Свято, якому передує 14-денний піст, приурочене спогадам про завершення земного життя Матері Божої та її вознесіння разом з тілом на небо. Інформацію про це черпали з апокрифів. У найбільш відомому апокрифі на Заході "Transitus Romanus" ("Перехід") описуються події, які відбувалися до відходу Марії на небо і про саме внебовзяття тіла Божої Матері. Христос прийняв його на свої руки і передав Архангелу Михаїлу, а той поклав під деревом життя у раю. Потім там, під цим деревом, Архангел вклав до тіла Діви Марії її душу.
До кінця IV століття християни ще не святкували Успіння Діви Марії. Лише у V столітті у деяких проповідях з'явилися перші згадки про це свято. Зрештою на Сході празник Внебовзяття або Успіння встановлений імператором Маврикієм (592-602 рр.), а на Заході — папою Сергієм (687-701 рр.). У 1950 році Католицька Церква оголосила правдою віри (догмою) те, що Матір Божа після завершення земного життя була взята з тілом і душею до неба. Підставою так вважати був новозавітний фрагмент з Книги Одкровення (Апокаліпсису), де описується видіння жінки на небі, яка захищається від дракона.
Віруючі у день Успіння беруть участь в месі в костелі. Паломники вирушають до Марійських святинь.
У народі Успіння має ще одну назву — Трав'яної Божої Матері (Matki Boskiej Zielnej або Matki Boskiej Korzennej). Адже цього дня в костелах освячують першоплоди із нового врожаю та зілля — стигле збіжжя, фрукти (яблука, груші, сливи та ін.) і трави. Останні зв'язують у букети, які називають, залежно від регіону, ограбкою (ograbką), лозою (rózgą), пучком (kępką) тощо. У складених букетах може бути від 7 до 77 різних трав. Найпоширенішими є звіробій, ромашка, розторопша, валеріана і лаванда. Іноді кладуть також кріп, м'яту, шавлію. А посередині букету — рослину із жовтим цвітом — дивину (dziewannе).
Під час обряду освячення співають пісень, в яких Діву Марію називають конвалією та цвітом польовим. Букети освячених рослин несуть додому і сушать.
Існує також звичай так званої марійської тридцятки. Починаючи з 15 серпня й упродовж наступних 30 днів вірні беруть участь у богослужіннях і процесіях на честь Матері Божої. У цей період припадає також свято Різдва Пресвятої Богородиці — 8 вересня.
Також 15 серпня — День Збройних Сил Республіки Польщі або ж Свято Війська Польського. Його відзначають у честь перемоги в Варшавській битві у 1920 році.
Святкування Дня Війська Польського 15 серпня відновлене Сеймом у 1992 році Актом від 30 липня. Депутати ухвалили, що День Збройних Сил Республіки Польщі відзначатиметься у річницю Варшавської битви.
З того часу, ось уже 30 років поспіль, у польських костелах 15 серпня служать поминальні меси, а в місцях історичної пам'яті проводять офіційні урочистості.
Так, 15 серпня – офіційний державний вихідний. Дехто бере вихідний також у п’ятницю і має довгий вікенд – 4 дні.
У зв'язку зі святом діє заборона на торгівлю, тож супермаркети і інші великі магазини будуть зачинені.