1. Акт незалежності написали… у шкільному зошиті за півтори години
Чернетку Акту про проголошення незалежності України депутати Левко Лук’яненко і Леонтій Сандуляк написали у шкільному зошиті за півтори години вранці 23 серпня. Для документа обрали визначення "акт", бо слово "закон" здавалось надто буденним.
2. Депутати не знали, як назвати нову державу
Виникла дискусія, як назвати державу, яку мають проголосити як незалежну. Одні пропонували варіант Українська Народна Республіка, як це було в 1918 році при першій спробі зробити Україну незалежною. Інші — Українська Радянська Республіка. Та все ж прийшли до єдиної думки — Україна.
До речі, слово "Україна" вперше з’явилося в літописах у 1187 році.
3. Український поет сказав голові ВР: "Або читай, або я тебе задушу!"
Правки до Акта робили перед самісіньким прийняттям у закамарку Верховної Ради. Коли вже все відшліфували й узгодили, депутат і поет Дмитро Павличко надрукував текст. Забіг у сесійний зал, став за спиною голови Верховної Ради УРСР Леоніда Кравчука й подав йому Акт зі словами: "Читай і став на голосування!"
Тим часом фракція комуністів радилась у підвалі Верховної Ради, чи підтримувати їм ідею незалежності України. Леонід Кравчук наче чекав на їхнє рішення. І мовчав. Тоді Павличко знову сказав: "Бери і читай, став на голосування". І знову мовчанка. Опісля Кравчук запропонував перенести засідання на понеділок. І тут Павличко не витримав: "Або читай, або я тебе задушу!"
Кравчук погодився зачитати! Акт поставили на голосування. І ухвалили його.
4. "Ще не вмерла і не вмре!"
На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишили написи: «Слава Україні», «Ще не вмерла і не вмре», «Від сьогодні – будьмо».
5. Синьо-жовтий прапор здійнявся над парламентом!
Депутат В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до парламентської зали синьо-жовтий прапор, а також – підняти національний прапор над куполом парламенту.
До речі, чи знаєте ви, що символізують кольори українського прапора — синій та жовтий?
Значення барв змінювалось. У 1848 році синій колір у прапорі символізував мир і спокій, а жовтий — зірки на ясному небі — світло, до якого треба прагнути. У 1918 році барви тлумачили так: жовтий колір символізує Західну Україну, а Наддніпрянщину — синій. Тому саме синій — колір Великої України, має бути вгорі. Згодом символіку кольорів прапора почали пояснювати інакше: синій — це небо, а жовтий — лани.
6. 99 днів Україну не визнавала жодна країна світу
Світове співтовариство не поспішало з визнанням самостійності України, вичікуючи, як розгортатимуться події. Противники української незалежності заявляли, що народ буцімто не підтримує Акт.
Тож на підтвердження Акту проголошення незалежності Верховна Рада вирішила провести 1 грудня 1991 року референдум. Кожен громадянин мав відповісти «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую» на запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» 90,32 відсотки голосуючих відповіли "Так".
Після цього світ почав визнавати незалежність України.
7. Першою українську незалежність визнала Польща
І сьогодні, і у 1991-му Польща виявилась справжнім другом України. Саме Польща першою визнала українську незалежність. Тодішній міністр екології, а потім посол України у провідних державах Юрій Щербак розповідав в інтерв’ю газеті "Експрес":
"Пам’ятаю перший історичний візит до Польщі — ми полетіли туди через кілька днів після проголошення Незалежності. Нас вразило, що у варшавському аеропорту польська сторона зустріла нас із синьо-жовтими прапорами. Депутат Павличко був просто в захваті: "Юрко, дивися! Дивися! Чи могли ми собі колись уявити ці прапори у Варшаві?"
8. Першим президентом незалежної України став ідеолог комуністів
Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук. З 1980-го року він працював у відділі агітації та пропаганди ЦК Компартії УРСР.
Але згодом, як казав Кравчук, змінив свої погляди. Причиною стали секретні документи, які йому вдалося побачити, коли він вчився в Москві в Академії суспільних наук при ЦК КПРС. Кравчук розповідав, що шоком для нього стали українські архіви часів Голодомору.
32 місяці Кравчук був першим президентом незалежної України.
До речі, саме він погодив відмову України від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки і недоторканності кордонів.
"Моя найбільша помилка – те, що я вірив Росії", — говорив Леонід Кравчук наприкінці свого життя.
9. Росія ще у 1991-му говорила про референдум в Криму і автономію Донецька
У 1991-му у Білому домі відбулася таємна зустріч президента США Джорджа Буша-старшого з Олександром Яковлєвим — радником першого й останнього президента СРСР Михайла Горбачова, а також послом СРСР у США Віктором Комплектовим. Довгий час стенограма цієї зустрічі була під грифом ЦРУ "цілком таємно". Та не так давно її розсекретили.
З неї ми дізнаємося, що Яковлєв тоді сказав таке: "Ми вважаємо, що Донецьк має оголосити про свою автономію. У Криму є намір провести референдум про те, щоб стати окремою республікою, незалежною від України".
10. За 31 рік гривня знецінилася у більш ніж 20 разів
На момент запровадження гривні, яке відбулося 2 вересня 1996 року, офіційний курс гривні по відношенню до долара становив 1,76 грн за долар, а станом на 24 серпня 2022 року - 36,56 грн за долар. Тобто гривня знецінилася у більш ніж 20 разів!
Ще цікава статистика. У 1991 році в Україні проживало 51,944 млн осіб, а станом на 1 січня 2022 року – 41 167,3 (без урахування окупованих територій (Криму, Севастополя, частини Донбасу). З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну населення ще скоротилося: закордон виїхали близько 7 мільйонів українців, повернулося три. Загинули тисячі військових та цивільних.
***
24 sierpnia Ukraina obchodzi 31. rocznicę Dnia Niepodległości. Wyobraź sobie: 24 sierpnia 1991 roku. Jest 10:00. W Kijowie rozpoczyna się nadzwyczajna sesja Rady Najwyższej Ukraińskiej SRR. Już o 17:55 spełni się tutaj to, o czym gorąco marzyły miliony Ukraińców - zostanie uchwalony Akt Niepodległości Ukrainy. Jak to było? Przedstawiamy 10 ciekawostek o niepodległości Ukrainy.
1. Akt niepodległości został napisany... w szkolnym zeszycie i to w ciągu półtorej godziny
Posłowie Łewko Łukjanenko i Łeontij Sandulak napisali zarys aktu o Deklaracji Niepodległości Ukrainy w szkolnym zeszycie w ciągu półtorej godziny rano 23 sierpnia. Dla dokumentu wybrano definicję "akt", ponieważ słowo "ustawa" wydawało się zbyt zwyczajne.
2. Posłowie nie wiedzieli, jak nazwać nowe państwo
Wcześniej odbyła się również burzliwa dyskusja, jak nazwać państwo, które powinno zostać uznane za niepodległe. Niektórzy proponowali opcję "Ukraińska Republika Ludowa", jak to miało miejsce w 1918 r. podczas pierwszej próby usamodzielnienia Ukrainy. Inni proponowali "Ukraińską Republikę Radziecką". W końcu jednak zapadła jednomyślna decyzja - będzie po prostu "Ukraina".
Nawiasem mówiąc, słowo "Ukraina" po raz pierwszy pojawiło się w annałach w 1187 roku.
3. Ukraiński poeta powiedział przewodniczącemu Rady Najwyższej: Czytaj albo cię uduszę!
Jak głosi anegdota, poprawki do aktu zostały naniesione na zapleczu Rady Najwyższej - tuż przed jego przyjęciem. Kiedy wszystko zostało dopracowane i uzgodnione, poseł i poeta Dmytro Pawłyczko wydrukował tekst. Wbiegł do sali posiedzeń, stanął za Łeonidem Krawczukiem, przewodniczącym Rady Najwyższej Ukraińskiej SRR i wręczył mu akt ze słowami: "Czytaj i zaczynaj głosowanie!".
Tymczasem frakcja komunistyczna dyskutowała w podziemiach Rady Najwyższej o tym, czy poprzeć ideę niepodległości Ukrainy. Wydawało się, że Łeonid Krawczuk czeka na ich decyzję, ponieważ w odpowiedzi na słowa Pawłyczki jedynie milczał. Poeta nie dawał jednak za wygraną. Powtórzył: "Weź to, przeczytaj i zaczynaj zagłosowanie". Jednak znowu odpowiedziało mu milczenie. Następnie Krawczuk zaproponował, by przełożyć posiedzenie na poniedziałek. Pawłyczko jednak nie mógł tego znieść. "Czytaj albo cię uduszę!" - miał powiedzieć do przewodniczącego.
Po tych słowach Krawczuk zgodził się przeczytać podsunięty mu dokument. Akt został poddany pod głosowanie. I przyjęty.
4. "Nie umarła i nie umrze!"
Na historycznym dokumencie o suwerenności państwowej Ukrainy posłowie pozostawili swoje wpisy: "Chwała Ukrainie", "Nie umarła i nie umrze", "Od dziś – bądźmy".
5. Nad parlamentem wywieszono niebiesko-żółtą flagę!
Poseł Wiaczesław Czornowił zaproponował, by do sali parlamentu wnieść niebiesko-żółtą flagę, a także, by wywiesić flagę narodową nad kopułą parlamentu.
A tak przy okazji, czy wiesz, co symbolizują kolory ukraińskiej flagi - niebieski i żółty?
Znaczenie kolorów się zmieniało. W 1848 r. niebieski kolor flagi symbolizował ciszę i spokój, a żółty – gwiazdy na czystym niebie – światło, do którego należy dążyć. W 1918 roku kolory interpretowano następująco: żółty symbolizował Ukrainę Zachodnią, a niebieski - Naddnieprze. Dlatego niebieski, kolor Wielkiej Ukrainy, powinien być na górze. Później symbolikę kolorów flagi zaczęto tłumaczyć inaczej: niebieski to niebo, a żółty to pole.
6. Przez pierwsze 99 dni od ogłoszenia niepodległości Ukraina nie została uznana przez żaden kraj na świecie
Światowa społeczność nie spieszyła się z uznaniem niepodległości Ukrainy, czekając na rozwój wydarzeń. Przeciwnicy niepodległości Ukrainy twierdzili, że ludzie rzekomo nie popierają aktu.
Dlatego w celu zatwierdzenia aktu Deklaracji Niepodległości Rada Najwyższa zdecydowała o przeprowadzeniu referendum w dniu 1 grudnia 1991 r. Każdy obywatel musiał odpowiedzieć "Tak, potwierdzam" lub "Nie, nie potwierdzam" na pytanie: "Czy potwierdza Pan/Pani Deklarację Niepodległości Ukrainy?". 90,32 proc. głosujących udzieliło odpowiedzi twierdzącej.
Po tym referendum świat zaczął uznawać niepodległość Ukrainy.
7. Polska jako pierwsza uznała niepodległość Ukrainy
Polska w 1991 roku - podobnie jak dziś - okazała się prawdziwym przyjacielem Ukrainy. To ona jako pierwsza uznała niepodległość Ukrainy. Jurij Szczerbak, ówczesny minister ekologii, a później ambasador Ukrainy w wiodących krajach, powiedział w wywiadzie dla gazety "Express":
"Pamiętam pierwszą historyczną wizytę do Polski – polecieliśmy tam kilka dni po ogłoszeniu niepodległości. Byliśmy pod wrażeniem, że na warszawskim lotnisku strona polska powitała nas niebiesko-żółtymi flagami. Poseł Pawłyczko był po prostu zachwycony: "Jurko, patrz! Patrz! Czy mogliśmy sobie wyobrazić te flagi w Warszawie?".
8. Pierwszym prezydentem niepodległej Ukrainy został ideolog komunistyczny
Łeonid Krawczuk został pierwszym prezydentem niepodległej Ukrainy. Od 1980 r. pracował w wydziale agitacji i propagandy KC KPZR.
Ale później, jak przyznał, zmienił poglądy. Powodem były tajne dokumenty, które udało mu się zobaczyć, kiedy studiował w Moskwie w Akademii Nauk Społecznych KC KPZR. Krawczuk powiedział, że ukraińskie archiwa z czasów Hołodomoru były dla niego szokiem.
Krawczuk przez 32 miesiące był pierwszym prezydentem niepodległej Ukrainy.
Nawiasem mówiąc, to on zgodził się na wyrzeczenie się przez Ukrainę broni jądrowej w zamian za gwarancje bezpieczeństwa i nienaruszalności granic.
"Moim największym błędem jest to, że ufałem Rosji" – powiedział pod koniec życia Łeonid Krawczuk.
9. Jeszcze w 1991 roku Rosja mówiła o referendum na Krymie i autonomii Doniecka
W 1991 r. w Białym Domu odbyło się tajne spotkanie prezydenta USA George'a W. Busha z doradcą pierwszego i ostatniego prezydenta ZSRR Michaiła Gorbaczowa Aleksandrem Jakowlewem oraz z ambasadorem ZSRR w USA Wiktorem Komplektowem. Przez dłuższy czas stenogram tego spotkania był oznaczony przez CIA jako "ściśle tajne". Ale został niedawno odtajniony.
Dowiadujemy się z niego, że Jakowlew powiedział wtedy: "Uważamy, że Donieck powinien ogłosić swoją autonomię. Krym zamierza przeprowadzić referendum w sprawie suwerenności jako republika".
10. W ciągu 31 lat hrywna straciła na wartości ponad 20 razy
W momencie wprowadzenia hrywny, co miało miejsce 2 września 1996 roku, jej oficjalny kurs do dolara wynosił 1,76 UAH za dolara, a na dzień 24 sierpnia 2022 roku wynosi 36,56 UAH za dolara. Oznacza to, że hrywna straciła na wartości ponad 20 razy!
Kolejna ciekawa statystyka. W 1991 r. w Ukrainie mieszkało 51,944 mln osób, a od 1 stycznia 2022 r. – 41 167,3 mln (nie licząc terytoriów okupowanych (Krym, Sewastopol, część Donbasu). Wraz z początkiem pełnoskalowej inwazji Rosji na Ukrainę liczba ludności jeszcze się zmniejszyła: ok. 7 mln Ukraińców wyjechało za granicę. 3 mln wróciło. Zginęły tysiące żołnierzy i cywilów.
Autor: Redakcja Ekspressu
