Те, як українці переживають ракетні атаки і їхні наслідки, — яскравий приклад того, що таке сміливість і незламна віра в перемогу. Цей текст ми присвячуємо українському народові, волелюбність якого не знищить ніхто і ніщо!
10 жовтня розпочався масований ракетний обстріл України. Ще не відомо, скільки він триватиме, але на кінець вівторка внаслідок атаки рашистів, за попередніми даними ДСНС, загинуло 19 осіб, ще більше сотні травмовано.
Пошкоджено щонайменше 11 важливих об’єктів інфраструктури у восьми регіонах та місті Києві. Частину областей знеструмлено, подекуди люди залишились не тільки без світла, але й без води. Окупанти поцілили у дитячі майданчики, музеї, університети, житлові будинки... За словами Головнокомандувача Збройних сил Валерія Залужного, тільки у понеділок за декілька годин російський агресор випустив по Україні 83 ракети (45 були збиті ППО). Ракетні удари не припинялись і у подальшому…
Рашисти зловтішались і думали, що українці нарешті злякаються і скажуть: "Краще здатися, ніж жити під обстрілами". Але ні. Навчені нашими предками, ми нізащо не станемо під каблук москаля. І, навіть переживаючи біль, будемо сміятися йому в очі. Так, спів під обстрілами – це про нас! В інтернеті шириться емоційне відео, де школярі та вчителі столичної школи ?321 співають Гімн України в укриттях під час масштабної повітряної тривоги. Навіть малеча не панікує, а з усмішкою і впевненістю у перемозі виконує "Ще не вмерла України і слава, і воля" разом зі своїми вчителями. "Поки ворог запускає ракети по всій Україні, наші здобувачі освіти вірять у ЗСУ та перемогу, співаючи гімн країни в укритті", — йдеться у підписі до відео.
Суму чи страху не було й у столичному метро, яке стало тимчасовим захистом від обстрілів для тисяч киян. Українці співали, зокрема, "Як тебе не любити, Києве мій", "Ой, у лузі червона калина", "Їхав, їхав козак містом". Спів заглушував звуки вибухів… Спів незламних українців! Хай він звучить у голові рашистів до кінця їхнього нікчемного життя!
Співали пісень й у рівненських укриттях, зокрема, "Стефанія мамо, мамо Стефанія", а також плели маскувальні сітки, аби передати захисникам на фронт. Тим часом у соцмережах українці підтримували одні одних і закликали переказувати кошти на ЗСУ. Гривня до гривні, сотня до сотні… І ось 10 жовтня активісти Сергій Притула та Сергій Стерненко всього за добу зібрали на українські дрони-камікадзе RAM ll UAV понад 300 мільйонів гривень! Ось так ми реагуємо на ворожий терор! Ось так ми конвертуємо нашу лють! Помста росіянам — не за горами. Представники влади у ці дні просять українців ощадливо використовувати електрику ввечері, аби збалансувати постраждалу від обстрілів енергетичну систему. Мільйони людей без жодних запитань відмовляються від комфорту і проводять вечір при свічках. Тим часом комунальникам раз у раз вдається відновлювати подачу світла і води.
А знаєте, що в цей час було в Одесі? В одному з телеграм-каналів опублікували відео, на якому видно, як у місті кладуть асфальт! Так, і це після того, як область атакували ракетами та дронами-камікадзе "Shahed-136", "Shahed-129". Бо в місті має бути затишно і комфортно!
…Жодні ракети нас не зупинять. Наш дух не зламати, а волю — не розстріляти! Навіть під обстрілами ми будемо співати українські пісні, державний гімн, будемо плести маскувальні сітки в укриттях, переказувати кошти на ЗСУ і підтримувати нашу економіку, працюючи на благо країни! А ще ми будемо ділитись одні з одними останнім "зарядом" від павербанків, останнім теплим светром чи останньою чашкою кави. Бо ми, українці, — одна родина, і ворог у нас — один! Тож разом його і здолаємо!
ДО РЕЧІ
Цей номер редакція газети "Експрес" готувала у дуже екстремальних умовах. Унаслідок рашистської атаки в нашому офісі зникла електрика, тож ми втратили доступ до текстів, фотографій та іншої цінної інформації. Утім знайшли вихід з ситуації і змогли підготувати для наших найдорожчих читачів ще один випуск газети. Як росія не старалася б, їй не вдасться зруйнувати наші плани. Дякуємо нашим читачам за те, що ви є, що кожного тижня чекаєте на улюблену газету. Ми працюємо заради вас і нашої спільної неньки – України.
