— По батькові я — італієць, а по мамі — українець. Бабуся і мама розмовляли українською, але, на жаль, вони не навчали мене цієї мови. Утім культура маминої родини цікавила мене з дитинства, адже вона дуже відрізнялася від аргентинської. У дорослому віці я почав активно вивчати українську мову. Особливо мене надихнули події Революції гідності в 2013-2014-му роках. Пізніше я прилетів в Україну, тут знайшов свою родину, мандрував різними містами, зустрів багато хороших людей.
— А як почали вивчати польську мову? Що вас до цього підштовхнуло?
— Мій дідусь Дмитро народився у селі Піща біля кордону з Польщею в 1905 році. У 1920-х роках служив у польській армії, мав польський паспорт. Тож моя родина пов'язана і з Польщею. Я завжди відчував, що Польща мені дуже близька. І вирішив вивчати польську.
Перші кроки у вивченні я почав робити ще у квітні 2021-го. А після 24 лютого цього року, коли я побачив усе, що робить Польща для моєї любої України, вирішив, що продовження вивчення польської мови буде способом висловлення вдячності цій нації!
— І як навчання? Дається легко?
— Я вивчаю мову дистанційно з викладачкою, яка народилася в Гданську, а зараз живе в Аргентині, в місті Кордоба, що за 700 км від мого дому в Буенос-Айресі. Зізнаюсь, навчання виявилося не таким легким — польська граматика складна, але розуміння української дуже допомагає. Як не дивно, мені допомагає й іспанська, бо польська мова має більше латинського впливу, ніж українська. Зараз я навчаюся на рівні А2.
У польській мові мені подобаються слова, які мають букву Ł — вони по-особливому гарні. Натомість важко правильно вимовляти слова, які мають букви ś ź ć, але водночас дуже подобається слово "oczywiście". А ось ę та ą краще вимовляти, коли у вас грип чи просто нежить. (Усміхається)
Днями я закінчив читати книгу польською мовою.
— Що це за книга?
— "Червоний терор. Як насправді виглядало звільнення Польщі?" Даріуша Калінського. Ця книга розповідає про ті ж звірства росіян в Польщі, які ми зараз бачимо в українських містах.
— Чи бували ви у Польщі?
— Ні, ще ніколи не був у цій країні. Але мрію побувати у Кракові — знаю, що це дуже гарне місто. Неподалік від Кракова народився Іван Павло II – я захоплююся його постаттю.
— Дієго, як аргентинці ставляться до подій в Україні?
— На жаль, в Аргентині уряд захоплюється Путіним. Тут московська пропаганда чудово виконує свою роботу. Та я щодня борюся за поширення правди про те, що відбувається в Україні. Розповідаю усім за першої ж нагоди. Мені так шкода людей, які віддали життя за волю України! Я так захоплююся мужністю українського народу у відстоюванні свободи!
Я вірю, що Україна переможе. Дякую Героям, які боронять наше майбутнє! І дякую Польщі за неймовірну підтримку українців.
---