Конкурентні вибори створюють відповідну атмосферу. Хоча фаворити парламентських перегонів обмінювалися важкими інформаційними ударами. Варто відзначити, що у кожного з них були власні інформаційні ресурси, групи підтримки та стимули для перемоги, розповідає Ukrayina.pl експерт iSANS та Інституту світової політики Євген Магда.
До речі, Польща цілком обходиться без популярного в Україні Telegram у власному інформаційному полі. Політична боротьба у Польщі була напруженою, часом з переходом на особистості, проте Польща довела, що залишається демократичною державою, яка невипадково претендує на лідерство у Центральній Європі.
Важко назвати цей урок позитивним, адже він негативно вплинув на якість польсько-українських відносин, проте один нюанс варто відзначити: у передвиборчій кампанії наших сусідів було використано реальну економічну проблему, а не конструкцію зі сфери історичної пам’яті, в якій польське суспільство значно переважає українське.
"Відзначу, що суттєвих стратегічних розбіжностей між "ПіС" та "Громадянською коаліцією" у питанні надання допомоги немає, дискусія може йти хіба що про тактичні методи", - говорить експерт
Україні ж, у відповідності з ухваленим у 2021 році Виборчим кодексом, лише належить провести майбутні парламентські вибори за відкритими партійними списками. Проте їх запровадження не лише свідчить про відносну впевненість партійних лідерів у непохитності власних позицій. Ще один урок – відкриті партійні списки потребуватимуть значної підготовки й виборчих комісій, і суспільства, плюс суто технічно необхідно буде більше часу на підрахунок голосів.
Соціологи не помилилися у результатах екзит-полів, проте важливим є інше: громадяни Польщі могли обирати між трохи більше ніж десятком списків, причому фаворити були визначені практично на старті виборчої кампанії. В Україні і зараз зареєстровано понад 350 політичних партій, з яких добрих 80% є просто формальними учасницями політичного процесу.
Виграють реальні політичні сили – от один з головних уроків польської виборчої кампанії. І хоча "Конфедерація" виявилася аутсайдером, їй вдалося зберегти прописку у Сеймі як контрсистемній політичній силі. Такі у польських виборчих кампаніях з’являються постійно, на них є запит, про що свідчить 14-відсотковий результат "Третього шляху".
Головна з них – за будь-якої конфігурації майбутнього уряду він буде створений на підставі домовленостей між кількома політичними гравцями. Тобто доведеться вести діалог та відповідати очікуванням виборців, або усвідомлювати невідворотність дочасних виборів. До речі, у контексті того, що вибори до Сейму та Сенату відкрили довгий виборчий сезон у Польщі, виключати дострокових парламентських виборів у першій половині 2024 року не варто.