Україна на цю мить відкидає мирні переговори з Російською Федерацією. Президент Володимир Зеленський в одному з останніх інтерв’ю зазначив, що "зараз не час розмовляти з Путіним". На початку повномасштабного вторгнення був проведений короткий раунд перемовин, який не увінчався успіхом. Видання The Washington Post пише, що ці розмови "були буквально отруєні", адже кілька членів української делегації загадково захворіли.
Згодом основним місцем для українсько-російських розмов стала Туреччина. "Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган успішно розвивав зв’язки з Москвою та Києвом, засуджуючи вторгнення Росії, водночас відкидаючи санкції Заходу та діючи як канал для фінансового сектора Росії ", - звертає увагу WP. Публічно оголошено було кілька зустрічей делегацій, однак, як пише видання, така інформація часто не розголошується повністю, тому їх могло бути набагато більше.
Міністр оборони України Рустем Умєров був серед офіційних осіб, які керували переговорами в Стамбулі. Він, як етнічний кримський татарин, який вільно володіє турецькою мовою, зумів налагодив зв’язки в Туреччині. Зокрема, за даними газети, це допомогло під час переговорів про звільнення кримськотатарських ув’язнених після вторгнення Росії на півострів у 2014 році.
Згодом були перемовини щодо зернової угоди. Заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков, який брав участь, заявив виданню, що зустрічей сам на сам між українцями та росіянами тоді не було. Натомість переговори відбувалися у чотиристоронньому форматі: Росія, Україна, Туреччина та ООН.
Саме тоді, за словами Усова було погоджено найбільший обмін полоненими: 215 українців та 10 іноземних бойовиків обміняли на 55 російських офіцерів і Віктора Медведчука, соратника Путіна.
Останній обмін військовополоненими відбувся у серпні
Росія та Україна ведуть розмови, які стосуються гуманітарних питань: обмін військовополоненими та тілами загиблих солдатів, прохід суден із чорноморських портів України та повернення українських дітей з Росії.
The Washington Post пише, що у деяких випадках Москва і Київ використовують посередників, зокрема Туреччину, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівську Аравію, Ватикан і Міжнародний комітет Червоного Хреста. Проте більша частина воєнного обміну здійснюється безпосередньо окремими представниками.
"Вони – вороги, але якщо говорити про переговорний процес, то цей конфлікт інтересів потрібно подолати", – сказав у розмові з виданням Дмитро Усов, співробітник української військової розвідки, який очолює координаційний центр, що курує переговори про обмін полоненими. Він додав, що якби там не було, Україна зацікавлена у поверненні захисників, і якщо відкинути всі канали зв’язку, то це стане неможливим.
Усі деталі обміну мають бути узгоджені з РФ
Женевські конвенції передбачають обмін військовополоненими після закінчення бойових дій. Однак Україна прагне повернути своїх полонених бойовиків якнайшвидше через докази, задокументовані Організацією Об’єднаних Націй, що деяких з них катували, - розповів Усов і зазначив, що з російської сторони переговори про обмін військовополоненими веде координаційний центр при Міноборони РФ, до якого також входить Служба безпеки Росії – ФСБ. Також участь можуть брати окремі російські політики та бойові формування, як от група "Вагнера" та "Ахмат", контрольовані лідером Чечні Рамзаном Кадировим.
Зазвичай обміни військовополоненими та тілами загиблих відбуваються на північному сході України в Сумській області. Зазвичай, під час зустрічі обох сторін, оголошується припинення вогню.
За процесом передачі тіл спостерігають співробітники російських і українських спецслужб, документацію перевіряють експерти Червоного Хреста. Час, місце і кількість тіл узгоджується з російською стороною — розповів журналістам WP Олег Котенко, який до вересня контролював перевезення та пошуки зниклих безвісти.
"Потрібно про щось домовлятися з ворогом, про гуманітарні місії", – сказав Котенко, додавши, що інакше "1700 осіб не були б поховані гідно, як герої".
Один із посередників — Ватикан
Через Католицьку Церкву Україна лобіює повернення кухарів, лікарів та інших осіб, які не брали участь у бойових діях, але потрапили у полон. Відповідно до Женевських конвенцій, некомбатантів не можна брати в полон.
The Washington Post звертає увагу на те, що для Ватикану — це рідкісний крок, адже він вважає за краще мати справу з релігійними інституціями. Минулого літа запрошення зустрітися з Папою Римським отримав керівник головного управління розвідки України Кирило Буданов.
Україна передає повідомлення та списки імен папському нунцію в Києві архієпископу Вісвальдасу Кульбокасу, який через Святий Престол пересилає їх до Російської православної церкви в Москві, анонімно заявив виданню український чиновник. Після цього настоятель Російської православної церкви патріарх Кирил передає послання до Кремля.