До слова, недавній візит білоруського диктатора Олександра Лукашенка до Зімбабве також слід вважати частиною африканської кампанії Кремля. Там самопроголошений лідер ледь не процитував Лаврова, підкресливши, що Росія "не заплямувала себе кривавими злочинами колоніалізму".
Навіщо Росія шукає підтримки африканських країн?
Росія роками шукає підтримки в країнах, які не відіграють ключової ролі на міжнародній арені. Впливи, побудовані таким чином, держава-агресорка використовує, наприклад, у світових інституціях, блокуючи невигідні Кремлю рішення. Після нападу на Україну купівля підтримки відбувається переважно серед африканських країн.
Російські ЗМІ писали про повернення Москви до традиційно тісних відносин з африканськими країнами, але вплив Кремля на цьому континенті випливає не з авторитету Росії, а з безповоротних інвестицій, спрямованих туди. Лише за минулий рік Російська Федерація експортувала до Африки зерна на 2,5 мільярда доларів і озброєння на десятки мільярдів доларів, повідомляє проект "Можем объяснить".
Проект наголошує, що в січні відбулося вже друге африканське турне Лаврова за пів року: влітку той відвідав Єгипет, Ефіопію, Уганду та Конго, де також досяг успіхів. Так, Конго пообіцяло Росії відкрити бюст Юрія Гагаріна і зберегти нейтралітет в ООН в обмін на обіцянку врегулювати кризу в Лівії і щорічно імпортувати товарів на 2,2 мільярда доларів.
Як Росія купує лояльність африканських країн?
Як приклад підкупу Москвою африканських держав там наводять обіцянку Росії задовольнити потреби Еритреї у сфері оборони та щорічний імпорт товарів на 9 мільйонів доларів в обмін на її утримання від голосування щодо резолюції Генасамблеї ООН проти російської агресії, а також засудження знесення пам'ятників в Одесі.
Заради публічної підтримки Анголою російського вторгнення і її утримання від голосування щодо резолюції ООН про відшкодування військової шкоди Україні, Росія запропонувала африканській державі проекти з відкриття культурних центрів, атомних станцій та промислових комплексів, а також щорічний імпорт товарів на 184 мільйони доларів.
У випадку з Есватіні "розмінною монетою" стала обіцянка африканської держави координувати "підходи на міжнародних майданчиках, насамперед в ООН" в обмін на постачання зерна та добрив і щорічний імпорт товарів на 650 тисяч доларів.
