На зорі своєї кар'єри Віктор Медведчук працював у Київській міській колегії адвокатів. І був одним з тих адвокатів, яким органи КДБ доручали вести важливі справи, зокрема процеси над дисидентами. Відтак Медведчук став адвокатом відомого українського поета Василя Стуса, якого звинуватили у виготовленні, зберіганні та розповсюдженні ворожої літератури, що "порочить радянський державний і суспільний лад". Насправді Стус хотів, щоби Україна була вільною від російського ярма.
За твердженням інформованих джерел, Медведчук навіть не ознайомлювався з кримінальною справою Стуса. У своїй промові він сказав, що всі злочини Стуса заслуговують покарання. Таким чином Василь Стус отримав максимальне покарання — 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання. 4 вересня 1985 року він загинув в тюремному карцері табору особливого режиму.
Після виборів 1994 року Віктор Медведчук отримав посаду в одному з комітетів при президентові Кучмі. Згодом став радником Кучми, а у 2002-му – головою Адміністрації президента України.
Однією з найбільш знакових речей "медведчуківського" часу були "темники" для медіа — інструкції для журналістів, як висвітлювати політичні теми. Новини про Кучму, Медведчука та інших представників влади преса мала подавати з позитивного боку, а про опозицію — з негативного. Адміністрація президента погрожувала позбавленням ліцензії тим ЗМІ, які відмовлялись виконувати такі "рекомендації".
Головним проєктом епохи Медведчука стала "політреформа", за допомогою якої влада хотіла змінити форму правління з президентської на парламентську. Якби зміни до Конституції ухвалили, президента мала би обирати Верховна Рада. Проте парламент провалив голосування за відповідний законопроєкт.
Під час Революції Гідності президент-утікач Віктор Янукович 54 рази телефонував Медведчуку (у період з грудня 2013 року по лютий 2014 року). Коли Медведчука допитували в справі про розстріли на Майдані, він не зміг назвати причину регулярних контактів із Януковичем.
Активісти Євромайдану вважають, що одним зі замовників розбійного нападу на відому журналістку Тетяну Чорновол є саме Віктор Медведчук. Вони також пов'язували його ім'я із усіма кривавими подіями на Євромайдані — силовим розгоном людей в Києві 30 листопада, побиттям людей під час подій біля Адміністрації Президента 1 грудня та Штурмом Євромайдану 11 грудня 2013 року.
У 2019 році після 17-річної перерви в активній політиці Медведчук повернувся під купол Верховної Ради у складі партії "Опозиційна платформа — За життя".
Проросійська "ОПЗЖ" неодноразово потрапляла у скандали. Так, наприклад, 30 квітня 2020 року на голосуванні щодо звернення ВРУ до міжнародної спільноти щодо посилення тиску на росію, партія була єдиною фракцією парламенту, що не підтримала рішення. Напередодні, 11 березня 2020 року, нардепи від ОПЗЖ відвідали засідання держдуми рф — це був перший офіційний візит нардепів України до думи росії з початку військової агресії рф у 2014 році.
Також нещодавно ДБР викрило помічників народних депутатів від "ОПЗЖ" у сприянні країні-агресору, зокрема їх звинувачують у колабораціонізмі.
У травні минулого року Медведчук увійшов до списку 100 найбагатших українців за версією українського Forbes. Видання оцінило його статки в 620 мільйонів доларів, Медведчук посів 12-те місце в списку.
Відомо, що Медведчуку і його дружині Оксані Марченко належать 97 компаній: 15 українських, 12 російських, 5 болгарських, 2 британські та ще 44 з Кіпру та 11 — з Британських Віргінських островів. Усього в нього 12 різних юрисдикцій, здебільшого — офшорні.
Грошові активи Медведчука та його дружини в 2020-му році становили понад 14 мільйонів євро. Він також декларував три будинки у Києві та кілька земельних ділянок, дім у Ялті, оформлений на Оксану Марченко, та автопарк, який налічував 19 елітних автомобілів та яхту. Також у декларації політика було 28 коштовних годинників, колекція з сотень картин та ікон, понад сто прикрас елітних брендів, хутро, розкішні меблі, іранські та італійські килими, люстри, антикваріат, колекція одягу та аксесуарів від Prada, Roberto Cavalli, Oscar de la Renta, Valentino та інших люксових брендів. Подружжя також володіє бібліотекою стародавніх книг.
Також на початку березня у Віктора Медведчука виявили "золотий" вагон-ресторан із позолоченою вбиральнею. Для вагона на подвір’ї у Медведчука побудували залізничний перон. Це подарунок його дружини на минулий день народження.
Звідки у Медведчука такі статки? Суспільство не має відповіді на це питання.
Телеведуча Оксана Марченко взяла шлюб з Медведчуком у 2003 році. Вона неодноразово потрапляла у скандали. Зокрема, критикувала закон про українську мову, а його прихильників називала "німим племенем третього сорту".
У 2018 році журналісти з’ясували, що дружина Медведчука має нафтовий бізнес в росії, зокрема освоює Гавриківське нафтове родовище.
У лютому 2021 року Оксана Марченко анонсувала свій новий проєкт "Паломниця" — релігійний серіал, в якому вона пропагує російське православ’я в Україні та Українську православну церкву, що підпорядкована московському патріархатові. Предстоятель ПЦУ Епіфаній заявляв, що вважає цей серіал російською пропагандою.
Донька Медведчука Дарина Марченко — похресниця президента рф путіна та дружини третього президента рф Світлани Медведєвої.
Влітку 2012 року під час візиту до Криму президент рф мав дуже коротку програму зустрічі з українською владою, проте провів вечір у сімейному колі на дачі Медведчука. Відтоді український політик на чолі громадського руху "Український вибір" розпочав потужну рекламну кампанію з популяризації ідеї вступу України до Митного союзу (об'єднує деякі країни колишнього СРСР) та проведення референдуму щодо цього питання.
Віктор Медведчук неодноразово зустрічався з президентом рф у росії. Так, після їхньої зустрічі у 2019 році на форумі регіонів росії та білорусі путін заявив, що врегулювання ситуації на Донбасі можливе лише за прямого контакту "київської влади з представниками "ДНР" і "ЛНР".
Також Медведчук їздив до Москви, щоб обговорити з президентом росії звільнення українських військових, захоплених 25 листопада у 2018 році в Керченській протоці. Та на прес-конференції тогочасний президент України Петро Порошенко заявляв, що Медведчук з весни не бере участі у переговорах в Мінській контактній групі і де-факто є представником путіна.
2 лютого 2021 року президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій проти телеканалів NewsOne, ZIK та "112 Україна", які були основним рупором кремлівської пропаганди в Україні.
Офіційно їхнім власником є давній соратник кума Путіна, нардеп від "ОПЗЖ" Тарас Козак, та реальним власником називають саме Віктора Медведчука.
"Підставою для блокування стали незаперечні свідчення і докази того, що ці телеканали вже довгий період часу фінансуються державою-агресором", – пояснив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква. Телеканали проводили цілеспрямовані дезінформаційні кампанії, направлені на виправдання агресивних дій Росії, просування її інтересів та обгрунтування позиції, що викривляє реальність.
У травні-червні 2021 року журналісти проєкту Bihus.info оприлюднили серію матеріалів "Плівки Медведчука", створену на основі 35 годин записів телефонних розмов Медведчука за 2014-2018 роки, які розслідувачі отримали з неназваних джерел. У записах людина із голосом, дуже подібним до Медведчукового, веде перемовини з російськими чиновниками різних рівнів, зокрема і найвищого (Сурковим і Пєсковим), керівниками так званих "ДНР" і "ЛНР" та підлеглими з "Українського вибору".
На записах чути, як нібито Медведчук обговорює постачання електроенергії до Криму і обмін полоненими під час російсько-української війни, домовляється про зустрічі з Путіним, обіцяє бойовикам зупинити колону української бронетехніки і надати гарантії безпеки та амністію тощо.
Українські слідчі стверджують, що Медведчук здійснив кілька державних зрад. Так, у травні 2021 року йому оголосили про підозру у державній зраді через передачу в росію інформації про прихований підрозділ збройних сил України, його особовий склад і бойову підготовку.
Також йшлося про державну зраду шляхом створення загрози безпеці країни в інформаційній сфері. Задля цього Медведчук працював над створення проєкту "Промінь", який мав нібито підтримувати українців, які навчаються чи працюють в росії, а насправді вербувати їх, збирати персональні дані і таким чином впливати на внутрішню політику України.
8 жовтня Медведчуку оголосили ще одну підозру у державній зраді. За версією слідства, Медведчук вчинив дії, спрямовані на підрив енергетичної незалежності України. СБУ звинуватила його в організації незаконних схем постачання вугілля з окупованих територій Донбасу на державні підприємства України. За час існування цієї схеми проросійські бойовики отримали понад 200 мільйонів гривень.
Крім того, Медведчук проводив підривну діяльність проти України і в економічній сфері. Так, після анексії Криму він ймовірно сприяв росії в розвідці нафтогазових родовищ на шельфі Чорного моря (зокрема, "Глибокого" на Керченському шельфі). Медведчук нібито передавав російській владі дані та документи про розвідку родовищ, які вела раніше Україна. Це спричинило збитки на мільярди гривень.
Анастасія КРУПКА
Aresztowanie Medwedczuka stało się świętem dla Ukraińców. Oto dziesięć powodów
Prezydent Ukrainy Wołodymyr Zełenski poinformował we wtorek o zatrzymaniu "kuma Putina", posła partii „Platforma Opozycji – dla Życia" Wiktora Medwedczuka. Na początku wojny Rosji z Ukrainą uciekł on z całodobowego aresztu domowego, w którym miał przebywać do 10 marca 2022 roku. Teraz aresztowanie Medwedczuka stało się małym świętem narodowym dla wszystkich Ukraińców. Powodów tego jest co najmniej dziesięć.
Na początku swojej kariery Wiktor Medwedczuk pracował w Kijowskiej Miejskiej Izbie Adwokackiej, gdzie był jednym z tych prawników, którym KGB zlecało prowadzenie "ważnych spraw", w szczególności procesów dysydentów. Medwedczuk został wówczas prawnikiem słynnego ukraińskiego poety Wasyla Stusa, oskarżonego o przechowywanie i dystrybucję wrogiej literatury, która „splamiła państwo sowieckie i porządek społeczny". W rzeczywistości Stus chciał, aby Ukraina była wolna od jarzma Rosji.
Według dobrze poinformowanych źródeł Medwedczuk nawet nie zapoznał się ze sprawą karną Stusa, a przed sądem mówił, że Stus zasługują na karę. W ten sposób Wasyl Stus otrzymał maksymalną karę - 10 lat w łagrach i 5 lat wygnania. 4 września 1985 r. zmarł w celi więziennej.
Po wyborach w 1994 r. Wiktor Medwedczuk został członkiem jednego z komitetów prezydenta Leonida Kuczmy. Później został doradcą Kuczmy, a w 2002 r. szefem administracji prezydenta Ukrainy. Jedną z najważniejszych rzeczy w czasach Medwedczuka były „temniki" dla mediów – instrukcje dla dziennikarzy, jak poruszać tematy polityczne. Wiadomości o Kuczmie, Medwedczuku i innych urzędnikach państwowych miały być podawane przez prasę w pozytywnym świetle, a o opozycji tylko negatywnie. Administracja prezydenta groziła, że cofnie licencje tym mediom, które odmówiły przestrzegania takich „zaleceń".
Głównym projektem epoki Medwedczuka była „reforma polityczna", za pomocą której rząd chciał zmienić formę rządów z prezydenckich na parlamentarne. Gdyby uchwalono poprawki do konstytucji, prezydenta musiałaby wybrać Rada Najwyższa, а nie naród. Parlament jednak nie głosował nad ustawą.
Podczas rewolucji godności prezydent-uciekinier Wiktor Janukowycz dzwonił do Medwedczuka 54 razy (od grudnia 2013 do lutego 2014). Kiedy Medwedczuk był przesłuchiwany w związku ze strzelaniną na Majdanie, nie potrafił podać przyczyny swoich regularnych kontaktów z Janukowyczem.
Działacze Euromajdanu uważają, że jednym ze sprawców zamachu rabunkowego na znaną dziennikarkę Tetianę Chornovol jest właśnie Wiktor Medwedczuk. Powiązali również jego nazwisko ze wszystkimi krwawymi wydarzeniami na Euromajdanie - brutalnym rozpędzeniem demonstrujących ludzi w Kijowie 30 listopada, pobiciem zgromadzonych podczas wydarzeń w pobliżu administracji prezydenta 1 grudnia i szturmem na Euromajdan 11 grudnia 2013 roku.
W 2019 roku, po 17-letniej przerwie w aktywnej polityce, Medwedczuk powrócił do Rady Najwyższej w ramach partii „Platforma Opozycji – Za Życie".
Prorosyjski „OPZŻ" wielokrotnie był zamieszany w skandale. Na przykład 30 kwietnia 2020 r. w głosowaniu nad apelem Rady Najwyższej do społeczności międzynarodowej o zwiększenie presji na Rosję partia była jedyną frakcją parlamentarną, która nie poparła tej decyzji. Dzień wcześniej, 11 marca 2020 r., posłowie „OPZŻ" wzięli udział w posiedzeniu Dumy Państwowej Rosji – była to pierwsza oficjalna wizyta ukraińskich deputowanych w rosyjskiej Dumie od początku agresji wojskowej Rosji w 2014 r.
Ostatnio Stanowe Biuro Śledcze ujawnił też działania posłów z „OPZŻ", którzy wspierali kraj agresora, w szczególności oskarżanych o kolaborację.
W maju ubiegłego roku Medwedczuk znalazł się na liście 100 najbogatszych Ukraińców według ukraińskiego Forbesa. Gazeta oszacowała jego majątek na 620 milionów dolarów, Medwedczuk zajął 12. miejsce na liście.
Wiadomo, że Medwedczuk i jego żona Oksana Marczenko posiadają 97 firm: 15 ukraińskich, 12 rosyjskich, 5 bułgarskich, 2 brytyjskie i kolejne 44 z Cypru i 11 z Brytyjskich Wysp Dziewiczych. W sumie ma w dwunastu różnych jurysdykcjach, głównie w offshore'ach.
Aktywa finansowe Medwedczuka i jego żony w 2020 roku wyniosły ponad 14 mln euro. Zadeklarował też trzy domy w Kijowie i kilka działek, dom w Jałcie zaprojektowany dla Oksany Marczenko oraz flotę 19 luksusowych samochodów i jacht. W oświadczeniu majątkowym znalazło się również 28 cennych zegarków, kolekcja setek obrazów i ikon, biżuteriach znanych światowych marek, futra, luksusowe meble, dywany irańskie i włoskie, żyrandole, antyki, kolekcja odzieży i akcesoriów od Prady, Roberto Cavalli, Oscar de la Renta, Valentino etc. Małżeństwo posiada również bibliotekę starożytnych ksiąg.
Również na początku marca ukraińscy dziennikarze ujawnili zdjęcia i nagrania z wagonu restauracyjnego Wiktora Medwedczuka znalezionego w jego posiadłości nieopodal Kijowa. Wnętrze zostało wykończone najdroższymi materiałami i ocieka złotem. Na dziedzińcu posiadłości Medwedczuka zbudowano platformę kolejową. To prezent od jego żony na ostatnie urodziny.
Żona Medwedczuka jest jego sojuszniczką. Prezenterka telewizyjna Oksana Marczenko wyszła za mąż za Medwedczuka w 2003 roku. Wielokrotnie była zamieszana w skandale. Otwarcie krytykowała ustawę o języku ukraińskim, nazywając jej zwolenników „głupim plemieniem trzeciej klasy". W 2018 roku dziennikarze dowiedzieli się, że żona Miedwiedczuka prowadzi w Rosji biznes naftowy.
W lutym 2021 Oksana Marczenko ogłosiła swój nowy projekt „Pielgrzym" – cykl religijny, w którym promuje prawosławie rosyjskie na Ukrainie oraz podległy patriarchatowi moskiewskiemu ukraiński kościół prawosławny. Zwierzchnik Cerkwi Prawosławnej Ukrainy metropolita Epifaniusz oficjalnie uznałto za szerzenie rosyjskiej propagandy.
Ojcem chrzestnym córki Medwedczuka, Daryny Marczenko, jest sam prezydent Rosji - Władimir Putina. Jej matką chrzestną jest żona byłego prezydenta Rosji Swietłana Miedwiediewa.
Medwedczuk i Putin są przyjaciółmi. Latem 2012 roku prezydent Rosji podczas wizyty na Krymie odbył bardzo krótki cykl spotkań z władzami ukraińskimi, ale wieczór spędził w rodzinnym gronie w daczy Medwedczuka. Od tego czasu ukraiński polityk stojący na czele ruchu publicznego Ukraiński Wybór rozpoczął potężną kampanię reklamową mającą na celu promowanie przystąpienia Ukrainy do Unii Celnej (zrzeszającej część krajów byłego Związku Radzieckiego) oraz przeprowadzenie referendum w tej sprawie.
Wiktor Medwedczuk wielokrotnie spotykał się z Putinem w Rosji. Dlatego po spotkaniu w 2019 roku na forum regionów Rosji i Białorusi Putin powiedział, że uregulowanie sytuacji w Donbasie jest możliwe tylko przy bezpośrednim kontakcie władz Kijowa z przedstawicielami „Donieckiej i Ługańskiej Republiki Ludowej".
Medwedczuk udał się także do Moskwy, aby omówić z prezydentem Rosji uwolnienie ukraińskich żołnierzy schwytanych 25 listopada 2018 r. w Cieśninie Kerczeńskiej. Ale podczas konferencji prasowej ówczesny prezydent Ukrainy Petro Poroszenko powiedział, że Medwedczuk od wiosny nie uczestniczył w rozmowach mińskiej grupy kontaktowej i de facto jest przedstawicielem Putina.
2 lutego 2021 r. prezydent Zełenski wdrożył decyzję Rady Bezpieczeństwa Narodowego i Obrony o nałożeniu sankcji na NewsOne, ZIK i 112 Ukraina, które były głównymi tubami kremlowskiej propagandy w Ukrainie.
Oficjalnie ich właścicielem jest deputowany ludowego „OPZZH" Taras Kozak, ale de facto ich prawdziwym właściciel nieoficjalnych źródeł miał być właśnie Wiktor Medwedczuk.
- Powodem blokady były niepodważalne dowody na to, że te kanały telewizyjne były od dawna finansowane przez państwo-agresora – powiedział wiceszef kancelarii prezydenta Igor Żółkiew. Kanały telewizyjne prowadziły ukierunkowane kampanie dezinformacyjne, mające na celu usprawiedliwienie agresywnych działań Rosji, promowanie jej interesów i usprawiedliwianie stanowiska wypaczającego rzeczywistość.
Na przełomie maja i czerwcu 2021 r. dziennikarze projektu Bihus.info opublikowali serię materiałów „Film Medwedczuka", opartych na 35-godzinnych nagraniach rozmów telefonicznych Medwedczuka z lat 2014-2018, które śledczy otrzymali z anonimowych źródeł. W nagraniach człowiek z głosem bardzo zbliżonym do głosu Medwedczuka rozmawia z rosyjskimi urzędnikami z różnych szczebli, w tym m.in. z Surkowem i Pieskowem, przywódcami tzw. „DPR" i „LPR" oraz podwładnymi „ukraińskiego Wybór".
Nagrania pokazują, jak rzekomo Medwedczuk omawia dostawy energii elektrycznej na Krym i wymianę jeńców podczas wojny rosyjsko-ukraińskiej, umawia spotkania z Putinem, obiecuje bojownikom zatrzymanie kolumny ukraińskich pojazdów opancerzonych, udziela gwarancji bezpieczeństwa, amnestii i nie tylko.
Ukraińscy śledczy twierdzą, że Medwedczuk dopuścił się kilku zdrad. Tym samym w maju 2021 roku został uznany za podejrzanego o zdradę stanu w związku z przekazaniem Rosji informacji o ukrytej jednostce Sił Zbrojnych Ukrainy i jej przeszkoleniu bojowym.
Do tej listy zalicza się również sprawa zdrady polegające na zagrożeniu bezpieczeństwu państwa w sferze informacyjnej. W tym celu Medwedczuk pracował nad stworzeniem projektu Promin, który miał wspierać Ukraińców studiujących lub pracujących w Rosji, ale de facto ich rekrutować, gromadzić dane osobowe i tym samym wpływać na politykę wewnętrzną Ukrainy.
Według informacji ze śledztwa z 8 października Medwedczuk miał podjąć działania mające na celu podważenie niezależności energetycznej Ukrainy. Służba Bezpieczeństwa Ukrainy (SBU) oskarżyła go o organizowanie nielegalnych planów dostaw węgla z okupowanych terytoriów Donbasu do państwowych przedsiębiorstw w Ukrainie. W ramach tego procederu prorosyjscy bojownicy otrzymywali ponad 200 milionów hrywien.
Ponadto Medwedczuk prowadził działania dywersyjne przeciwko Ukrainie w sferze gospodarczej. Po aneksji Krymu prawdopodobnie pomagał Rosji w eksploracji złóż ropy i gazu na szelfie czarnomorskim (w szczególności „Głęboko" na szelfie kerczeńskim). Medwedczuk miał przekazywać władzom rosyjskim dane i dokumenty dotyczące dotychczas prowadzonych przez Ukrainę poszukiwań złóż. Spowodowało to straty miliardów hrywien.
Anastazja KRUPKA
—-----------