"Її суть полягає в тому, що у кору головного мозку буде вживлений датчик, чип до якого буде подаватися імпульс і сигнал із камери. Камера буде встановлена на окулярах, тобто в мене будуть окуляри з камерою, які передаватимуть сигнал у чип. Чип буде встановлений у мозку там, де є рецептори, які відповідають за зір. Ніхто нічого не обіцяє, не дає жодних гарантій, але є інформація, що цей експеримент може допомогти мені хоча би трохи орієнтуватися в просторі", — розповідає хлопець.
Владислав Єщенко. Історія сапера, який втратив зір
24-річний Владислав Єщенко народився у Горлівці, згодом переїхав до Слов'янська. До широкомасштабного вторгнення працював у гуманітарній організації HALO Trust (неполітична, нерелігійна, неурядова британська благодійна та американська некомерційна організація, яка проводить гуманітарне розмінування), де й здобув досвід роботи демінером та сапером.
"Я шукав собі таку роботу, яка би приносила користь людям навколо. Не просто задля того, щоб підтримувати власне існування, а саме щоб приносити користь. Коли влаштувався в Halo Trust — був максимально задоволений, адже розумів, що ми робимо важливу справу, й кожна знайдена та знята загроза — це чиєсь врятоване життя", — розповідав боєць в інтерв'ю Армія.Inform.
Коли Росія почала повномасштабне вторгнення, прийняв присягу. "4 березня поїхав до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Повістки не було… Піти служити — абсолютно моє рішення, бо як можна лишатися осторонь та спокійно спати, коли ти знаєш, що твої близькі та рідні в небезпеці", — розповідає чоловік. Уже наступного дня, 5 березня, Владислав складав присягу в місті Часів Яр.
Український сапер підірвався на міні: "Дивом залишився живий"
Влад служив у інженерно-саперному взводі. Увесь час виконував завдання на Бахмутському напрямку. За пів року підірвався на міні.
"У нас був бойовий виїзд. Відбувся підрив, я втратив зір. Мені випалило очі, їх довелося видалити, щоб не було гангрени. Також я втратив слух — праве вухо повністю, ліве частково. Без слухових апаратів, у яких я зараз, вас би не чув. Я співрозмовника чую на відстані не більше 1-1,5 метра, і якщо звук направлений в ліве вухо. З мене дістали близько 30 осколків. Мені випалило слизову, я не відчуваю запахів. Деякий час у трахеї стояла трубка для подачі повітря. Дихав я через апарат штучного дихання, у шлунку в мене був встановлений зонд — мене годували через нього. Також була зламана щелепа, в лобі стоїть титанова пластина й у вилицях. Повністю було розірване лице, його зшивали. Мене спершу прооперували в Дніпрі, видалили очі, а потім вертольотом транспортували в Київ", — пригадував військовий в інтерв'ю "Суспільному".
Зі слів командира Влада, який був свідком трагедії — це велике диво, що хлопець залишився живим. Із перших днів героя підтримує наречена Валерія. Разом вони шукають шляхи відновлення зору бійця і збирають кошти на його лікування.
TU ZNAJDZIE SIĘ REKLAMA
