Перемовини не дали результату
У понеділок, 13 листопада, деякі з польських перевізників зустрілися з представниками українського та польського урядів. Після переговорів польські перевізники не погодилися зняти блокаду кордону. Про це повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач.
"Емоційний день. Завершили тривалі перемовини з польською стороною для розблокування кордону",- зазначив Сергій Деркач.
За його словами, ключове, що вимагають протестувальники - повернутись до системи дозволів на вантажні перевезення. Водночас він додав, що це питання, яке не обговорюється під час подібних зустрічей.
І принципово для нас: "транспортний безвіз" має тривати та бути пролонгованим. Як мінімум доти, допоки не настане наша перемога. Абсурдність вимоги в тому, що польські протестувальники звертаються не до свого уряду, а хочуть, щоб Україна звернулась до ЄС щодо дозволів. Інші питання протестувальників не цікавлять.
- додав він.
Також Сергій Деркач повідомив, що наразі сторони намагаються шукати компроміси, щоб збільшити пропускну спроможність і виконувати вже укладені меморандуми. Зрештою на зустрічі українська сторона запропонувала польській владі запустити смуги для порожніх вантажівок на ПП "Угринів - Долгобичів" та "Грушів - Будомеж".
Хто стоїть за блокуванням кордону
На думку експертів, як українські, так і польські експортери, імпортери та перевізники вже зазнають збитків, так само страждають і взаємини між двома країнами, які ще не встигли відновитися після зернового конфлікту.
Українські ЗМІ пишуть, що за подібними акціями протесту стоїть "Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту", перші повідомлення про який з’явилися у вересні й до якого входять кілька власників польських компаній, які брали участь і в попередніх блокуваннях на кордоні.
Ще одним активним учасником блокади є Рафал Меклер, власник транспортної фірми та голова люблінського осередку "Конфедерації", польської ультраправої партії з радикально антиукраїнською риторикою та зв’язками з Росією.
По суті, наразі це єдина польська парламентська партія, що підтримала цю акцію.
На відміну від аграрно-зернових протестів та попередніх блокад перевізників у 2022-2023 роках, цей страйк не має підтримки ані більшості перевізників, ані органів влади Польщі.
Як великі об’єднання та профспілки, так і польське Міністерство інфраструктури не підтримали публічно блокаду та її вимоги.
6 листопада польські перевізники розпочали блокування трьох з чотирьох найбільших прикордонних пунктів на польсько-українському кордоні: "Ягодин-Дорогуськ", "Краківець-Корчова", "Рава-Руська-Гребенне". Акція запланована терміном на два місяці. У блокувальників є шість вимог:
- повернення дозволів для українських перевізників;
- посилення вимог перевезень в рамках ЄКМТ (сертифікатів Європейської конференції міністрів транспорту);
- заборона реєстрації в Польщі компаній з капіталом з-поза меж ЄС;
- отримання доступу до української системи "Шлях";
- окремі черги для машин з ЄС у системі "єЧерга";
- виділення окремих черг для порожніх авто.
Українські підприємці кажуть, якщо найближчим часом не вдасться домовитися з польськими перевізниками та не зняти блокаду, то двомісячний страйк може призвести до колапсу – в Україну не доїжджатимуть вчасно вантажі, так само буде затримка у міжнародних поставках з України.