Po wybuchu wojny na pełną skalę w Ukrainie mieszkańcy prywatnych domów wpadli na pomysł o budowie schronów przeciwbombowych na swoich podwórkach. Rynek zareagował szybko - pojawiło się wiele ofert takich konstrukcji.
Dzwonię na numer w ogłoszeniu, które znalazłam w internecie: gotowy żelbetowy modułowy schron (podobny do kontenera) kosztuje 200 tys. hrywien (5 500 dolarów). Plus 50 tys. za przedsionek dołączony do modułu. Kupując 2 moduły, masz zniżkę — wszystko razem kosztuje 350 tys. hrywien (prawie 10 tys. dolarów).
- Powierzchnia modułu to 4,7 na 2,65 metra. To wystarczy dla rodziny składającej się z dwojga dorosłych i dwójki dzieci – zapewnia konsultantka. - Można tam postawić piętrowe łóżko. Jeśli Pani chce mieć więcej mebli, warto wziąć więcej modułów. Możemy zamontować schronienie obok domu lub pod nim, jeśli budowa jeszcze nierozpoczęta - podpowiada.
Konsultantka zapewnia, że konstrukcja ochroni przed uderzeniem rakiety i stanie się bezpieczną kryjówką w przypadku ataku nuklearnego. Ponieważ ściany modułu mają 12 centymetrów grubości, a drzwi są podwójne...
Dzwonię na numer kolejnego ogłoszenia. Tutaj obiecują zbudować schronienie drugiej kategorii ochrony, jego cena to ponad milion hrywien (prawie 28 tys. dolarów). Zapewniają, że wszystko odbywa się zgodnie z państwowymi przepisami budowlanymi.
- Nasz bunkier to konstrukcja wykonana z blachy stalowej o grubości ponad 4 milimetrów, która zalewa się betonem i zakopuje w ziemi na półtora metra – mówi konsultant. — Powierzchnia bunkra wynosi 2,4 na 3,75 metra, wysokość 2,2 metra. Jest wentylacja, oświetlenie, biotoaleta, zbiornik na wodę. Łącznie kosztuje to 1 milion 97 tys. hrywien - podlicza.
Bunkier ochroni przed bombami lotniczymi i pociskami o działaniu odłamkowo-burzącym, gruzem zniszczonych budynków.
Można instalować filtr na skażenie chemiczne i nuklearne, pył. Wtedy należy kupić wentylator, który działa zarówno na prąd, jak i w trybie ręcznym (trzeba kręcić rękojeść) w przypadku zaniku prądu. To dodatkowo około 100 tys. hrywien (prawie 3 tys. dolarów).
Inna firma oferuje podziemny bunkier za 85 000 hrywien (około 2300 dolarów) za metr kwadratowy. Minimalny rozmiar stalowego kontenera to 3 na 3 metry. Ściany schronu mają grubość 30-40 centymetrów. Cena - 765 tys. hrywien (21 tys. dolarów). Będzie tu zapasowe wyjście awaryjne, system wentylacji, biotoaleta, łóżka i woda.
- W takim bunkrze można ukryć się nie tylko przed ostrzałem rakietowym czy artyleryjskim, ale także w przypadku wybuchu nuklearnego. Ale do tego warto zamówić wentylację regeneracyjną, która kosztuje około półtora tysiąca dolarów – doradza konsultant.
Jakie powinno być schronienie w domu prywatnym według standardów państwowych?
- Bardzo ważne, aby schron miał dwa wyjścia, żeby w przypadku zawalenia się jednej ściany ludzie nie zostali uwięzieni – mówi Ołeksandr Charczuk, zastępca dyrektora wydziału ochrony cywilnej Lwowskiej Obwodowej Administracji Wojskowej. — Powierzchnia schronu oblicza się tak, żeby na jedną osobę przypadało 1,5-2 metry kwadratowe. Wysokość powinna wynosić od 1,8 do 2 metrów. Ważne jest, aby w schronie było światło, miejsca do siedzenia, a także do leżenia dla osób starszych. Powinny być dostępne zapasy wody butelkowanej i żywności - wylicza.
Ołeksandr Сharchuk zauważa: jeśli porównać bezpieczeństwo schronu pod domem i stojącego obok niego osobno, to ten ostatni jest bezpieczniejszy. W końcu, jeśli pocisk uderzy w dom i on się zawali, trudniej jest wydostać się ze schronu pod gruzami.
Julia Tomczyszyn
Ціни на готові бомбосховища — просто шалені. Як їх облаштовують?
Після початку повномасштабної війни мешканці приватних будинків задумались над спорудженням бомбосховищ на своїх ділянках. Ринок швидко відреагував — і пропозицій таких конструкцій нині чимало.
Телефоную за оголошенням, яке знайшла в інтернеті: вже готове залізобетонне модульне сховище (схоже на контейнер) вартує 200 тисяч гривень (5500 доларів). Плюс 50 тисяч за тамбур, приєднаний до модуля. Якщо купуєте 2 модулі, то маєте знижку — усе разом коштує 350 тисяч гривень (майже 10 тисяч доларів).
"Площа модуля — 4,7 на 2,65 метра. Цього досить для сім’ї з двох дорослих і двох дітей, — запевняє консультантка. — Зможете поставити там двоярусне ліжко. Якщо хочете ще якісь меблі, треба брати більше модулів...
Укриття можемо встановити поряд з будинком або ж під ним, якщо ви ще не почали будівництво".
Консультантка переконує, що укриття вбереже від ракетного удару і стане безпечним сховком у разі ядерного вибуху. Бо і стіни модуля завтовшки 12 сантиметрів, і двері подвійні...
Телефоную за ще одним оголошенням. Тут обіцяють спорудити укриття другої категорії захисту, його ціна — понад мільйон гривень (майже 28 тисяч доларів). Запевняють, що все роблять відповідно до державних будівельних норм.
"Наш бункер — конструкція з листової сталі завтовшки понад 4 міліметри, яку заливають бетоном і закопують у землю на півтора метра, — каже консультант. — Площа бункера — 2,4 на 3,75 метра, висота — 2,2 метра. Є вентиляція, освітлення, біотуалет, бак для води. Все разом коштує 1 мільйон 97 тисяч гривень.
Бункер захистить від авіабомб і снарядів фугасної або осколкової дії, уламків зруйнованих будівель.
Якщо ви хочете вставити на вентиляцію фільтр від хімічних та ядерних випарів, пилу, то слід придбати вентилятор, який працює як на електриці, так і в ручному режимі (треба крутити ручку), якщо зникне світло. Це плюс ще близько 100 тисяч гривень (майже 3000 доларів)".
Інша фірма пропонує підземний бункер з вигодами вартістю 85 тисяч гривень (приблизно 2300 доларів) за квадратний метр. Мінімальний розмір сталевого контейнера — 3 на 3 метри. Стіни сховища — завтовшки 30 — 40 сантиметрів. А вартість — 765 тисяч гривень (21 тисяча доларів). Тут будуть запасний аварійний вихід, система вентиляції, біотулет, ліжка, вода.
"У такому бункері можна сховатися не лише від ракети чи артобстрілу, а й в разі ядерного вибуху. Але для цього варто замовити регенераційну вентиляцію, яка вартує близько півтори тисячі доларів", — радить консультант.
Яким же має бути укриття у приватному будинку відповідно до державних стандартів?
"Дуже важливо, щоб укриття мало два виходи, щоб, коли завалиться одна стіна, люди не опинилися у пастці, — розповідає Олександр Харчук, заступник директора департаменту цивільного захисту Львівської ОВА. — Площу укриття розраховують так, щоб на одну людину припадало 1,5 — 2 квадратні метри. Висота повинна бути в межах 1,8 — 2 метри.
Важливо, щоб в укритті були світло, місця для сидіння, а також — для лежання літніх людей. Мають бути запас води у пляшках, харчі".
Олександр Харчук зазначає: якщо порівнювати безпечність укриття під будинком і розташованого поряд з ним окремо, то безпечніше те, що стоїть окремо. Адже якщо снаряд потрапить у будинок і споруда завалиться, то важче вибратися зі сховища під нею.
Юля ТОМЧИШИН