У своїх підрахунках кількості засуджених, яких завербувала ПВК "Вагнера" для участі у війні в Україні, редакція "Важливих історій" ґрунтується на повідомленнях своїх джерел у колоніях (самих в'язнів і їхніх родичів), на публікаціях у ЗМІ, що заслуговують на довіру видання, і правозахисних телеграм-каналах.
Росіяни вербують засуджених: скільки випадків відомі?
За даними "Важливих історій", у 37 колоніях росії приватна військова компанія "Вагнера" завербувала не менше ніж 5786 осіб. Стільки засуджених дали згоду їхати на війну. З них уже вивезли не менше ніж 2036 осіб. Голова правозахисного проекту "Русь сидяча" Ольга Романова вважає, що насправді завербованих удвічі більше — 11 тисяч. З них уже поїхали воювати близько 3000.
"Якщо раніше нам приблизно раз на три дні писали, що забирають, наприклад, 40 осіб, то тепер практично кожен день йдеться про сотні людей, — пояснює Романова. — Ось у п'ятницю вранці надійшло повідомлення з Нижегородської області (і це лише північна гілка: ВК-1, ВК-6, ВК-7, ВК-14, ВК-17), що 625 людей уже забрали".
Виправна колонія ?7 "Яблунівка" (Санкт-Петербург) була першою тюрмою, звідки надійшла інформація про вербування. Першу групу з 35 осіб звідти вивезли у ніч проти 6 липня. Джерело "Важливих історій" серед родичів ув'язнених там стверджує, що людей звідти забирали вже тричі. У деякі колонії, зазначає видання, вербувальники почали приїжджати повторно. Так, нещодавно у "Яблунівці" вони зібрали засуджених, яких раніше під час набору відсіювали. Їм заявили, що якщо зараз чоловіки не погодяться поїхати за гроші, то через деякий час їм все одно доведеться їхати, але вже безплатно.
"Зеки" на війні: показова історія
Чимало засуджених, які потрапляють на війну росії в Україні, гинуть або потрапляють у полон, стверджує видання. Одним із тих, кому пощастило менше, став ув'язнений із "Яблунівки" 29-річний Святослав Матвєєв на прізвисько Матвій.
"Приблизно за тиждень до смерті Слава дзвонив сім'ї та на загін. Говорив, що воюють вони по-справжньому, пліч-о-пліч з чеченським спецпідрозділом "Ахмат", з кращою зброєю. Мовляв, у нього все добре. А потім надійшли новини, що Славу снарядом розірвало. Родичам про його загибель ніхто не повідомив. Вони дізналися про це, коли їм зателефонували хлопці із зони, десь за тиждень-два після загибелі Слави", — каже джерело "Важливих історій".
Воно також зазначає, що сім'я намагалася зв'язуватися з адміністрацією колонії, але ніхто з ними не став розмовляти. Датою смерті Святослава вказано 7 серпня. Прощання з ним відбулося 18 вересня у Санкт-Петербурзі, його останки кремували.
