Україна 4 лютого провела масштабний обмін військовополоненими. Додому повернулися 116 українських воїнів, серед них — оборонці Маріуполя, херсонські партизани, снайпери з Бахмутського напрямку та інші герої. "87 воїнів ЗСУ, двоє з яких — із ССО. Вісім бійців ТрО, семеро з Нацгвардії, шестеро з Нацполіції, п‘ятеро з ДПСУ, двоє з ВМС та один представник ДСНС", — повідомив очільник Офісу президента Андрій Єрмак.
Серед повернених у рамках обміну військових — колишній ресторатор і маркетолог із Донецька Максим Колесніков, який ще у 2015 році став на захист від російських загарбників рідного регіону. Служив у 26-й артилерійській бригаді. Тоді в своїх соціальних мережах Максим вів "Щоденник мобілізованого", де описував підготовку українських військовослужбовців до боїв і будні солдатів. Під час служби пів року займався забезпеченням армії в Офісі реформ при Кабміні.
У перший день повномасштабного вторгнення росіян в Україну Колесніков вирушив у військкомат, аби знову стати на захист держави. Обороняв Київ та область. На початку березня він потрапив в оточення російських військ під Києвом.
Рідні та друзі не знали про долю Максима, аж поки про захоплення у полон групи українських військовослужбовців, які захищали Київщину, не розповіли пропагандисти. Наприкінці березня 2022 року на російському каналі показали українських полонених воїнів, серед яких був і Колесников.
У неволі Максим Колесніков провів довгих 11 місяців. За цей час він змінився до невпізнання: посивів, змарнів і схуд, як мінімум, удвічі. Журналіст Роман Шрайк пише, що на фото з обміну спочатку не зміг ідентифікувати Колеснікова — так сильно захисника змінили довгі місяці в полоні.
"Розглядав фото зі звільненими полоненими. Звернув увагу на хлопця з яблуком, дуже промовиста фотка. Але так і не зрозумів, що це мій знайомий Макс Колесніков. Не впізнав. З поверненням з пекла, Максе!" — написав Шрайк.
"Максим Колесніков, доброволець, який захищав Київщину, зізнався, що в російському полоні майже рік не їв свіжих фруктів. У неволі він не бачив звичайного яблука. Те, що ми не голодуємо у вільних від російських окупантів містах і селах, — заслуга Максима і тисяч наших захисників і захисниць", — підписали пронизливу світлину воїна у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими