"Син із сім’єю мешкав у селі Бортятині, що на Львівщині. Працював на металобазі, займався торгівлею. Строкову службу він не проходив, бо його комісували за станом здоров’я, — каже тато бійця Іван Солтис. — Але після повномасштабного вторгнення Володя сам пішов до військкомату. Нам спочатку нічого не розповідав, не хотів, аби ми переживали. Коли ж зізнався, ми пробували відмовити його від такого рішення. Та син був непохитним".
Володимира взяли до 14-ї ОМБр. Коли ж випала нагода служити у підрозділі розвідників, він одразу скористався нею. Спочатку ніс службу в Харківській області, опісля їх перевели на Донецький напрямок.
"Одного дня син зателефонував нам з дружиною й повідомив, що п’ять днів з ним не буде зв’язку, бо вони з побратимами йдуть у наступ, — мовить співрозмовник. — Більше голосу сина ми не чули... З військкомату принесли "похоронку". Тоді ми й дізналися, що Володимирові в голову поцілив уламок від "Граду". Його забрали в лікарню Краматорська, але врятувати так і не змогли. Він не дожив лише місяць до свого 35-річчя".
Одного дня син зателефонував нам з дружиною й повідомив, що п’ять днів з ним не буде зв’язку.
Батько Володимира сам забирав тіло сина з моргу. Згадувати про це йому вкрай важко... "Коли я побачив свого сина, тоді й виникла думка, що маю зробити щось, аби зменшити кількість людей, які можуть опинитися на моєму місці, — каже Іван Солтис. — Ми з дружиною Ярославою вирішили купити реанімобіль, який зможе рятувати життя наших бійців.
Отримавши кошти від держави в зв’язку із загибеллю сина, я став шукати відповідну машину. Знайшов таку у Польщі, зв’язався з власником. Два тижні тому з товаришем поїхали за реанімобілем у Катовіце. "Швидка" повністю оснащена необхідним обладнанням, аби медики могли надавати допомогу пацієнтові ще дорогою до лікарні. Наразі машина пройшла техогляд. На ній замінили літні шини зимовими. Реанімобіль готовий рятувати життя".
На машині розміщений портрет Володимира Солтиса, щоб він і надалі залишався поруч зі своїм підрозділом розвідників, де й служитиме ця машина.
"Упевнений, що Володя мною би пишався, він би так само вчинив. Вірю, що ця "швидка" стане "фартовою" для захисників і врятує не одне життя", — додає тато захисника.
