Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг днями заявив, що найближчими тижнями Альянс очікує наступу російських окупантів на Схід і Південь України. Окупанти, за його словами, спробують захопити весь Донбас і створити наземний шлях до окупованого Криму. На думку Столтенберга, це стане ключовою фазою війни.
"Наше командування робить такі ж заяви. З цим погоджується і розвідка Великої Британії та США. Противник далі перекидає на Донбас зброю і нові підрозділи, — каже Олександр Мусієнко, керівник Центру військових правових досліджень. — Скидається на те, що Схід і Південь стануть основним театром військових дій у цій війні".
"Здається, росіяни врешті усвідомили, що шансів завдати масштабного удару Україні у них з кожним днем менше, зокрема, й через санкції, яких стає дедалі більше, — пояснює Сергій Грабський, військовий експерт, полковник запасу. — Тому тепер окупанти за всяку ціну намагатимуться здобути хоча б якусь "перемогу" — наприклад, захопити всю територію Донецької та Луганської областей. Якщо ми вистоїмо у цій битві, для Росії почнеться фінальна фаза її історії".
— Як росія готується до цього масштабного наступу на Донбас? Коли битва може розпочатися?
С. Грабський:
— Росіяни щодня активно накопичують сили та засоби і готуються до бойових дій. Перекидання техніки літаками з Білорусі на донбаський напрямок свідчить про великий поспіх противника, який не встигає зосередити тут значну міць. Ситуація надзвичайно складна, і те, що вони зараз накопичують тут такі величезні ресурси, не завжди зважаючи на їх якість, свідчить про підготовку до відчайдушних кроків.
— Масштабну операцію вони досі не спромоглися розпочати лише з однієї причини, — каже військовий експерт Олег Жданов. — У них недостатньо солдатів для ударного угруповання. Оперативна пауза дуже затягнулася, і для нас це плюс, бо наші війська мають змогу завдавати влучних точкових ударів угрупованню противника.
— Росіяни нарощують удари з півночі в напрямку Ізюму та Слов’янська, з півдня — у напрямку Бахмуту. Тому наступ, ймовірно, відбудеться протягом одного-двох тижнів, — додає член координаційної ради Громадської ліги "Україна — НАТО", керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук.
— На Донбасі значна територія — це відкритий степ. Як впливатиме географічний фактор на ведення бойових дій?
С. Грабський:
— На Київщині, Чернігівщині, Житомирщині та Сумщині їм нічого не вдалося зокрема й тому, що там ліси та болота — ландшафт не для танків. Зосередившись на Донбасі, росіяни хочуть використати географічний фактор собі на користь, бо тут домінує відкритий степ. Тут вони намагатимуться досягти позитивного результату, використовуючи свою перевагу в кількості, зокрема, бронетехніки.
— Які сили рф може мобілізувати на цей стратегічний напрямок?
О. Жданов:
— Вони намагаються мобілізувати додатково приблизно 60 тисяч особового складу. Та ця кількість дуже повільно набирається, адже охочих їхати воювати в Україну з кожним днем стає все менше. Навіть ті резервісти, які проходять службу за контрактом, відмовляються від участі в бойових діях. А через те, що немає оголошеної війни на території рф, то їх не можуть сюди примусово відправити.
О. Мусієнко:
— Знаючи, яка доля спіткала багатьох військових в Україні, чуючи про чималі втрати, росіяни шукають будь-яких шляхів уникнення участі в так званій військовій спецоперації. Мобілізаційні заходи в рф проводитимуть і далі, але навряд чи вони будуть настільки успішними, як це декларують в оборонному
відомстві. Новоприбулі призовники строкової служби, яких можуть відправити воювати, — погано навчені й немотивовані. Це радше гарматне м’ясо, ніж боєздатні бійці.
— Чи спроможний їхній воєнно-промисловий комплекс мобілізуватися в умовах санкцій, щоб забезпечити російську армію достатніми матеріальними ресурсами?
О. Жданов:
— Техніки у них достатньо, якщо брати до уваги кількісний показник. Та якщо йдеться про її якість, то те озброєння, яке є у них сьогодні, дуже сильно пошарпане та потребує ремонту. А те, яке вони знімають з довготривалого зберігання, повністю потребує відновлення. На це потрібно багато часу. Звичайно, їхній воєнно-промисловий комплекс може мобілізуватися, але це теж потребує мінімум декількох місяців. Наприклад, якщо йдеться про танки, то основний танкозбиральний завод "Уралвагонзавод" зупинився минулого тижня. Щоб відновити роботу, їм потрібні комплектуючі. Та дістати їх вони нині неспроможні, бо працюють санкції.
С. Грабський:
— Як би там не було, з 13 тисяч танків, які на озброєнні рф, ми спалили лише 700. Навіть якщо 75% їхньої техніки виявиться небоєздатною, залишається ще більше як дві тисячі танків на ходу. Так, вони не мають сучасної навігації чи систем зв’язку, їхній коефіцієнт корисної дії не настільки високий, як у модернізованих, але ці машини поїдуть і зможуть стріляти. Така ж ситуація й з іншим озброєнням.
П. Лакійчук:
— Погоджуюся, що техніки кількісно не забракне, у них досі є Т-72М, БТР-82. Є бази довготривалого зберігання, звідки вони беруть резерви. Та на всю їхню техніку в нас є протитанкові засоби.
О. Мусієнко:
— Як показала практика, в росіян найбільша проблема не в техніці, а в людях, які можуть нею керувати. Новоприбулі призовники строкової служби, яких можуть відправити воювати, не встигнуть навчитися використовувати її ефективно.
— Де і як розгортатимуться найзапекліші бої?
С. Грабський:
— Нині вони вже просуваються з Ізюму на Барвінкове (Харківщина). Очікувано, що будуть рухатися від Великих Новосілок на північ, аби спробувати оточити наші війська в районі Слов’янська, Краматорська — і до Авдіївки. Чи вистачить у них на це сил, сказати важко, адже героїчна боротьба Маріуполя та дії наших військ біля Херсона відтягують на себе значну кількість сил ворога й не дають йому змоги маневрувати силами та засобами. Противник буде відчайдушно намагатися досягти свого, при цьому може не рахуватися з втратами. Тривалість ключової фази війни становитиме 2 — 3 тижні, максимум місяць.
О. Мусієнко:
— Тепер є два основні стратегічні напрямки — Донбас (з Харкова в бік Донеччини й Луганщини) і південнобузький (від Херсона до Миколаєва). На півдні України наші сили поступово відтісняють противника, але йдуть російські контратаки. Запеклі бої там ламають плани ворога й унеможливлюють створення сухопутного коридору до Криму.
О. Жданов:
— Так, напрямок номер один — це зона ООС. Краматорськ може стати ключовим місцем для оборони на Донбасі, адже там рф теж хоче зімкнути кільце навколо наших військ.
— Як вплине на перебіг війни зміна командувача російських військ? Наскільки здатний Олександр Дворніков переломити ситуацію на користь рф?
О. Мусієнко:
— Досі в зосереджених на Донбасі військ було три командувачі, кожен з яких відповідав за різні напрямки наступу: північний (Київ і Чернігів), харківський і донбаський. Дворніков відповідав якраз за бої у напрямку Донбасу. Тепер йому передається все управління війною. Але варто зауважити, що за час його правління цим напрямком ворогові не вдалося особливо просунутися: вони не взяли Маріуполь, не зайшли далі Горлівки та Авдіївки, натомість лише зайняли Волноваху, знищивши це місто. Тому я не очікую, що це принципово вплине на хід подій чи спричинить якийсь їх прорив у бойових діях.
С. Грабський:
— Так, це генерал, який тямить у бойових діях. Та це трохи запізнілий крок, бо до старту операції — надто мало часу. Їм би варто було зупинити її та переглянути плани. Та оскільки вони це не роблять, за цих умов генерал опиняється у складній ситуації, що збільшує наші шанси на перемогу.
— Битва за Донбас, за словами Кулеби, буде схожа на Другу світову. Чи так це на ваш погляд?
О. Жданов:
— Погоджуюся. Армія росії, як колишня радянська армія, дуже старомодна у своїй тактиці. Вони в основу своїх наступальних дій ставлять важку техніку — бронетанки, бронетранспортери, бойові машини піхоти. Це шаблони Другої світової — масований наступ важкою технікою і прорив оборони противника. Ми ж воюємо, використовучи сучасні методи ведення активної оборони й війни.
— Чи може війна в зоні ООС знову перейти в позиційну?
О. Жданов:
— Думаю, що ні, бо техніка та жива сила, які тепер зібрала росія, — це останнє, що в них є. Згодом їм потрібна буде перерва, щоб зібрати новий резерв. Та ми не будемо чекати, а використовуватимемо цей шанс для подальшого розгрому та переходу в контрнаступ.
Нині росія хоче втягнути нас у перемовини разом із білоруссю, фактично підводячи нас до Мінська-3. Втім початок перемовин має відбуватися в умовах повного виведення російських військ з території України, інакше ми знову опинимося у лютому 2015 року. Я сподіваюся, що ми будемо продовжувати збройну боротьбу, бо якщо не досягнемо воєнної переваги на полі бою, то ні про який успіх у перемовинах не може йтися.
О. Мусієнко:
— Так, від цієї битви багато що залежить. Бо щойно росія отримає відсіч і зазнає нових значних втрат, їхня військова машина буде змушена зупинитися.
Ірина Батюк, Анастасія Крупка
Wielka bitwa o wschód Ukrainy. To może mieć kluczowe znaczenie dla Ukrainy
Armia rosyjska przygotowuje nową ofensywę na dużą skalę w Donbasie, która może rozpocząć się z dnia na dzień. Eksperci nie mają wątpliwości, że od tej bitwy zależeć będzie dalszy przebieg wojny.
Sekretarz generalny NATO Jens Stoltenberg przewiduje, że w nadchodzących tygodniach rosyjscy okupanci zaatakują wschód i południe Ukrainy. Według niego armia rosyjska będzie próbowała zdobyć cały Donbas i stworzyć drogę lądową na okupowany Krym. Według Stoltenberga będzie to kluczowa faza wojny.
- Nasze dowództwo rysuje podobne scenariusze. Zgadza się z tym służba wywiadowcza Wielkiej Brytanii i Stanów Zjednoczonych. Wróg nadal przekazuje do Donbasu broń i nowe jednostki – mówi Ołeksandr Musienko, szef Centrum Wojskowych Badań Prawnych. „Wydaje się, że Wschód i Południe będą głównym teatrem działań w tej wojnie".
- Najprawdopodobniej Rosjanie w końcu zdali sobie sprawę, że mają małe szanse, by prowadzić wojnę na terenie całej Ukrainy. Coraz większym obciążeniem stają się także rosnące sankcje – powiedział Siergiej Grabski, ekspert wojskowy i pułkownik rezerwy. - Dlatego teraz okupanci będą starali się za wszelką cenę odnieść jakiekolwiek "zwycięstwo" - na przykład zdobyć całe terytorium obwodów donieckiego i ługańskiego. Jeśli przeżyjemy tę bitwę, rozpocznie się ostatnia faza historii Rosji - dodał.
- Jak Rosja przygotowuje się do jakiegoś zakrojonego na szeroką skalę ataku na Donbas? Kiedy może wybuchnąć bitwa?
S. Grabski: Rosjanie gromadzą siły i przygotowują się do działań bojowych. Przeniesienie sprzętu samolotami z Białorusi w kierunku Donbasu świadczy o wielkim pośpiechu wroga. Sytuacja jest niezwykle trudna, a fakt, że gromadzą tu teraz tak ogromne środki, nie zawsze ze względu na ich jakość, wskazuje na przygotowanie do desperackich kroków.
- Do tej pory nie byli w stanie przeprowadzić operacji na dużą skalę tylko z jednego powodu - mówi ekspert wojskowy Oleg Żdanow. - Nie mają wystarczającej liczby żołnierzy dla grupy uderzeniowej. Przerwa operacyjna była bardzo długa, a to dla nas plus, bo nasze oddziały mają możliwość zadawania celnych ciosów punktowych - dodaje.
- Rosjanie nasilają ataki z północy w kierunku Izium i Słowiańska oraz z południa w kierunku Bachmuta. Dlatego ofensywa prawdopodobnie nastąpi w ciągu tygodnia lub dwóch – dodaje Pavlo Lakijczuk, członek rady koordynacyjnej Ligi Publicznej NATO-Ukraina i szef programów bezpieczeństwa w Centrum Studiów Globalnych.
- Donbas to w dużej mierze otwarty step. Jak czynnik geograficzny wpłynie na prowadzenie działań wojennych?
S. Grabski: W rejonach Kijowa, Czernihowa, Żytomierza i Sumy im się to nie powiodło, między innymi dlatego, że są tam lasy i bagna - teren skrajnie trudny dla czołgów. Skupiając się na Donbasie, Rosjanie chcą wykorzystać na swoją korzyść czynnik geograficzny, ponieważ dominuje w nim otwarty step. Tutaj postarają się osiągnąć pozytywny wynik, wykorzystując swoją przewagę ilościową, w szczególności pojazdów opancerzonych.
- Jakie siły może zmobilizować Rosja w tym strategicznym miejscu?
O. Żdanow: Próbują zmobilizować dodatkowe 60 tys. żołnierzy. Ale ta liczba rośnie bardzo powoli, bo chętnych do walki w Ukrainie jest coraz mniej. Nawet ci rezerwiści, którzy służą na podstawie kontraktu, odmawiają udziału w działaniach wojennych. A ze względu na to, że na terytorium Rosji nie ma wypowiedzianej wojny, nie można ich tu przymusowo wysłać.
O. Musienko: Rosjanie znają losy wielu żołnierzy w Ukrainie, słyszą o sporych stratach, dlatego szukają sposobów na uniknięcie udziału w tzw. "operacji specjalnej wojska". Działania mobilizacyjne w Rosji będą kontynuowane, ale raczej nie odniosą takiego sukcesu, jak deklaruje MON. Nowi poborowi, którzy mogą zostać wysłani do walki, są słabo wyszkoleni i nie mają motywacji. Bardziej przypominają mięso armatnie niż sprawne wojsko.
- Czy wojsko i przemysł zbrojeniowy są w stanie zmobilizować się w ramach sankcji, aby zapewnić armii rosyjskiej wystarczające zasoby?
O. Żdanow: Mają wystarczająco dużo sprzętu, jeśli weźmiemy pod uwagę wskaźnik ilościowy. A co jeśli chodzi o jakość? Broń, którą mają dzisiaj, jest bardzo zniszczona i wymaga naprawy. A to, co usuwają z długoterminowego przechowywania, musi zostać całkowicie przywrócone. To zajmuje dużo czasu. Oczywiście ich przemysł zbrojeniowy można zmobilizować, ale i to potrwa co najmniej kilka miesięcy. Na przykład w przypadku czołgów w zeszłym tygodniu zatrzymała się główna montownia czołgów Uralvagonzawod. Aby przywrócić pracę, potrzebują komponentów, ale obecnie nie są w stanie ich zdobyć, ponieważ sankcje działają.
S. Grabski: Tak czy inaczej, z 13 tys. czołgów w rosyjskim arsenale spaliliśmy tylko 700. Nawet jeśli 75 proc. ich wyposażenia okaże się niesprawne, nadal w ruchu jest ponad 2 tys. czołgów. Owszem, nie mają nowoczesnych systemów nawigacji, czy łączności. Ich sprawność nie jest tak wysoka, jak tych zmodernizowanych, ale te maszyny ruszą i będą mogły strzelać. Podobnie jest z innymi rodzajami broni.
P. Lakijczuk: Zgadzam się, że sprzętu nie zabraknie, mają jeszcze T-72M, BTR-82. Istnieją bazy do długoterminowego przechowywania, z których pobierają rezerwy. Ale mamy broń przeciwpancerną.
O. Musienko: Jak pokazała praktyka, największym problemem Rosjan nie jest technologia, ale ludzie, którzy potrafią nią zarządzać. Nowi rekruci, których można wysłać do walki, nie będą mieli czasu na nauczenie się jej efektywnego wykorzystania.
Gdzie i jak rozegrają się najbardziej zaciekłe bitwy?
S. Grabski: Teraz już przenoszą się z Izium do Barwinkowa (obwód charkowski). Oczekuje się, że przesuną się z Wielkiego Nowosiołka na północ, aby spróbować otoczyć nasze wojska w rejonie Słowiańska, Kramatorska - i do Awdijewki. Trudno powiedzieć, czy starczy im na to sił, bo heroiczna walka Mariupola i działania naszych wojsk pod Chersoniem przyciągają znaczną liczbę sił wroga i nie pozwalają mu manewrować środkami. Wróg będzie desperacko próbował osiągnąć swój cel i może nie liczyć się ze stratami. Czas trwania kluczowej fazy wojny wyniesie 2-3 tygodnie, maksymalnie miesiąc.
O. Musienko: Obecnie istnieją dwa główne kierunki strategiczne - Donbas (od Charkowa do obwodów Doniecka i Ługańskiego) oraz Bug Południowy (od Chersonia do Nikołajewa). Na południu Ukrainy nasze siły stopniowo odpierają wroga, ale zdarzają się rosyjskie kontrataki. Zacięte tam walki łamią plany wroga i uniemożliwiają stworzenie lądowego korytarza na Krym.
O. Żdanow: Kramatorsk może stać się kluczowym miejscem obrony w Donbasie, bo tam też Rosja chce zamknąć pierścień wokół naszych wojsk.
Jak zmiana dowódcy wojsk rosyjskich wpłynie na przebieg wojny? Na ile Aleksander Dwornikow jest zdolny do odwrócenia sytuacji na korzyść Rosji?
O. Musienko: Do tej pory oddziały skoncentrowane w Donbasie miały trzech dowódców, z których każdy odpowiadał za inny kierunek ofensywy: północny (Kijów i Czernihów), Charków i Donbas. Dwornikow był odpowiedzialny za bitwy w kierunku Donbasu. Teraz ma pełną kontrolę nad wojną. Należy jednak zauważyć, że za jego panowania nieprzyjacielowi nie udało się posunąć się w tym kierunku: nie zdobyli Mariupola, nie poszli dalej na Gorłówkę i Awdijewkę, a jedynie zajęli Wołnowachę, niszcząc miasto. Dlatego nie spodziewam się, że w zasadniczy sposób wpłynie to na bieg wydarzeń lub spowoduje jakiś przełom w działaniach wojennych.
S. Grabski: Tak, to generał, który umie walczyć. Ale to trochę za późno, bo do rozpoczęcia operacji jest za mało czasu. Powinni ją powstrzymać i przemyśleć swoje plany. Ale ponieważ nie chcą, w tych warunkach generał znajduje się w trudnej sytuacji, co zwiększa nasze szanse na zwycięstwo.
Bitwa o Donbas, zdaniem ministra spraw zagranicznych Ukrainy Dmytra Kuleby, będzie podobna do drugiej wojny światowej. Czy tak jest twoim zdaniem?
O. Żdanow: Zgadzam się. Armia rosyjska, podobnie jak dawna armia sowiecka, jest bardzo staromodna w swojej taktyce. Swoje działania ofensywne opierają na ciężkim sprzęcie – pojazdach opancerzonych, transporterach opancerzonych, bojowych wozach piechoty. Takie są wzorce II wojny światowej, czyli zmasowanej ofensywy z ciężkim sprzętem.
Iryna Batiuk, Anastasia Krupka
