Według kanadyjskiej firmy analitycznej SecDev Rosja okupowała terytoria ukraińskie, na których znajdują się bogactwa naturalne o wartości co najmniej 12,4 biliona dolarów. W szczególności Rosja przejęła 63 proc. ukraińskich złóż węgla, 11 proc. złóż ropy naftowej, 20 proc. złóż gazu, 42 proc. złóż metali oraz 33 proc. złóż ziem rzadkich i innych ważnych złóż mineralnych, w tym litu.
Jeśli przyjrzymy się bliżej tym statystykom, Federacja Rosyjska przejęła kontrolę nad 41 złożami węgla, 27 złożami gazu, dziewięcioma złożami ropy naftowej, sześcioma złożami rudy żelaza, dwoma złożami tytanu i cyrkonu oraz po jednym złożu strontu, litu, uranu i złota. Ponadto Rosjanie kontrolują obecnie znaczne złoża wapienia, który jest powszechnie wykorzystywany do produkcji stali. Miało to znaczący wpływ na hutnictwo - z powodu wojny produkcja stali spadła o 60-70 proc. Jeśli Kreml ostatecznie zaanektuje zajęte przez siebie terytorium Ukrainy, Kijów straci dostęp do prawie dwóch trzecich złóż naturalnych, informują analitycy SecDev.
Również w wyniku okupacji Ukraina straciła już 388 przedsiębiorstw i 20-25 proc. gruntów nadających się pod uprawę. Jednak głównymi stratami dla ukraińskiej gospodarki są ludzie. Od początku wojny kraj opuściło co najmniej sześć milionów osób. Eksperci przewidują, że wiele z nich nie wróci już do domu. A jeśli ukraińska gospodarka wejdzie w fazę ożywienia, rynek odczuje niedobór pracowników. Oznacza to, że nie będzie komu wytworzyć PKB na poziomie przedwojennym, tj. 200 miliardów dolarów rocznie lub wyższym.
Ministerstwo Gospodarki przewiduje, że w tym roku z powodu rosyjskiej agresji realny PKB może spaść o 35-40 proc. Oczywistym jest, że Ukraina będzie musiała odbudować swoją gospodarkę surowcową, aby wyjść z głębokiego kryzysu spowodowanego wojną.
- Zwracam uwagę, że większość obszarów wymienionych w badaniu została przechwycona przez Rosję w 2014 roku, w tym Krym i część Donbasu – mówi Wołodymyr Łanowy, były minister gospodarki Ukrainy. – Znajdują się tam największe złoża ropy naftowej, gazu, węgla i innych kopalin. Już wtedy było jasne, że rosyjska agresja ma stronę ekonomiczną. Putin musiał pozbawić Ukrainę złóż i odwiertów, aby nadal zaopatrywać w swoje produkty naftowe zarówno Ukrainę, jak i Europę. Według różnych danych szelf kontynentalny Morza Czarnego i Azowskiego zawiera około połowy wszystkich złóż gazu ziemnego na Ukrainie. Gdyby udało się je uruchomić, byłoby to oczywistym zagrożeniem dla Gazpromu.
– Do 2014 roku było wiele branż, w których Ukraina mogła konkurować z Rosją – dodaje dr hab. ekonomii Oleksandr Sawczenko, rektor International Business Institute. - Rozwój wydobycia uranu, tytanu, aluminium i innych gałęzi przemysłu. Kiedyś istniało sześć rafinerii ropy naftowej, które zaopatrywały kraj we własne produkty naftowe. A teraz pozostała tylko jedna (rafineria w Krzemieńczuku), a nawet ta została zbombardowana przez Rosjan.
- W rzeczywistości przez wszystkie lata niepodległości Ukrainy na najwyższych szczeblach władzy działała piąta kolumna. Moskwa przekupiła urzędników, w szczególności ministrów, którzy zablokowali obiecujące kierunki rozwoju kraju. Przypomnijmy chociażby historię gazu łupkowego [całkowita ilość możliwych do wydobycia zasobów gazu łupkowego na terenie Ukrainy wynosi 3,6 bln m3, czyli 1,75 proc. światowych zasobów - przyp red.]. Tyle o nim kiedyś mówiono, a potem wszystko ucichło. Myślę, że nie obyło się bez ręki Kremla. Ale teraz sama Rosja aktywnie produkuje taki gaz i jest drugim po USA producentem na świecie - dodaje ekspert.
Nawiasem mówiąc, kijowska Szkoła Główna Handlowa oszacowała, że bezpośrednie straty ukraińskiej gospodarki w wyniku inwazji Rosji sięgnęły 113,5 mld dolarów, a ONZ podaje, że w wyniku wojny sektor rolny Ukrainy poniósł straty rzędu nawet sześciu miliardów dolarów.
To nie są tylko liczby, to są ludzkie życia
W tym tygodniu po raz pierwszy w Ukrainie podano całkowite straty wojska na froncie. Te przerażające liczby, które przyprawiają o dreszcze. Naczelny dowódca Sił Zbrojnych Ukrainy Wałerij Załużny powiedział, że w wojnie z rosyjskim najeźdźcą zginęło prawie dziewięć tysięcy ukraińskich bohaterów.
- W tej wojnie uczestniczą nie tylko wojskowi i nie tylko ci, którzy chwycili za broń, ale także nasze małe dzieci, które w ogóle nie są winne niczego poza tym, że urodziły się właśnie tutaj i właśnie w tym czasie. Naprawdę nie rozumieją, co się dzieje, ale zdecydowanie potrzebują ochrony – mówił Załużny.
Od 24 lutego do 21 sierpnia 2022 r. Biuro Wysokiego Komisarza ONZ ds. Praw Człowieka odnotowało w Ukrainie 13 477 przypadków śmierci lub obrażeń u osób cywilnych (dokładnie 5587 osób zabitych i 7890, które odniosły obrażenia).
Wśród 5587 zabitych było: 2161 mężczyzn, 1490 kobiet, a także 149 dziewczynek i 175 chłopców oraz 38 dzieci i 1574 dorosłych, których płeć nie została ustalona.
Wśród 7890 rannych jest: 1603 mężczyzn, 1190 kobiet, 172 dziewczynki i 236 chłopców oraz 202 dzieci i 4487 dorosłych, których płci nie podano.
W tym tekście, choć duże, są to tylko liczby. Jednak za każdą liczbą kryje się nieopisany ludzki żal, ból, niepoliczone łzy.
To jest cena ochrony naszej niepodległości. Jest za wysoka. I zawsze będzie za wysoka, bo ludzkie życie jest bezcenne.
Jednak póki żyjemy, będziemy walczyć. Do końca. Ze względu na nasze dzieci, ze względu na naszą przyszłość.
Nie oddamy nikomu naszej niezależności. Ona jest najcenniejszą rzeczą, jaką mamy. A nasza walka jest naszym najwyższym kosztem.
Autorka: Lesia Yasynchuk
***
Jeśli potrzebujecie wersji ukraińskiej:
Яку ціну українці платять за незалежність?
Шостий місяць кожен українець бореться за власну свободу та незалежність, на які посягає росія. Ціна війна — завжди занадто висока. І, здається, невимірювана. Бо як виміряти сльози болю, які проливають українські батьки, що втратили своїх дітей? Як виміряти біль у серці дітей, дитинство яких зруйнувала росія? Як виміряти ціну життя, яке втратили тисячі українців у боротьбі за незалежність? Утім дещо таки можна виміряти.
За даними канадської аналітичної компанії SecDev, росія окупувала українські території, на яких знаходиться природних ресурсів щонайменше на $12,4 трильйона.
Зокрема, росія захопила 63% наших вугільних покладів, 11% родовищ нафти, 20% родовищ газу, 42% родовищ металів і 33% родовищ рідкісноземельних та інших
важливих мінералів, серед яких літій.
Якщо детальніше, то рф взяла під контроль 41 вугільне родовище, 27 -- газових, 9 – нафтових, 6 -- залізорудних, по два – титанової і цирконієвої руди та по одному родовищу стронцію, літію, урану і золота. Окрім того, рашисти тепер контролюють значні поклади вапняку, який широко використовується для виробництва сталі. Це значно вплинуло на сталеливарну промисловість: через війну виробництво сталі впало на 60-70%. Якщо кремлю вдасться остаточно анексувати захоплену ним українську територію, то Київ втратить доступ майже до двох третин своїх природних родовищ, кажуть аналітики SecDev.
Також через окупацію Україна вже втратила 388 підприємств та 20-25% землі, придатної для посівної. Однак головні втрати для української економіки -- це люди. З початку війни з країни виїхало щонайменше 6 мільйонів осіб. Фахівці прогнозують, що багато з них не повернуться додому. І якщо українська економіка увійде у фазу відновлення, то на ринку розпочнеться дефіцит трудових ресурсів. Це фактично означає, що ВВП на довоєнному рівні у 200 мільярдів доларів на рік і вище створювати буде нікому.
Мінекономіки прогнозує, що цьогоріч через російську агресію реальний ВВП може впасти на 35-40%. Очевидно, що Україні доведеться перебудовувати свою сировинну економіку, щоб вибратися з глибокої кризи.
"Зауважу, що більшість родовищ, про які йдеться у дослідженні, росія захопила ще у 2014 році, окупувавши Крим та частину Донбасу, -- каже Володимир Лановий, ексміністр економіки України. -- Власне там знаходяться найбільші поклади нафти, газу, вугілля та інших копалин. Вже тоді було зрозуміло, що російська агресія має й економічний бік. Путіну потрібно було позбавити нас родовищ і свердловин, щоб продовжувати постачати і Україні, і Європі свої нафтопродукти. За різними даними, на континентальному шельфі Чорного і Азовського морів знаходиться близько половини всіх покладів природного газу, який є на території України. Якби вдалося їх запустити, то це була б очевидна загроза для "Газпрому".
"Так, до 2014 року було багато галузей, де Україна могла конкурувати з росією, -- додає додає Олександр Савченко, доктор економічних наук, ректор ректор Міжнародного інституту бізнесу. -- Розвивалася уранова, титанова, алюмінєва індустрія та інші. Свого часу працювало шість нафтопереробних заводів, які забезпечували країну власними нафтопродуктами. А тепер залишився один (Кременчуцький НПЗ), та й той рашисти розбомбили.
Фактично протягом всіх років незалежності України у вищих ешелонах влади діяла п'ята колона. Москва підкуповувала чиновників, зокрема міністрів, а ті блокували наші перспективні напрямки. Згадаймо хоча б історію зі сланцевим газом (загальні
обсяги технічно видобувних ресурсів сланцевого газу на території України складають 3,6 трлн куб. м або 1,75% світових запасів. – Авт.). Стільки свого часу говорили про нього, а потім все заглохло. Думаю, не обійшлося без руки кремля. Зате тепер росія сама активно видобуває такий газ і є другим виробником у світі після США".
До речі, київська школа економіки підрахувала, що прямі втрати української економіки через вторгнення росії сягнули $113,5 млрд. Тим часом в ООН повідомляють, що внаслідок війни сільськогосподарський сектор України зазнав збитків на $4-6 млрд".
Це не просто цифри, це — людські життя
Днями в Україні вперше назвали загальні втрати військових на фронті. Від цих страшних цифер — мороз по шкірі.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що у війні проти російських загарбників загинуло майже 9 тисяч українських героїв.
"У цій війні беруть участь не лише військовослужбовці й не лише ті, хто взяв до рук зброю, – наші маленькі дітки, які зовсім ні в чому не винні, крім того, що вони народилися саме тут і саме в цей час. Вони справді нічого не розуміють, що відбувається, але однозначно потребують захисту", – сказав Залужний.
З 24 лютого до 21 серпня 2022 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало 13477 випадків загибелі або поранення цивільних осіб в Україні: 5587 загиблих і 7890 поранених.
Серед 5587 загиблих: 2161 чоловік, 1490 жінок, 149 дівчаток і 175 хлопчиків, а також 38 дітей і 1574 дорослих, стать яких ще не вдалось встановити
Серед 7890 поранених: 1603 чоловіки, 1190 жінок, 172 дівчинки і 236 хлопчиків, а також 202 дитини і 4487 дорослих, стать яких ще не вдалось встановити.
У цьому тексті — це просто цифри. Просто багато цифер.
Але за кожною цифрою ховається невимовне людське горе. Біль. Сльози.
Така ціна захисту нашої незалежності.
Вона надто висока. І завжди буде зависокою, бо людські життя — безцінні.
Утім поки ми живі – ми будемо боротися.
До кінця.
Заради наших дітей, заради нашого майбутнього.
Ми нікому не віддамо свою незалежність. Вона — найдорожче, що у нас є.
І наша боротьба — це наша найвища ціна.
Леся ЯСИНЧУК
