Видання "Важные истории" поспілкувалося з Олексієм, жителем Саратова, який був мобілізований наприкінці вересня. Він разом з іншими земляками вже п'ять днів перебуває в похзді, який прямує у Херсонську область. "У поїзді ми з понеділка, останні два дні ми нікуди не їдемо, просто стоїмо тут на замку на якійсь станції. Води немає, задихалися тут три доби, вперше сьогодні випустили", — розповів Олексій.
Мобілізація в рф: як готують "резервістів"?
Олексій розповів, що на початку мобілізованих розселили у піонертабори, де вони провели півтора тижні на так званому "бойовому злагодженні". Юлія, дружина одного з мобілізованих, які мешкали в таборі Березка разом з Олексієм, додає, що в перший тиждень "бійці" взагалі нікуди звідти не виїжджали.
"Наступного тижня було кілька виїздів, але стріляли вони лише один раз. І одного разу кидали гранати перед візитом до них Романа Бусургіна, нашого губернатора. А перед відправкою вони, наприклад, просто стояли на плацу з 9-ї ранку до 6-ї вечора", — розповіла жінка.
Її слова підтверджують інші співрозмовники "Важных историй". Вони стверджують, що навчання було номінальним, хоч для декого ці стрільби були першими і єдиними в житті. "Там багато хлопців, які до цього в армії зовсім жодного разу не стріляли і не мають військово-облікової спеціальності "мотострілок", а їх якраз усіх у ці мотострілки і зарахували. Тут, у Саратові, вони стріляли один-два рази. Вони абсолютно не підготовлені, жодного злагодження у них, вважай, не було", — розповідає Людмила, подруга ще одного мобілізованого у Саратові.
Мобілізація в рф: як озброюють "резервістів"?
"Важные истории" розповідають, що саратівцям не видали ні касок, ні бронежилетів, ні зброї. "Видали одяг, взуття, протигаз, саперні лопатки. Ось загалом і все, — каже Олексій. — Ще щось ми самі купували за свої гроші: спальники там, пінки, зимові берці. Ми не маємо ні засобів захисту, ні зброї. У нас, он, командири ходять потягом, збирають із нас гроші на дизель-генератори та лопати. Хто скільки може скинутися, стільки й даємо, а нам без них потім гірше буде".
Не доїхавши до Херсона, потяги зупинилися у Красноперекопську, що в тимчасово окупованому Криму. Один склад стоїть там, а інший, за словами мобілізованих, які в ньому перебувають, поїхав в Україну, у бік лінії фронту.
"Зброя, кажуть, окремо від них їде. А ось з приводу броників нам одразу сказали: "Не чекайте". І я не думаю, що вони так швидко знайшлися. Добре хоч каска в нього своя є, родич-військовий йому віддав. Мені незрозуміло, як вони там такі виживатимуть", — каже Вікторія, дружина мобілізованого окупанта.
