Путін не готовий йти на ризик, навіть незважаючи на те, що його максималістська і нереалістична мета — повне завоювання України — потребує подальшого ризику, щоб мати хоч якусь надію на успіх, пише у своєму звіті ISW.
ISW: Путін уникає ухвалення ризикованих рішень
Аналітики зауважують, що на початку повномасштабного вторгнення Путін не бачив у ньому значного ризику, сподіваючись на швидку капітуляцію Києва без великих військових втрат із російського боку.
"Провал російських військ у битві за Київ змусив Путіна приймати складні рішення, оскільки Кремль веде дедалі дорожчу і затяжну війну. Однак Путін, як і раніше, не бажає віддавати накази про складні зміни в російській армії і суспільстві, які необхідні, щоб змінити хід війни", — йдеться у звіті.
В ISW наголошують, що Путін неодноразово ставив себе в позицію формулювання максималістських і нереалістичних цілей, закликаючи свій уряд і військових досягти їх, "але утримувався від ухвалення дорогих рішень, яких вимагає широкомасштабна і затяжна війна, яку він розпочав".
Ризикові рішення, яких уникав Путін
В ISW кажуть, що Путін постійно ігнорував, відкладав або лише частково реалізовував кілька необхідних прагматичних рішень щодо свого вторгнення. Так, наприклад, він не хотів віддавати наказ про повну мобілізацію після важкого взяття Сєвєродонецька та Лисичанська в червні-липні 2022 року і кількох невдалих наступів, які виснажили значну частину його армії. Також російський диктатор ігнорував неодноразові заклики російських націоналістів у травні мобілізувати резервістів, оголосити війну Україні, запровадити воєнний стан у Росії й модернізувати систему призову до армії.
"Путін міг оголосити про більшу мобілізацію, ніж 300 тисяч військовослужбовців, але, ймовірно, побоювався, що й без того непопулярна перспектива мобілізації ще більше зашкодить його популярності в російському суспільстві", — йдеться в повідомленні.
Крім того, кажуть аналітики, президент Росії "покладається на групу "цапів відбувайлів", які публічно ризикують замість нього і беруть на себе провину за російські військові невдачі й непопулярну політику". "Путін дозволяє, а часом і підтримує критику російських військових блогерів на адресу російського Міноборони, щоб відвести провину від себе. Наприклад, Путін призначив міністра оборони Росії Сергія Шойгу і Міністерство оборони обличчям свого найбільш непопулярного рішення на сьогоднішній день — наказу про часткову мобілізацію — змусивши Шойгу пояснити положення про мобілізацію в телевізійному інтерв’ю", — мовиться у звіті.
