Упродовж останніх тижнів приватна військова компанія "Вагнера", якою керує олігарх Євген Пригожин, є особливо активною на фронті — саме вони атакують українські позиції в районі Соледару і Бахмуту. А путінський "Кухар" вже неодноразово анонсував "успіхи" своїх найманців і нібито захоплення цих міст. Однак, за даними Генштабу ЗСУ, попри сильний натиск російських найманців, ці населені пункти досі перебувають під українським прапором.
Під час штурмів найманці не зважають на втрати, а за відступ передбачено розстріл
В українській розвідці вважають, що тактика ПВК "Вагнера" підходить для більшості російських підрозділів, укомплектованих погано підготовленими мобілізованими солдатами. Тож, можливо, російська армія почне застосовувати прийоми найманців і в регулярних військах, йдеться у документі.
"Відступ без наказу чи поранення карається розстрілом", — цитує CNN документ розвідки. Також видання наводить розшифрування радіоперехоплення, на якому солдат розповідає, як бійці ПВК "Вагнера" піймали свого товариша по службі, що намагався здатися в полон ЗСУ. Йому відрізали геніталії. Підтвердити достовірність цієї інформації неможливо, зазначає CNN.
Найманцям заборонено виносити з поля бою поранених — загін має наступати, доки не виконає завдання. Через це поранені часто залишаються на полі бою по кілька годин. Якщо завдання не вдалося виконати, відступ дозволено проводити тільки в нічний час. "Смерть тисяч солдатів Вагнера не має значення для російського командування", — йдеться в документі.
Як воює ПВК "Вагнера"?
Під час штурмових дій ПВК "Вагнера" використовує загони чисельністю близько десяти осіб. Вони озброєні, зокрема, ручними протитанковими гранатометами, і в реальному часі отримують інформацію з розвідувальних дронів. Ці безпілотники українська розвідка називає ключовим елементом ефективності найманців. Для зв'язку вони використовують обладнання компанії Motorola.
Першими на штурм йдуть "вагнерівці", завербовані у в'язницях. Втрати у їхніх лавах сягають 80%. Вже після них у бій вступають досвідченіші та краще екіпіровані бійці — у них є тепловізори та прилади нічного бачення.
Якщо штурмовим загонам вдається зайняти нову межу, за підтримки артилерії вони окопуються на ній, однак ці позиції бувають вразливими для артилерії супротивника. У документі наголошується, що найманцям часто не вистачає координації із регулярною армією.
