13 березня видання The Washington Post оприлюднило статтю, в якій йшлося про те, що якість української армії погіршилася внаслідок втрат на полі бою багатьох найдосвідченіших бійців. Це, як стверджує газета, змусило деяких українських чиновників поставити під сумнів готовність Києва до довгоочікуваного весняного наступу.
Данілов: "Починається дуже складний етап для нашої країни"
Коментуючи інформацію щодо нібито песимістичних настроїв українських військових та сумнівів у спроможності провести контрнаступ, секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов зазначив, що розпочався черговий етап інформаційної війни.
"Ми дуже уважно читали ці газети перед 24 лютого, коли вони всі одноголосно нам розповідали, що буде халепа. Все це не відповідає дійсності. Те, що вони розповідають — дійсності не відповідає. Так, є складна ситуація. Ми вже рік ведемо війну проти великої за розміром країни, але не за розумом. Знали, що нам буде складно. Але зараз розхитувати ситуацію шляхом надання інформації, яка не відповідає дійсності — не зовсім приємна річ. Зверніть увагу, що прізвищ нема — у них якісь джерела. І вони починають зараз таку гру".
Також Олексій Данілов наголошує, що зараз починається дуже складний етап для нашої країни. При цьому, за його словами, РФ "видихається", процес її фрагментації є незворотнім — росіяни вже ведуть розмови про перенесення столиці вглиб Росії.
Контрнаступ України. У ЗСУ немає проблем із формуванням ударного потенціалу
Військовий експерт Олександр Коваленко у розмові з The Insider зазначив, що проблем із формуванням ударного потенціалу у ЗСУ немає: "Анонімні джерела чомусь вкидають або маніпулятивну інформацію, або відверті фейки. Висновки The Washington Post є дещо дилетантськими, тому що загальна кількість на сьогоднішній день мобілізованого ресурсу досягає майже 700 тисяч".
Коваленко наголошує, що треба розрізняти чотири основні зони, де розміщено український мобресурс: "Перша зона — це лінія зіткнення. Друга зона — це зона сковування, яка ділиться на кілька локацій, наприклад, північний плацдарм на кордоні з Білоруссю, північно-східний плацдарм на територіях Чернігівської, Сумської та Харківської області, що межують у РФ, і це південно-західна локація, а саме Одеська область та кордон із Придністров'ям. Там зосереджено ресурс збройних сил України, повністю підготовлений до ведення бойових дій на тлі відбиття ймовірних загроз з боку Білорусі, Придністров'я, а також російських областей — Курської та Білгородської".
Він звертає увагу на те, що це — боєздатний ресурс, який зараз неможливо використовувати. Він має бути у постійній боєздатності: офіцерський склад, це штатна комплектація підрозділів та техніка. "Друга зона — це тилова Україна, це військові частини, казарми та полігони, де йде розміщення, підготовка, де бійці після ротації перебувають. І четверта зона — це умовно-тренувальна зона, зона наших міжнародних партнерів, на території яких знаходяться військовослужбовці, які проходять підготовку до оперування тією чи іншою технікою, наприклад, Bradley, Leopard-2 та Challenger", — каже військовий експерт.
Олександр Коваленко переконує: набагато чисельнішим є штурмовий піхотний загін, а це тисячі військовослужбовців, які проходять підготовку. "І тепер комплексно це все поєднується у питання співвідношення ресурсів. Є ресурс, що стримує по лінії зіткнення, є резервний ресурс — у тиловій Україні, є ресурс напівактивний, який скований за згаданими локаціями, і є той, який готується на території наших країн-партнерів. З цього можна робити висновки, що є офіцерський склад, є комплектація за підрозділами, особовими складами, технікою тощо. І з цього випливає питання: а в чому в цьому випадку може бути проблема формування ударного потенціалу для штурмових груп, які використовуються під час контрнаступу?" — ставить риторичне питання експерт.
