Після успішних атак ЗСУ російські військові тікають на територію рф. Про це повідомляють представники української влади та соцмережі окупантів.
"Окупанти біжать з усіх окупованих міст — це вже факт, який підтверджується величезною кількістю відео та фото. Причому біжать не лише з міст, окупованих з 24 лютого, а й окупованих з 2014-го року", — повідомив Сергій Гайдай в ефірі "Суспільного".
На Харківщині, яку майже повністю звільнили від рашистів, окупанти тікають навіть з тих територій, які розташовані під самим російським кордоном. Це підтверджують Telegram-канали рашистів.
"Військові РФ покидають Вовчанськ. Тимчасово", — повідомила у соцмережі окупаційна адміністрація Вовчанського району Харківщини.
Депутат держдуми росії Євген Євтушенко, який відповідає за цей регіон, оголосив про перенесення окупаційних органів влади на територію російської федерації. Усе — "задля збереження життя".
"Адміністрацію міста перенесуть до Білгорода. Філії адміністрації будуть розташовані також у містах Курськ, Якутськ, Владивосток і Санкт-Петербург, до стабілізації ситуації в місті. Підрозділи зс рф обов'язково повернуть під свій контроль усі російські землі на Харківщині", — написав росіянин.
"По Вовчанську. Частково вивели на нашу територію оперативні угруповання. Населення зібралося біля МАПП з боку Вовчанська, поки не випускають. Кількість людей невідома. У зв'язку з цим вважаю за необхідне підготуватися до прийому мешканців тут...", — пише російський канал "Ваши новости" і додає відео.
Поширюють ще таке відео.
Тим часом з Донецької області чи не першим втік "голова ДНР" Денис Пушилін. Про це повідомляє "24 канал", посилаючись на джерела у розвідці. Він записав звернення з автомобіля. Ймовірно, ватажок втік на територію росії.
Завдяки руху українських воїнів на різних напрямках фронту від початку вересня звільнено вже близько 2 тисяч кілометрів нашої території від російських загарбників. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні.
"Російська армія цими днями демонструє найкраще, що вміє, – показує спину. Зрештою, це непоганий вибір для них – втікати. Окупантам в Україні місця немає й не буде", – сказав глава держави.
Він також подякував бійцям 15 Слов’янського полку Національної гвардії України, які відзначилися на Харківському напрямку.
***
Wojsko rosyjskie nie chce walczyć, więc dzwoni do ukraińskiej Kwatery Koordynacyjnej ds. Traktowania Jeńców Wojennych, aby uzyskać instrukcje, jak należy się poddać. Okupanci obawiają się, że gdy zostaną pojmani, będą torturowani.
W trakcie rozmów okupanci chcą wiedzieć, co i jak należy zrobić, aby się poddać, a także jak zostaną zabrani. Pytają też, jak bezpiecznie się poddać, czy będą mogli wrócić do Federacji Rosyjskiej i zadają pytania dotyczące rosyjskiej propagandy. Pojawiają się między innymi pytania o to, czy będą torturowani przez odcięcie genitaliów.
– Nie odetniecie mi jąder? - pyta jeden z okupantów, który dzwoni na infolinię. Jak twierdzi, sam nie chciał walczyć - po prostu został wysłany na wojnę.
Centrala zapewnia, że Ukraina przestrzega konwencji genewskich, a za takie przestępstwa istnieje odpowiedzialność karna.
"Kwatera Koordynacyjna ds. Traktowania Jeńców Wojennych gwarantuje, że każdy jeniec jest traktowany z godnością, zapewnieniem zabezpieczenia niezbędnych potrzeb i możliwością powrotu do domu. Ukraina ściśle przestrzega wszystkich międzynarodowych konwencji związanych z postępowaniem z jeńcami wojennymi oraz robi też wszystko, aby przywrócić swoich obrońców do domu" - odpowiada Komenda Koordynacyjna ds. Traktowania Jeńców Wojennych.
W innych rozmowach przechwyconych przez wywiad rosyjscy dowódcy narzekają na brak żołnierzy, a żołnierze narzekają na dowódców, którzy pozostawiają ich samym sobie bez pomocy i broni. Wojacy wskazują również na brak odpowiedniej żywności i nowoczesnej broni. Wojsko jest również niezadowolone ze szkolenia personelu i braku konkretnego planu działań bojowych.
Oficer wojskowy Federacji Rosyjskiej zauważa również w jednej z rozmów, że rosyjskie kierownictwo nie dba o to, ilu ich żołnierzy zginęło w wojnie na Ukrainie.
Autorka: Julia Skoryk, LWÓW