– Пане Юрію, якими є основні складнощі у роботі над бюджетом 2023 року?
– Найбільша складність – це макропрогноз, адже наразі відсутній доступ до всієї статистики. Та й взагалі в плануванні економічної ситуації воюючої країни дуже багато невідомих.
Інша складність полягає в тому, що практично 50% видатків передбачається на безпеку та оборону. Люфту для розвитку економіки, медицини, культури, спорту, підвищення соціальних стандартів, на жаль, немає. Хоча за минулі роки до цього звикли як розпорядники коштів, так і населення.
Звісно, всі розуміють, що в країні триває повномасштабна війна, і витрати на неї – пріоритет. Але коли ти розвиваєш свій напрям, а фактично коштів на модернізацію чи навіть на підтримку не передбачено, то це дуже складний момент. Повторюсь: більшість розуміє пріоритет у воюючій країні, але спроби забрати гроші у армії все одно роблять.
І третя проблема: це традиційно великий дефіцит бюджету, який в наступному році плануємо покривати за рахунок зовнішніх запозичень. Ми неймовірно вдячні за те, що уряди інших країн, міжнародні організації допомагають нам в цьому році. Але й в наступному без допомоги не вийде. Так, це складно – залежати від зовнішнього світу, адже бажаючих фінансувати економіку в воєнний час – не так вже й багато. Але такі умови війни, Україна бореться не тільки за свою свободу, а й захищає безпеку Європи та європейські цінності.
Більше статей на сайті eDialog
– Володимир Зеленський, говорячи про особливості бюджету-2023, називає його бюджетом воюючої країни. Справді, на оборону виділено рекордні 1 трлн гривень. Чи вистачить, на вашу думку?
– Так, точніше 1 141 108, 2 млн грн або 17,8 % ВВП. Чи вистачить? Це риторичне питання. Ніхто не знає, як довго триватиме війна, якою буде її інтенсивність, довжина фронту тощо.
Повномасштабна війна триває вже понад півроку. За цей час ми вже тричі коректували видаткову частину бюджету, спрямовуючи додаткові кошти на оборону. Тому якщо необхідність буде, то й в наступному році ми знайдемо ресурс для фінансування наших збройних сил.
– Своєю чергою прем’єр-міністр Шмигаль заявив, що Кабмін планує зменшити потреби у фінансуванні державного бюджету з 5 млрд до 3 млрд USD. За рахунок чого це можна зробити? Чи не занадто ризиковано розраховувати тільки на міжнародну допомогу?
– Порівняно з очікуваною потребою в цьому році, видатки на 2023 рік скорочуються на 272, 7 млрд грн. Витрати на утримання держапарату знизили майже на 20%, практично повністю скорочені всі програми розвитку. Отже, Кабмін максимально оптимізував свою роботу та зосередився на вирішенні воєнних проблем.
– Розкажіть детальніше про Фонд оперативного відновлення. Складається враження, що надходження до нього дуже складно спрогнозувати, адже все залежить від готовності міжнародних донорів допомагати Україні
– Фонд відновлення – це новий інструмент, який поки що не створений. Його ідея полягає в тому, що поза бюджетом з’являється фонд, в який зовнішні партнери вкладають кошти. Саме міжнародні партнери здійснюють управління фондом, вони ж винаймають головного менеджера.
Основна задача – фінансувати проекти відновлення. Кабмін покаже пріоритети, але кожен з проектів захищатиметься перед міжнародним керівництвом фонду. Тобто маємо на меті створити абсолютно прозорий формат, аби не виникало питань, куди витрачаються кошти. Все буде чітко і зрозуміло.
Звісно, Фонд відновлення буде більш актуальний тоді, коли війна закінчиться. До цього моменту є ще час продумати всі деталі, які би влаштовували міжнародних партнерів. Адже для жителів України неважливо, хто саме буде відновлювати міста, об’єкти інфраструктури. Їм важливо, аби це сталось якнайшвидше.
Щодо ризику, про який ви питаєте.. Так, він, звісно, є, він очевидний. Але в нас немає можливості впоратись самостійно, без сторонньої допомоги.
– Чи враховується у державному бюджеті на наступний рік якісь суми від конфіскації російських активів? Чи відомий механізм, за яким вони будуть конфіскуватися та потрапляти до кошторису України?
– Вже в цьому році ми створюємо Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Законопроект зареєстровано в Верховній Раді, я є його співавтором. На наступний рік в бюджету передбачається, що туди надійде 19 млрд грн.
Джерело наповнення Фонду – конфісковані кошти російського походження, зокрема Сбербанку. Ідея фонду полягає в тому, що російські гроші мають витрачатися на українців, які постраждали від війни. Це така собі аналогія репарацій, але тільки примусових.
В проекті мова йде, що це буде будівництво чи реставрація громадських будівель, захисних споруд, реконструкція об’єктів критичної інфраструктури, реконструкція будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених тощо.
– В уряді і Офісі президента постійно повторюють, що у бюджеті-23 будуть скорочені усі некритичні видатки держави. Чи не могли б ви детальніше розповісти, про які саме статті йдеться?
– Я вже казав, що суттєво скорочені витрати на утримання держапарату. Мінус 11,6 млрд грн. Скорочені також усі програми розвитку.
– Яка ситуація із соціальними гарантіями? Чи закладається до бюджету обіцяне підвищення прожиткового мінімуму, інших соціальних платежів? Чи передбачено індексацію пенсій?
– Соціальні стандарти підвищувались кожного року, але в наступному поки що, на жаль, немає такої можливості. Хоча ми би дуже цього хотіли, адже в країні високі показники інфляції.
В проекті бюджету на 2023 рік мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум закладені на рівні кінця 2022 року. Їхнє підвищення заплановано в цьому році: мінімальної зарплати – в жовтні, до 6,7 тис грн, прожиткового мінімуму – в грудні.
Щодо пенсій, то поки що ресурсу на індексацію немає. Як зазначив міністр фінансів, до цього питання повернуться в березні наступного року.
– Часто можна почути закиди на адресу владної команди, що занадто багато грошей витрачається на будівництво доріг, а не на відновлення зруйнованого житла. Як можете це прокоментувати?
– Найбільша сума на будівництво доріг була витрачена в 2020 та 2021 роках. Відповідно ні про яке зруйноване житло тоді не йшлось. Під час повномасштабної війни дорожній фонд був повністю заблокований. Він майже не поповнювався, а залишок коштів витрачався на виплату відсотків по міжнародних кредитах.
Мости, які зараз відновлюються, чи дороги – це тимчасові конструкції, задача яких якнайшвидше забезпечити постачання продуктів, товарів першої необхідності в деокуповані, постраждалі регіони. Тимчасові переправи та дороги робляться за кошти резервного фонду бюджету, а дорожній фонд на дороги під час війни не витрачається.
Отже, закиди нібито багато грошей витрачається на будівництво доріг – це політичні маніпуляції, які не мають під собою ніякого підґрунтя.
– Який курс гривні буде закладено до держбюджету? Лунають думки, що до кінця 2022 року долар коштуватиме 50 грн, можна припустити, що курс, закладений у держбюджеті, буде ще вищим?
– В проекті бюджету закладений середній обмінний курс в 42,2 грн за долар, наприкінці року – 50 грн за долар. Але треба розуміти, що це все припущення, а реальність залежитиме від того, як буде розвиватися ситуація на фронті, як реагуватимуть ринки, що буде з економікою. Повторюсь: робити прогнози на майбутнє в країні, де триває війна, – справа дуже невдячна.
– Традиційно під час бюджетного процесу бюджетний комітет веде «смертельні бої» з Мінфіном. Як цього року? Вдалося досягти порозуміння з урядом?
– В нас з Мінфіном повне розуміння ситуації, що склалась в країні, та розуміння того, що проект бюджету на наступний рік необхідно ухвалювати якнайшвидше, аби вже зараз починати перемовини з міжнародними партнерами щодо фінансової допомоги Україні. Без неї видаткова частина бюджету, 50% якої, нагадаю, йде на армію, не буде забезпечена.
– Чи є розуміння щодо підтримки проекту бюджету на 2023 у Верховній Раді? Іншими словами, чи вистачить голосів для його підтримки, враховуючи різноманіття політичних сил у парламенті та початок гри опозиції на майбутні вибори?
– Сподіваємось на тверезе ставлення до цьогорічного бюджетного процесу з боку інших фракцій та груп в парламенті. Те, що бюджет буде проголосований, сумнівів немає. Питання полягає в тому, коли це станеться. Багато залежить від того, наскільки інші політичні сили усвідомлюють важливість моменту та відповідальність за життя простого українця, як це робить партія Президента.
Розмовляла Вікторія Чирва
