Коли закінчиться війна? До якої думки зараз схиляються експерти
Що може впливати на тривалість бойових дій на території України? Аналізуємо разом з експертами.
Одні експерти кажуть, що затишшя на фронтах варто очікувати вже у середині травня, інші прогнозують активні бойові дії впродовж усього літа, а настання спокою — ближче до осені. Деякі світові лідери говорять про ймовірне тривання війни в Україні аж до кінця 2023 року. Найбільші песимісти стверджують, що війна взагалі розтягнеться на декілька років. То що ж може впливати на тривалість бойових дій на території України?
Про це — у розмові з Олександром Мусієнком, керівником Центру військово-правових досліджень, Сергієм Грабським, полковником запасу, військовим експертом, В’ячеславом Шрамовичем, військовим оглядачем, Павлом Лакійчуком, членом координаційної ради Громадської ліги "Україна — НАТО", керівником безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", та економістом і фінансовим аналітиком Олексієм Кущем.
РЕЗЕРВИ ПУТІНА. Є ЧИ НЕМА?
— Часто можна почути думку, що війна буде короткою, бо в росії закінчуються боєздатні частини на контрактній основі. Чи справді це так?
— Почасти, адже вже понад 50% боєздатного сухопутного контингенту армії рф задіяно у війні проти України, — каже Олександр Мусієнко. — Більшість із них, ядро — контрактники, але на фронті було й немало строковиків. Армія зазнала серйозних втрат, які треба поповнювати, а щоб знайти нових резервістів, контрактників чи провести мобілізацію, потрібен час. Проблеми з особовим складом у ворога вже є, але вони ще не критичні з погляду боєздатності.
— Росіяни втратили багато військовослужбовців, але все ще мають великий наступальний потенціал, — зауважує В’ячеслав Шрамович. — За даними розвідки США, залишається близько 70% сил, які ворог підготував для вторгнення в Україну. У росіян багато інших резервів.
— Теза про те, що путін перед нападом на Україну стягнув до наших кордонів усі боєздатні війська, хибна, — вважає Павло Лакійчук. — На 24 лютого на наших кордонах було зосереджено угруповання зс росії чисельністю 120 — 150 тисяч осіб із мільйонної армії. У ній, за словами їхніх очільників, понад 400 тисяч військовослужбовців — це контрактники. Тому, якби ми знищили навіть усе це угруповання, втрати ворога становили б десь третину "контрактної армії". Тож резерви у них ще точно є.
НЕ ХОЧУТЬ, БОЯТЬСЯ, АЛЕ МУСЯТЬ
— Чи може стати причиною вимушеного завершення війни низький моральний дух серед російських військових?
О. Мусієнко:
— Моральний дух російських вояків справді низький. Зокрема, й тому, що за два місяці війни рф не здобула жодної стратегічної перемоги. Крім того, вони зазнали чималих втрат як у техніці, так і в живій силі. Нині головна битва — на Сході: від того, наскільки відчутних втрат і поразок на цій лінії фронту ми завдамо противникові, залежатимуть рівень їхнього бойового духу, частотність дезертирства, успіх мобілізації.
П. Лакійчук:
— Справді, моральний дух російської армії — низький. Адже вона успадкувала, ба більше, просто не хотіла позбавлятися, всіх морально-психологічних вад радянської армії. Маю на увазі дідівщину, самодурство командирів, безініціативність особового складу. Тепер до цього переліку додалася психологічна поразка в перші місяці війни. У подальшому перебігу збройного протистояння фактор морально-психологічного стану може відіграти вагому роль, утім чекати внутрішнього бунту не варто. Імовірніше, відбуватиметься масова здача в полон, ухиляння від призову і мобілізації. Але і це станеться не найближчим часом.
В. Шрамович:
— В умовах пропаганди моральний дух бійців усе одно можуть "накручувати". Та й тепер у них накипає злість від значних втрат.
С. Грабський:
— Моральний дух російських військових був низький у всіх війнах. Всіх. На початку радянсько-німецької війни у 1941 році сотні тисяч солдатів розбіглися і здалися в полон, але це не завадило згодом відновити бойову здатність і переламати хід війни. У випадку рф показник морального духу не впливає на спроможність держави організувати бойові дії, адже є практика загороджувальних загонів і специфіка ментальності росіян, які без спротиву піддаються будь-якому примусу.
— Яка ймовірність того, що задля того, щоб переламати ситуацію на свою користь, путін таки оголосить та почне офіційну мобілізацію?
П. Лакійчук:
— Часткова офіційна мобілізація може відбутися, коли в росії відчують наближення остаточної поразки.
О. Мусієнко:
— Мобілізаційний потенціал у них великий через велику чисельність населення.
А ЯКЩО НЕ БУДЕ "КОЛБАСИ"?
— Чи може підштовхнути путіна до швидкого завершення війни невдоволення всередині країни? Заяви про наближення дефолту, зростання цін, виступи відомих росіян проти війни...
О. Мусієнко:
— Це впливає опосередковано, тому в кремлі і намагаються заміряти реальну позицію населення, проводячи закриті соціологічні дослідження. Суспільство наелектризоване маячнею влади про денацифікацію, велика частина людей у таке повірила. І це пастка для кремля, з якої дуже важко виходити. Тепер їм сказати про відмову від заявлених планів і закінчення війни може бути небезпечнішим за всі економічні проблеми, яких вони зазнають.
Суспільство наелектризоване маячнею влади про денацифікацію, велика частина людей у таке повірила. І це пастка для кремля.
В. Шрамович:
— Багато хто в рф серйозно вірить у те, що росія веде "справедливу війну", що "якби не ми зараз, то на нас би Україна напала". Економіка ж, тобто умовний "холодильник", якщо і почне впливати на кремль, то лише через пів року — рік. Наразі ж "холодильник" не перемагає "телевізор".
П. Лакійчук:
— Економічні санкції б’ють по росії, утім накачане пропагандою суспільство не готове пов’язати свої соціальні проблеми з вторгненням в Україну. А ті, що пов’язують, — сприймають це як віковічну економічну війну Заходу з росією.
С. Грабський:
— Рф — симбіоз двох різних цивілізацій — міської і сільської, москви та санкт-петербурга і глибинки. Перші можуть доволі швидко відчути невигоди, пов’язані із санкціями, а для других нічого не зміниться ще дуже довго. На суспільну думку в росії впливає тільки пропагандистське телебачення. Велика крижина довго тане, тому, доки до росіян дійде, що путін робить дурниці, мине декілька років.
МОЖЕ, ВРІЗАТИ ЩЕ БІЛЬШИМИ САНКЦІЯМИ?
— Чи зможуть додаткові санкції пришвидшити закінчення війни?
— Нині російська економіка схожа на хмарочос, який розхитується під час землетрусу, але поки що не падає, — каже Олексій Кущ. — На неї чекає болючий період структурних змін, який буде супроводжуватися падінням темпів розвитку, зменшенням доходів населення. Так, за моїми прогнозами, пік кризи в росії буде у листопаді-грудні цього року. Падіння ВВП там становитиме від 10 до 15 відсотків, доходи населення скоротяться на 25 — 35 відсотків. Знизиться і валютний еквівалент валового продукту.
Після цього російську економіку чекають десь два-три роки стагнації — дуже повільні темпи розвитку на рівні нуля, з можливим переходом до падіння. Тоді росія перетвориться в автаркію — економічно замкнену систему на зразок сучасного Ірану, де економіка працює в умовах санкцій вже десятки років. Іранську економіку не можна назвати успішною, але не можна сказати, що вона розвалилася. Проте росія буде значно гірше переживати цю санкційну політику — інфраструктурні санкції для росії дошкульніші, ніж для Ірану. Бо рф важливо розвивати базову інфраструктуру, проводити видобуток нафти та газу, попри кліматично важкі умови. Для цього потрібні західні технології, без яких інфраструктура буде потужно деградувати. Тому потенціал для ведення війни у росії буде ще протягом шести місяців. Після цього нас чекає два-три нервові роки, коли рф може почати змінювати свою агресивну політику.
СТРАХИ ПУТІНА — ЦЕ НАМ НА КОРИСТЬ ЧИ НА ШКОДУ?
— Чи йтиме путін до кінця, аби його не вважали у країні слабким лідером?
С. Грабський:
— У цій темі може критися одне із основних пояснень, коли ми думаємо про можливу тривалість війни: кровний інтерес путіна — втримати ситуацію під контролем, аби убезпечити власне життя. Гадаю, він уже зрозумів, що припустився катастрофічної помилки, почавши війну, тому тепер ідеться радше про його фізичне існування. Він уже не зважає на жодні втрати — тільки б забезпечити існування свого режиму.
П. Лакійчук:
— Так, війна з Україною — апофеоз усієї путінської внутрішньої політики. Він поставив на неї все. І має вийти з неї переможцем чи зникнути. Другого він не хоче, бо пам’ятає про смерть Каддафі. Двірцевий заколот невдоволених васалів — нічний кошмар тоталітарного лідера. Тому російський президент йтиме до кінця. А це означає, що війна швидко не закінчиться.
О. Мусієнко:
— Путін загнав себе у пастку: припустився багатьох фатальних помилок, які зрештою призведуть до краху його режиму, а згодом — і його держави. Тепер усе грає проти путіна: з одного боку, він не може здобути якихось помітних перемог, бо українське військо ефективно відбиває атаки, з другого — потрапив під режим санкцій, які не те що не збираються скасовувати — їх будуть посилювати. На ці проблеми і виклики треба буде хоч якось реагувати. А клубок проблем усе наростатиме. Суспільство буде вимагати обіцяних перемог.
І якщо цього не вдасться досягти, йому згадають і решту — економічні проблеми, бідність... Це може накрити його руйнівною лавиною, яка зноситиме на своєму шляху все.
І ЯКІ ВИСНОВКИ?
В. Шрамович:
— Помилки російської розвідки і дипломатії щодо прогнозів наслідків вторгнення в Україну справді залишають путіну мало можливостей для маневру в ситуації, в якій він опинився. Тож, за моїм прогнозом, путін буде йти до кінця.
П. Лакійчук:
— Так, погоджуюся. Путіну втрачати нічого, тому він підніматиме ставки. І це свідчить на користь того, що війна може тривати ще дуже довго. Втім є такий фактор, як "чорний лебідь", — важкопрогнозовані та рідкісні події, які можуть мати значні наслідки для ситуації. Їх я б також не нехтував.
Анастасія Крупка, Ірина Батюк
Kiedy wojna się skończy? Jaka jest teraz opinia ekspertów?
Co może wpłynąć na czas trwania działań wojennych na terytorium Ukrainy? Analizujemy to wspólnie z ekspertami.
Niektórzy z nich twierdzą, że spokoju na froncie należy spodziewać się w połowie maja, inni przewidują aktywne działania wojenne przez całe lato, a nadejście spokoju - bliżej jesieni. Niektórzy światowi przywódcy twierdzą, że wojna na Ukrainie prawdopodobnie potrwa do końca 2023 roku. Najwięksi pesymiści twierdzą, że wojna potrwa kilka lat. Co więc może wpłynąć na czas trwania działań wojennych na terytorium Ukrainy?
Rozmawiamy o tym z Ołeksandrem Musienko, szefem Centrum Studiów Wojskowo-Prawnych, Serhijem Grabskim, pułkownikiem rezerwy, ekspertem wojskowym, Wiaczesławem Shramovychem, obserwatorem wojskowym, Pawłem Lakiychukiem, członkiem Rady Koordynacyjnej Ligi Publicznej NATO-Ukraina, szefem Centrum Programów Bezpieczeństwa dla Studiów Globalnych „Strategia XXI" oraz ekonomistą i analitykem finansowym Oleksijem Kushchem.
REZERWY PUTINA. SĄ CZY NIE?
- Często można usłyszeć opinię, że wojna będzie krótka, bo w Rosji wyczerpują się jednostki gotowe do boju na podstawie kontraktów. Czy tak jest naprawdę? - pytamy.
- Częściowo. Ponad 50 procent gotowego do walki kontyngentu lądowego armii rosyjskiej jest już zaangażowane w wojnę z Ukrainą - mówi nam Aleksander Musienko. - Większość z nich, rdzeń - ale na froncie było wielu poborowych. Armia poniosła poważne straty, które trzeba uzupełnić, a znalezienie nowych rezerwistów i mobilizacja zajmie trochę czasu. Wróg już teraz ma problemy z personelem, ale nie są one jeszcze krytyczne pod względem zdolności bojowych.
- Rosjanie stracili dużo żołnierzy, ale wciąż mają duży potencjał ofensywny - mówi z kolei Wiaczesław Szramowicz. - Według wywiadu USA jest jeszcze około 70 proc. sił, które wróg przygotował do inwazji na Ukrainę. Rosjanie mają wiele innych rezerw - dodaje.
Pawło Łakijczuk mówi z kolei:
Teza, że Putin przed atakiem na Ukrainę ściągnął do naszych [ukraińskich - red.] granic wszystkie zdolne do pracy wojska, jest błędna. 24 lutego na naszych granicach skoncentrowała się grupa 120-150 tys. ludzi z Rosji z milionowej armii. Według ich liderów, do dyspozycji jest łącznie 400 000 żołnierzy. Dlatego gdybyśmy zniszczyli nawet tę całą grupę, straty wroga wyniosłyby około jednej trzeciej „armii kontraktowej". Więc na pewno mają jeszcze rezerwy.
NIE CHCĄ, BOJĄ SIĘ, ALE MUSZĄ?
- Czy niski "duch bojowy" i morale rosyjskich wojskowych może być przyczyną przymusowego zakończenia wojny? - pytamy.
O. Musienko:
- Duch bojowy rosyjskich żołnierzy jest naprawdę niski. W szczególności dlatego, że w ciągu dwóch miesięcy wojny Rosja nie odniosła ani jednego strategicznego zwycięstwa. Ponadto ponieśli znaczne straty zarówno w zakresie technologii, jak i siły roboczej. Obecnie główna bitwa trwa na wschodzie: poziom ich ducha walki, częstotliwość dezercji i powodzenie mobilizacji będą zależeć od tego, ile szkód i jakich szkód wyrządzimy przeciwnikowi na tej linii frontu.
P. Lakiychuk:
- Morale armii rosyjskiej jest niskie. Odziedziczyła ona - a może nie chciała się pozbyć - wszystkie wady moralne i psychologiczne po armii sowieckiej. Mam na myśli m.in. tyranię dowódców, brak inicjatywy żołnierzy. Teraz do tej listy dodać można psychologiczną porażkę w pierwszych miesiącach wojny. W dalszym przebiegu konfrontacji zbrojnej czynniki kondycji moralnej i psychicznej mogą odgrywać ważną rolę, ale nie należy spodziewać się buntu wewnętrznego. Bardziej prawdopodobne jest, że dojdzie do masowego uchylania się od poboru i od mobilizacji. Ale to się nie stanie szybko.
W. Szramowicz:
- W warunkach propagandy bojowy duch żołnierzy można jeszcze "podkręcić". A teraz są źli z powodu znacznych strat.
S. Grabski:
- Bojowy duch wojskowych we wszystkich wojnach był niski. Na początku wojny radziecko-niemieckiej w 1941 roku setki tysięcy żołnierzy uciekło i poddało się, ale nie przeszkodziło to w odzyskaniu zdolności bojowych i odwróceniu biegu wojny. W przypadku Rosji wskaźnik morale nie wpływa na zdolność państwa do organizowania działań wojennych, ponieważ istnieje praktyka barykadowania wojsk i specyfika mentalności Rosjan, którzy nie stawiają oporu wobec jakiegokolwiek przymusu.
- Jakie jest prawdopodobieństwo, że aby obrócić sytuację na swoją korzyść, Putin ogłosi i rozpocznie oficjalną mobilizację?
P. Lakiychuk:
- Ogłoszenie oficjalnej mobilizacji może nastąpić, gdy Rosja odczuje zbliżającą się ostateczną klęskę.
O. Musienko:
- Ich potencjał mobilizacyjny jest duży - ze względu na dużą populację.
- Czy niezadowolenie ludzi w kraju może skłonić Putina do szybkiego zakończenia wojny? - pytamy, mając na uwadze oświadczenia o zbliżaniu się do niewypłacalności, rosnące ceny, przemówienia słynnych Rosjan przeciwko wojnie...
O. Musienko:
- Wpływa to pośrednio, więc Kreml stara się oceniać nastroje, przeprowadzając sondaże. Społeczeństwo wciąż jest zelektryzowane złudzeniem o ogłoszonej przez władzę denazyfikacji, większość ludzi w to wierzy. I to jest pułapka dla Kremla, z której bardzo trudno się wydostać. Teraz mówienie, by porzucili zadeklarowane plany i zakończyli wojnę, może być bardziej niebezpieczne niż wszystkie problemy gospodarcze, z którymi się borykają.
W. Szramowicz:
- Wielu w Rosji poważnie wierzy, że Rosja prowadzi "sprawiedliwą wojnę", że "gdyby nie my teraz, Ukraina by nas zaatakowała". Problemy z gospodarką - jeśli zaczną realnie wpływać na Kreml - to dopiero za sześć miesięcy - rok.
P. Lakiychuk:
- Rosję uderzają sankcje gospodarcze, ale społeczeństwo nękane propagandą nie jest gotowe łączyć swoich problemów społecznych z inwazją na Ukrainę. A ci, którzy ją łączą, postrzegają ją jako odwieczną wojnę gospodarczą Zachodu z Rosją.
S. Grabski:
- Rosja to symbioza dwóch różnych cywilizacji - miejskiej i wiejskiej, Moskwy i Sankt Petersburga oraz wsi. Ci pierwsi mogą dość szybko odczuć skutki sankcji, podczas gdy ci drudzy mogą się długo nie zmieniać. Na opinię publiczną w Rosji wpływa jedynie telewizyjna propaganda. Upłynie kilka lat, zanim Rosjanie zorientują się, że Putin robi bzdury.
- Czy dodatkowe sankcje będą w stanie przyspieszyć zakończenie wojny? - pytamy.
- Dziś rosyjska gospodarka jest jak drapacz chmur, który kołysze się podczas trzęsienia ziemi, ale jeszcze nie upada - mówi Aleksiej Kuszcz. - Czeka ją bolesny okres zmian strukturalnych, któremu towarzyszyć będzie spadek rozwoju, spadek dochodów. Według moich prognoz szczyt kryzysu w Rosji przypadnie na listopad-grudzień br. Spadek PKB wyniesie tam z 10 do 15 proc., dochody o 25 - 35 proc. Równowartość walutowa produktu brutto również się zmniejszy.
- Czy Putin się nie cofnie, by nie być uważanym za słabego lidera?
S. Grabski:
- We krwi Putina płynie chęć utrzymywania sytuacji pod kontrolą, by chronić własne życie. Myślę, że już zdał sobie sprawę, że popełnił katastrofalny błąd rozpoczynając wojnę, więc teraz chodzi bardziej o jego fizyczną egzystencję. Nie zwraca już uwagi na jakiekolwiek straty - tylko po to, by zapewnić istnienie swojego reżimu.
P. Lakiychuk:
- Tak, wojna z Ukrainą jest apoteozą całej polityki wewnętrznej Putina. Włożył w nią wszystko. I musi zwyciężyć lub zniknąć. Pamięta śmierć Kaddafiego, pałacowa rewolta niezadowolonych wasali to koszmar totalitarnego przywódcy. Dlatego prezydent Rosji pójdzie "na całość". Oznacza to, że wojna nie zakończy się szybko.
O. Musienko:
- Putin wpadł w pułapkę: popełnił wiele fatalnych błędów, które ostatecznie doprowadzą do upadku jego reżimu, a później - i jego państwa. Teraz wszystko działa przeciwko Putinowi: z jednej strony nie może odnieść żadnych znaczących zwycięstw, bo armia ukraińska skutecznie odpiera ataki, z drugiej - został objęty sankcjami, które nie zostaną zniesione - ale wzmocnione. Te problemy i wyzwania będą musiały zostać w jakiś sposób rozwiązane. A plątanina problemów będzie rosła. Społeczeństwo domaga się obiecanych zwycięstw.
A jeśli tego nie osiągnie, zostanie zapamiętany do końca - problemy gospodarcze, bieda… Może to zadziałać jak lawina, która zniszczy wszystko na swojej drodze.
CO DALEJ? JAKIE SĄ WNIOSKI?
W. Szramowicz:
- Błędy rosyjskiego wywiadu i dyplomacji w przewidywaniu konsekwencji inwazji na Ukrainę tak naprawdę pozostawiają Putinowi niewielkie pole manewru. Tak więc według mojej prognozy Putin pójdzie na całość.
P. Lakiychuk:
- Tak, zgadzam się. Putin nie ma nic do stracenia, więc podniesie stawkę. A to świadczy o tym, że wojna może trwać bardzo długo. Jest jednak taki czynnik jak "czarny łabędź" [to metafora autorstwa libańsko-amerykańskiego naukowca, matematyka, statystyka i ekonomisty, prof. Nassima Nicholasa Taleba - red.].– trudne do przewidzenia i rzadkie zdarzenia, które mogą mieć znaczące konsekwencje dla sytuacji. Ja też bym ich nie lekceważył.
Iryna Batiuk, Anastasia Krupka
