симптомів. Але це своєрідна захисна реакція організму, пов`язана з високим рівнем стресу", - розповідає фахівчиня.
Коли в країні війна, люди в перманентному стресі, наголошує психологиня. Тому кожен переживає за все, за життя близьких, постійно з'являються тривожні новини з різних медіа, непокоїться про майбутнє. А це все, своєю чергою, дуже перенавантажує психіку.
Дуже важливо робити акцент саме на роботі зі стресом, зазначила Анастасія. Тобто робити все, що допомагатиме справлятися із ним.
"Важливо наголосити на піклуванні про себе як, наприклад дорослий піклувався б про дитину. Якщо є щось, що спустошує, є й те що наповнює. Тоді й питати, шукати те, що наповнює. Для когось це хобі, для когось це творчий процес, для когось це елементарно дотримуватись інформаційної гігієни", - радить вона.
Також зі стресом допомагає боротися спорт, тобто фізична активність. Для кожного ці навантаження різні, в залежності від можливостей.
"Для когось це 10 тисяч кроків, для когось це йога, для когось це біг. Сон, здорова їжа, час з близькими, робота з психологом. Елементарно, війна триває, емоційне вигорання загрожує кожному", - наголосила психологиня Анастасія Луцик.
Тому дуже важливо прислухатися до себе і дбати не тільки по фізичне, а й психологічне здоров'я.
Нагадаємо, після великої кількості виїздів за кордон на початку повномасштабної війни, різниця між кількістю людей, що виїхали та повернулись, складає лише 2,4 млн громадян. В ООН говорять про 6,24 млн українських біженців. Всі ці люди потребують адаптації у новому місці. Ми поспілкувалися із психологинею, Анастасією Луцик. Наразі вона проживає та надає психологічну допомогу українським біженцям у Нідерландах. Каже, що особисто в неї період адаптації ще триває.