Напередодні Нового року Київ витримав кілька атак з боку Росії. Зокрема, 31 грудня Росія випустила по Україні понад 20 ракет — сім ракет вдалося збити. Внаслідок атаки є постраждалі та загиблі. Крім того, ракетна атака завдала багато руйнувань.
Арестович: Росія хотіла атакувати центри прийняття рішень
Як зазначив Арестович в інтерв'ю Марку Фейгіну, російська атака по Києву напередодні Нового року не схожа на попередні, адже цього разу окупанти цілилися не лише по об'єктах енергетики.
Якщо аналізувати траєкторію руху ракет першої хвилі, можна припустити, що окупанти цілили по центрах ухвалення рішень. "Перша хвиля не йшла по об'єктах енергетики. Питання: куди вона йшла? Я особисто підозрюю, що вони били по центрах прийняття рішень. Якщо оцінювати географію збитих ракет: чи не на Банкову це все летіло, або Печерськ", — таку думку озвучив радник Офісу Президента.
Він наголосив, що цього не можна стверджувати напевно, оскільки жодного попадання в центри прийняття рішень не було, ППО відпрацювала на відмінно. Але ракети летіли в ті місця, де розташовані центри прийняття рішень. "Ми не можемо точно сказати, що у них була така ціль. У мене є така підозра. Не виключено, що вони спробували й це, перевірити реакцію", — додав Арестович.
Атака на центри прийняття рішень: чому Росія лякає цим Україну?
Росія не раз погрожувала Україні ударами по "центрах прийняття рішень" у Києві та інших містах, якщо та не припинить бити по об'єктах на території РФ. Таке "попередження" систематично озвучує офіційний представник Міноборони Росії Ігор Конашенков, до цього раз по раз закликають військове командування і російські пропагандисти.
"Росіяни хочуть знищувати наші "центри прийняття рішень" тому, що вважають наші рішення ефективними. Їм боляче. Вони сподіваються на те, що знищивши будівлі в урядовому кварталі, знищивши наш Генеральний штаб, Міністерство оборони й офіси українських силових структур, вони тим самим зруйнують керованість українського спротиву і змусять нас капітулювати", — зазначає боєць ЗСУ Юрій Гудименко у своєму блозі на УП.
Однак він наголошує: більшість "центрів прийняття рішень", зокрема військових, уже давно не працює за юридичними адресами. "Це не військова таємниця, а просте й логічне рішення в умовах ракетних ударів", — пояснює Гудименко.
