"Тайра" про умови в полоні
Як розповіла в інтерв'ю для Deutsche Welle Юлія Паєвська, ставлення було жахливе. "Я за весь час не мала не те що якихось комфортних для жінки речей, я не мала нічого. У чому я була — це один комплект білизни, одні штани, кросівки і трошки одягу, і все. Все інше у мене відібрали, я нічого не мала. Мені не надали ані телефонного зв'язку, ані медичної допомоги. Один раз пізніше фельдшерка мені допомогла, і це було дуже достойно. Я не говоритиму про тортури і психологічний вплив, хоча він був страшенний, допоки не завершиться слідство", — зазначила "Тайра".
"Тайра" про місце перебування
"Останнім часом мене утримували у Донецькому СІЗО. Там залишилося дуже багато наших полонених. Ставлення було жахливе. Годують більш менш, померти з голоду не вийде. Але в останній тиждень нам навіть мила не дали, — розповіла Юлія Паєвська. — Тобто у камері 22 жінки, камера три на шість метрів, десять ліжок. Інші також не мали жодної інформації про свою сім'ю та дітей. Їхній психологічний стан був просто жахливим. Але більшість з них трималися дуже достойно".
"Тайра" про тих, кого утримують окупанти
Юлія Паєвська розповіла, що серед бранців були українки з лав Збройних сил та Нацгвардії, а також дівчата з "Азову" та цивільні. "Там діє система "фільтрації", тобто вони беруть держслужбовців і перевіряють на співпрацю з "окупаційними військами". Коли мені висунули обвинувачення, а це розстрільна стаття, абсолютно бездоказово, я була дуже здивована. Я казала, що я просто виконувала свою присягу, я давала присягу народу України і я діяла на території своєї держави, у Маріуполі. На що вони казали, що це була територія "ДНР", — зазначила парамедикиня.
Вона також додала, що насамперед потрібно рятувати поранених та жінок. "Наприклад, там утримується наразі одна з медиків, яка на сьомому місяці вагітності. Я думаю, що у неї все ж таки трохи покращені умови утримання, бо нам не дозволяли вдень навіть сідати, ми мусили стояти. А спати можна було з 10-ї вечора до 6-ї ранку. Але насправді відбій давали пізніше, а будили раніше. Сидіти можна було тільки на маленьких лавочках, де всі 22 жінки не помістяться, там максимум шість худих дівчат можуть сісти. Треба мінятися і постійно перевіряється, щоб ти не сидів. Якщо сідаєш, то тебе карають - спочатку кричать, а далі можуть зайти і щось зробити", — розповіла "Тайра".
"Тайра" про стан полонених
"Тілесні ушкодження заживають, але не у всіх. Є речі, яких я не можу казати. Але моральний стан жахливий, бо більшість полонених не мають психологічної підготовки. Я хотіла б розробити інструкцію для тих, хто потрапив у полон — як поводитися, про що думати, що казати — і для цивільних, і для військових", — каже Юлія Паєвська.
"Тайра" про те, що допомагло їй не зневіритися у полоні
"Кілька факторів. Перший — те, що я відчувала, що Україна існує, і мене дуже підтримувала інформація. Усі три місяці дуже-дуже рідко — можливо, раз на два тижні — доходила інформація з театру бойових дій. Я розуміла протягом усіх цих трьох місяців: лінія фронту просунулася, може, на десять кілометрів, тобто практично нічого не змінюється. А далі прийшла інформація, що росіяни відійшли від Києва. І розуміння того, що моя країна настільки звитяжна, настільки крута, що опирається цьому монстру, підтримувало мене. Я також відчувала, що багато людей мене підтримує, я відчувала цю силу. Усім дякую до неба", — додала Юлія Паєвська.
Читайте найважливіші новини для українців про життя у Польщі у нашому телеграм-каналі та на сторінці у фейсбук.