Крім МКС у системі міжнародного кримінального правосуддя також є спеціальні військові трибунали. У новітній історії їх було 8, зараз проходять два міжнародні трибунали: по Руанді та колишній Югославії. В останньому процесі обвинуваченим проходив колишній президент Югославії Слободан Мілошевич, він помер у в'язниці у Гаазі, не дочекавшись вироку.
Президент Судану Омар аль-Башир став першим чинним главою держави, ордер на арешт якого видав у 2008 році Міжнародний кримінальний суд. Аль-Башира звинувачували у геноциді у зв'язку з конфліктом у Дарфурі (міжетнічний конфлікт у Судані, що вилився в збройне протистояння між центральним урядом, неформальними проурядовими арабськими озброєними загонами "Джанджавід" і повстанськими угрупованнями місцевого негроїдного населення). Але звинувачення не заважало йому залишатися при владі наступних 11 років. У 2019 році аль-Башира повалили в ході військового перевороту і заарештували, але Гаазі поки не видали.
Ордер на арешт президента Лівії Муаммара Каддафі видали у 2011 році. Йому, його синові, а також голові розвідки висунули звинувачення у скоєнні злочинів проти людяності під час впродовж громадянської війни в Лівії. До суду Каддафі не дожив, його вбили повстанці.
Президент Кот-д'Івуару Лоран Гбагбо у 2011 році програв вибори, сховався у бункері, але після штурму був заарештований та доставлений до Гааги. Гбагбо звинуватили у причетності до масових вбивств та зґвалтувань, вчинених його прихильниками під час збройного конфлікту, спричиненого відмовою Гбагбо передати владу переможцю на виборах. У 2019 році його виправдали.
Міжнародний кримінальний суд в Гаазі 3 березня після звернення 39 держав-членів суду розпочав повномасштабне розслідування злочинів, пов'язаних із військовою агресією Росії проти України. 7 березня позов України проти Росії почав розглядати Міжнародний суд ООН. Київ хоче, щоб злочини РФ в Україні визнали геноцидом.
Путіна підозрюють у незаконному переміщенні та депортації населення, зокрема дітей, з окупованих територій України до Росії, відповідно до статей Римського статуту. Злочини були скоєні на окупованих територіях щонайменше з 24 лютого 2022 року.
"Існують розумні підстави вважати, що Путін несе особисту кримінальну відповідальність за вищезазначені злочини, за вчинення дій безпосередньо, спільно з іншими або через інших, за його неспроможність здійснювати належний контроль над цивільними та військовими підлеглими, які вчинили ці дії", — зазначили в суді.