Олег Берестовий — заступник командира батальйону і керує підрозділами, які розкидані по всій лінії фронту і займається артилерійською розвідкою. Олега ви могли бачити на відео, яке розлетілося мережею кілька місяців тому. В ролику він співає сину колискову "Спи, котику милий, працюють Збройні Сили". Згодом ця пісня вийшла також у дуеті зі Світланою Тарабаровою.
Нещодавно у мережі X (колись Twitter) Ви написали, що уся Ваша сім’я, тобто тато, мама і Ви, служите. Як Ви це сприйняли й що відчули, коли зрозуміли, що найрідніші також на війні?
Відчуття спокою, бо я розумію, що вони роблять щось корисне для країни. Мій батько - колишній військовослужбовець на пенсії й він штурмував військкомат на початку повномасштабного вторгнення. Йому було складно морально, тому що він має досвід, має якийсь фах, а його на той момент не брали, бо він уже військовий пенсіонер. От тому він мене попросив допомогти десь знайти йому місце і ми йому знайшли місце в одному з підрозділів. Мати моя служила в армії, була військовим медиком, але звільнилась понад десять років тому. Після 24 лютого 2022 року, вона також розуміла, що може допомогти, маючи досвід. Проте мусила доглядати бабусю. А от коли ми вже знайшли можливість, щоб хтось нею опікувався, мати пішла служити. Щоправда, вона працює в області, де живе бабуся, але попри це має відрядження на фронт.
Ви записали спільну пісню зі співачкою Світланою Тарабаровою та зняли до неї кліп. Там ви показали свого сина і зобразили те, як тисячі сімей зараз спілкуються на відстані. Як особисто Ви переносите цю відстань?
На щастя, я застав перші місяці життя сина, адже тоді мене відправили на ротацію. Зараз ротацій немає, адже немає завдань в тилу, лише на бойовому спрямуванні. Тому, щоб бути ближче, дружина з сином переїхали в одне із великих міст на сході. Ми можемо бачитись час від часу, коли командири дадуть один-два дні вихідних. Але якби там не було, я завжди відчуваю сором за те, що у мене є можливість принаймні раз на кілька тижнів зустрітись з сім’єю. Більшість так зробити не можуть.
Моєму сину 10 місяців зараз. Раніше він не сильно засмучувався коли я їхав, бо він ще нічого не розумів. Зараз він вже починає розуміти, що коли я є - то добре, а потім я їду і невідомо коли приїжджаю. Він починає плакати, не пускати мене в машину. І це дуже складно, коли чуєш дитячий плач за дверима.
Ви зараз перебуваєте на сході. Якого озброєння зараз найбільше потребує українська армія і як виглядає ситуація на фронті?
Нам потрібні боєприпаси. Це найбільший виклик цієї війни. Вони потрібні на кожному напрямку й у нас їх має бути більше ніж у Росії. Тому потрібно думати, як допомагати Україні у цьому. Можливо потрібно задуматись над відкриттям в себе виробництва боєприпасів всіх калібрів, які застосовуються на війні й передавати нам фронт. Щодо ситуації, то не можу багато сказати. Важко, але ми йдемо вперед.
Майже 600 днів триває війна, і подекуди, можна почути, що люди втомились від війни в Україні. Зокрема, такі гасла можна почути від певного прошарку осіб у Польщі. Ви, як військовий, що можете сказати тим, кому набридла війна та що думаєте щодо останніх польсько-українських конфліктів?
Ми виснажили стратегічного ворога Польщі - Росію. Але яким коштом? Жертвою моєї сім’ї та кожного українця. Якщо ми програємо, то не буде буферної зони між Польщею та РФ. Буде прямий кордон. І будуть такі самі провокації, які зараз відбуваються на кордоні з Білоруссю. Я також зазначу, що завдяки нам польська армія переозброїлась, бо зброю по програмах НАТО стару віддали в Україну, а натомість Польща мала можливість отримати нові зразки озброєння.
Втомилися давати нам гроші й зброю? У Польщі, якщо я не помиляюсь, два мільйони українців. У більшості, це не просто люди, які сидять на шиї - високо освідченні люди, спеціалісти в різних сферах. Усі вони сплачують податки, які йдуть у бюджет. Ці кошти можуть покрити виплати для біженців. А ще ж ЄС виділяє кошти. По-моєму Польща тільки виграє.
Мені, сидячи на сході, дуже образливо дивитись як польські політики маніпулюють українським питанням на виборах. Для мене це недопустимо з моральної точки зору.
Я виражаю велику вдячність польському народу і в польській владі, тому що дійсно, їхня підтримка допомагала нам стояти. Ми це пам'ятаємо і будемо пам'ятати. Кожен з моїх побратимів пам'ятає це зараз і буде пам'ятати це після війни, але в нас теж є інтереси й ми будемо їх відстоювати.