Незважаючи на те, що в Росії верховного ламу Калмикії оголошують іноагентом, через що російські буддисти залишаються без духовного лідера, православні ієрархи проповідують братество з Китаєм, пише видання "Можем объяснить".
Росія пропагує духовне зближення з Китаєм
Видання звертає увагу на те, що патріарх особисто сприяє зближенню з КНР. Так, незадовго до візиту Сі Цзіньпіна до Москви Кирило привітав главу КНР із переобранням на третій термін. Раніше він публічно висловлював співчуття у зв'язку із загибеллю людей у Китаї, а одразу після початку війни навіть провів особисту зустріч із китайським послом, на якій вказав на "збіг думок керівництва наших країн з дуже важливих міжнародних питань".
Православні канали також наполягають на духовній близькості з Китаєм, переконують журналісти. Зокрема, канал "Спас" кілька разів показував документальний фільм "православ'я в Китаї", хоча православних у Китаї всього кілька тисяч. Священик-пропагандист Андрій Ткачов записав для свого каналу відео про щасливий союз росіянина з православною китаянкою, а Олександр Щипков, ректор університету Іоанна Богослова, під час візиту Сі до Москви наголосив на важливості розвитку богословського діалогу з Китаєм.
Паралельно РПЦ пояснює історичну важливість "союзу з Ордою". Так, наприклад, мотивуючи зближення з Китаєм, "Спас" транслював фільм про Олександра Невського, який "уклав дипломатичний союз з Ордою і відмовився від підтримки Заходу", а також сюжет про святого Петра Ординського, нащадка монгольського хана, який прийняв християнство. А в день початку мобілізації 21 вересня Кирило прочитав проповідь про миролюбність сходу та "столітнє стояння Одри без спроби завоювати Русь".
Пропаганда привчає росіян до того, що КНР є "старшим братом"
Російські ЗМІ, висвітлюючи кожен крок глави Китаю Сі Цзіньпіна під час візиту до Москви, наголошували на величі Піднебесної, перед якою треба схилятися. Вони, зокрема, просували тезу, що Китай — країна-миротворець та переговорник, яка допоможе покласти край війні.
При цьому Сі Цзіньпіна та Путіна називали близькими друзями. Так звані журналісти випускали матеріали із заголовками: "Як Володимир Путін віднайшов в Сі Цзіньпіні і брата і дорогого друга" і "У Путіна завжди напоготові морозиво для Сі".
Говорили росЗМІ і про те, що Китай — технологічний порятунок російської промисловості та економіки, а китайські авто не поступаються ні корейським, ні німецьким. "Китайське — значить відмінне", — новий девіз для росіян.
Йшлося і про могутність Китаю на міжнародній арені: "США стурбовані наміром Сі Цзіньпіна домогтися перемир'я в Україні" і "Захід наляканий візитом Сі до Москви". При цьому союз Росії та Китаю пропаганда називала "новим полюсом сили, що протистоїть "англосаксонському світу".
