Зеленський знову у вишиванці. "Танки, БТР, колоски пшениці та українці"

Na koszuli z wyszywanką, którą Wołodymyr Zełenski założył na wtorkowe spotkanie z Andrzejem Dudą można było zobaczyć m.in. czołgi i kłosy. Wyszywanki są symbolem ukraińskiej walki i oporu od lat. W przeszłości za noszenie wyszywanek można było zostać zesłanym na Syberię. Co jeszcze o nich wiemy? Tekst publikujemy w dwóch językach - polskim i ukraińskim. У вівторок Анджей Дуда і Володимир Зеленський зустрілися у Києві. Український президент був одягнений у вишиванку. Її авторкою є білоруська дизайнерка. Вона написала у соцмережі, що сприймає це як певний знак.

Вишиванка Зеленського: танки, колоски пшениці і українці  Авторка вишиванки, у якій Президент Зеленський зустрічався з Анджеєм Дудою, білоруска Руфіна Базлова. Після повномасштабного нападу Росії на Україну художниця почала присвячувати свої роботи Україні. Вона написала на своїй сторінці у Фейсбуці: "Я пишаюся, що президент Зеленський був у сорочці з моїм орнаментом. Хочеться бачити в цьому ознаку довіри до білорусів!"

На сорочці, яку одягнув президент України, зображено важливі речі сучасної української історії: танки, БТР, колоски пшениці та українці, які тримаються за руки.

До речі, вишита сорочка, яку президент України Володимир Зеленський одягав на День вишиванки, 19 травня, була продана на благодійному аукціоні за 100 тисяч доларів. Покупцем лоту стала юридична компанія Asters USA.

Українська вишиванка: спершу вирощували льон або коноплю 

Найдавнішим вишитим зразком археологічних розкопок є не сорочка, а рушник ХІ століття. Його знайшли у мурах Київської Десятинної церкви (996 рік). Фрагменти цього рушника були у глиняному горщик. Він пролежав там 1000 років. 

Тепер про сорочки. "Сорочки вишивали на лляному та конопляному полотні, — розповідає Оксана Косміна, етнологиня, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАНУ. — Процес виготовлення починався від рослини на полі, яку українські родини власноруч вирощували, а згодом ткали полотна". 

Вишивали тільки жінки (сьогодні ж це роблять і чоловіки). Перед тим, як взятись за вишивання, жінка постила та молилась.

Вишивали і білим по білому, і кольоровими нитками. Хоча барвистих ниток у продажу не було. 

"Кольорові нитки стали продавати на початку XX століття. До того українці фарбували чи вибілювали нитки самостійно — або ті самі, з яких ткали полотно, або вовняні — з вовни овець, — каже Оксана Косміна. — До прикладу, настій дубової кори давав ниткам золотистий чи коричневий відтінок. А щоб вийшов ніжно-солом’яний, нитки навіть запікали в тісті! Червоний колір можна було отримати з комах — для цього господині збирали червець, варили його і, коли личинки віддавали колір, опускали туди пряжу, яка зафарбовувалась. Аби мати чорний колір, нитки багато разів виварювали у настої із шишок вільхи". 

Український національний одяг: що означають узори?

У кожному регіоні України техніка вишивання, орнамент, традиційні кольори, якими вишивають сорочку, є різними. Загалом в Україні є близько двохсот різних вишивальних технік. Найпопулярніша — хрестик. Утім сьогодні відроджуються старовинні техніки: ретязь косичка, вирізування, виколювання, солов'їні вічка, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.

Дослідники налічують більше 120 геометричних знакових систем, які вишивали на сорочках. Серед найпопулярніших були символи Сонця, Місяця, Зірок і Землі. Їх символізували геометричні фігури. 

Трикутник означав вогонь. Восьмикутна зірка — зорю, під якою людина народились. Рівне коло означало полярну зірку, яка творить баланс і рівновагу. Ромб з промінцями був символом Сонця. 

На вишиванках також зображували хрести. Прямий — це Сонце, чоловіче начало, а косий — вода, жіноча стихія. На сорочках часто поєднували чоловічі і жіночі знаки, щоб здобути гармонію та розуміння у відносинах. 

Здавна для українців вишиванка слугувала оберегом від усілякого зла. Вважалося, що немає кращого оберегу, аніж вишита сорочка маминими руками.

У деяких областях першу вишиванку дитина отримувала у три роки. До того вона ходила у льолі, тобто одязі, який був пошитий із сорочки матері чи батька. Льолі оберігали дитину від негативної енергетики.

Вишита сорочка: комуністи могли відправити власника до Сибіру

"Ми знаємо чимало історій, коли винятково за носіння вишитої сорочки могли людину ув'язнити, відправити в Сибір. Вишиванка – це символ української боротьби та спротиву. Одягнути вишиту сорочку – це те саме, що вийти з жовто-блакитним стягом", – каже Леся Воронюк, ініціаторка Дня вишиванки.

Вона також розповідає про випадки, коли під час висилки в Сибір сорочки закопували в землю, щоб уберегти від знищення, адже їх не дозволяли з собою брати. Інформацію про місця, де закопані ці сорочки, люди передавали з покоління в покоління. 

У 1940-1950-их чимало наших жінок стали політв’язнями сталінських таборів. Вони знаходили можливість вишивати – аби абстрагуватись від страшних умов, аби відчути себе ближче додому, до своїх рідних, до своєї батьківщини. Чимало вишивок у той час мали релігійну тематику – рушнички, серветки. На них вишивали: "Допоможи нам", "Врятуй нас у неволі" тощо".

Умови утримання були суворими, жодних металевих предметів у камерах тримати не дозволяли. Як же ж вишивати без голки? Українки використовували риб’ячі кістки (рибу іноді давали на тюремні обіди), сірники чи дерев’яну тріску. Нитки ж випорювали з власного одягу. А за полотно служили або тканина натільної сорочки, або мішковина, з якої в’язні шили рукавиці. 

----------------

Wyszywanka Zełenskiego: co warto wiedzieć o ukraińskiej odzieży narodowej? "Ludzie, którzy mieli wyszywanki, byli zsyłani na Syberię"

Andrzej Duda i Wołodymyr Zełenski spotkali się we wtorek w Kijowie. Prezydent Ukrainy ubrany był wówczas w wyszywankę (czyli bogato zdobioną haftami koszulę). To narodowa odzież Ukraińców o bogatej historii. W ZSRR za noszenie wyszywanki można było trafić do więzienia - ludzie ukrywali je więc jak najcenniejszy skarb. Dziś Ukraińcy dumnie noszą wyszywanki w święta i w dni powszednie, a także biorą w nich śluby. Co warto wiedzieć o ukraińskiej wyszywance? 

Wyszywanka ukraińska: najpierw uprawiano len lub konopie

Najstarszym materiałem z wyhaftowanym wzorem nie jest koszula, ale ręcznik z XI wieku. Został znaleziony w murach kijowskiego Kościoła Dziesięciny (ok. 996 r.). Fragmenty tego ręcznika znajdowały się w glinianym garnku -  leżał tam przez 1000 lat.

A sama wyszywanka? - Koszule były haftowane na tkaninie lnianej i konopnej - mówi nam Oksana Kosmina, etnolog, kandydatka nauk historycznych, starsza pracownica naukowa w Instytucie Etnologii Narodowej Akademii Nauk. - Najpierw Ukraińcy uprawiali rośliny w polu, a później sami tkali tkaniny - dodaje.

Haftowały tylko kobiety (dzisiaj robią to też mężczyźni). Przed rozpoczęciem haftowania kobieta pościła i modliła się. (Haftowały - red.) zarówno białą nitką na białej tkaninie, jak i kolorowymi nićmi. Chociaż w sprzedaży nie było kolorowych nici - te zaczęły być sprzedawane na początku XX wieku. Wcześniej Ukraińcy sami farbowali lub wybielali nici - albo te same, z których utkano płótno, albo wełniane - z owczej wełny 

- opowiada Kosmina. - Np. napar z kory dębu nadawał niciom złoty lub brązowy odcień. A żeby było miękkie i słomkowe, nitki pieczono nawet w cieście! Czerwony kolor można było uzyskać z owadów - w tym celu gospodynie domowe zbierały сzerwce (owady), gotowały je, a gdy larwy wydzielały kolor, wrzucały do garnka przędzę, która nabierała koloru. Aby uzyskać czarny kolor, nitki wielokrotnie gotowały w naparze z szyszek olchowych - tłumaczy.

Ukraińskie stroje narodowe: co oznaczają wzory?

W każdym regionie Ukrainy technika haftu, ornament i tradycyjne kolory używane do haftowania koszuli są inne. Łącznie w kraju istnieje około dwustu różnych technik hafciarskich. Najpopularniejszy jest krzyż. Jednak dziś odżywają także starożytne techniki, np. splot łańcuszkowy, tzw. słowikowe oko.

Badacze naliczyli łącznie ponad 120 układów znaków geometrycznych, które zostały dotąd wyhaftowane na ukraińskich koszulach. Wśród najbardziej popularnych były symbole Słońca, Księżyca, Gwiazd i Ziemi. Symbolizowały je geometryczne kształty. Trójkąt oznaczał ogień. Gwiazda ośmioramienna to gwiazda, pod którą urodził się człowiek. Równy okrąg oznaczał gwiazdę polarną, która tworzy równowagę. Symbolem Słońca był romb z promieniami.

Krzyże również były przedstawiane na wyszywankach. I tak krzyż prosty to Słońce - pierwiastek męski, a ukośny to woda - pierwiastek żeński. Znaki męskie i damskie były często łączone na koszulkach (symbol osiągnięcia harmonii i zrozumienia w związkach).

Wyszywanka od dawna służy Ukraińcom jako talizman przeciwko wszelkiego rodzaju złu. Uważano, że nie ma lepszego amuletu niż koszula wyszywana rękami matki.

W niektórych regionach dziecko otrzymało swoją pierwszą wyszywankę w wieku trzech lat. Wcześniej nosiła lolę, czyli ubranie szyte z koszuli matki lub ojca. Miała chronić dziecko przed negatywną energią.

Komuniści mogli wysłać właściciela wyszywanki na Syberię

W przeszłości ludzie mogli zostać uwięzieni lub zesłani na Syberię tylko za noszenie haftowanej koszuli. - Wyszywanka jest symbolem ukraińskiej walki i oporu. Noszenie wyszywanki to dziś to samo, co wychodzenie z żółto-niebieską flagą - mówi Lesya Voronyuk, inicjatorka Dnia Wyszywanki.

Opowiada też o przypadkach, gdy w czasie wywózki na Syberię wyszywanki grzebano w ziemi, by uchronić je przed zniszczeniem, bo właściciele nie mogli ich zabrać ze sobą. Informacje o miejscach pogrzebania tych koszul były przekazywane z pokolenia na pokolenie.

W latach 40. i 50. wiele Ukrainek zostało więźniarkami politycznymi w stalinowskich obozach. Haftowanie było sposobem wyrwania się ze strasznych warunków - haftowały, by poczuć się bliżej domu, bliskich, ojczyzny. Wiele haftów w tym czasie miało motyw religijny - chusteczki, serwetki. Były na nich także wyhaftowane napisy: "Pomóż nam", "Uratuj nas z niewoli" itp.

Warunki przetrzymywania były surowe, w celach nie wolno było trzymać metalowych przedmiotów. Jak haftowano bez igły? Ukrainki używały rybich ości (ryby czasem podawano na więzienne obiady), zapałek lub zrębków. Nici pochodziły z ich własnych ubrań. Za płótno służył czasem materiał, z którego więźniowie szyli rękawiczki.

Dzień Wyszywanki na Ukrainie: setki tysięcy ludzi nosi haftowane koszule

Na Ukrainie od 2006 roku Dzień Wyszywanki obchodzony jest w trzeci czwartek maja. Uroczystość zainicjowali Lesia Woronyuk, Ołeksandr Tkachuk i ich koledzy ze studiów. Rok później kilka uniwersytetów obchodziło Dzień Wyszywanki. Obecnie jest to święto międzynarodowe - obchodzą je Ukraińcy z różnych części świata.

Wyszywankę ukraińską noszą także światowe gwiazdy. Jednym z największych wielbicielek jest matka Elona Muska, Maye Musk. W jej garderobie znajduje się kilka koszul i sukienek ukraińskich projektantów.

Ile kosztuje wyszywanka? Na Ukrainie jej ceny wahają się od 500 hrywien (65 zł) do kilkuset tysięcy hrywien (25 000 i więcej tysięcy złotych).

Wyszywanka Zełenskiego: czołgi, kłosy i Ukraińcy

Autorką wyszywanki, w której prezydent Zełenski spotkał się z Andrzejem Dudą, jest Białorusinka Rufina Bazłowa. Po lutowym ataku Rosji na Ukrainę artystka zaczęła dedykować swoje prace Ukrainie. Na swojej stronie na Facebooku napisała: "Jestem dumna, że prezydent Zełenski nosił koszulę z moją wyszywanką. Chciałbym to postrzegać jako znak zaufania do Białorusinów!"

Koszula prezydenta Ukrainy przedstawia ważne elementy współczesnej historii Ukrainy: czołgi, transportery opancerzone, kłosy pszenicy i trzymających się za ręce Ukraińców.

Haftowana koszula, którą prezydent Ukrainy Wołodymyr Zełenski nosił w tym roku 19 maja, w Dzień Wyszywanki, została sprzedana na aukcji charytatywnej za 100 000 USD (rzeczywista cena koszulki to 3200 hrywien, mniej niż $100). Nabywcą została firma Asters USA.

Wołodymyr Zełenski w wyszywance
Wołodymyr Zełenski w wyszywance Materiały prasowe