Про ліквідацію Лисицького повідомив військовий журналіст Юрій Бутусов у своєму Telegram. Про це пише і військовий блогер Necro Mancer у своєму Twitter-акаунті: "Герой РФ, командир 2 ДШБ #247дшп майор Лисицький Дмитро Михайлович 1974 р.н. зі ставропольського села Бурлацьке, попередньо все". Смерть майора також підтверджують російські пабліки.
ЗСУ ліквідували російського майора Дмитра Лисицького
За словами Бутусова, це чергова помста українських військових за Іловайську трагедію. Саме Лисицький командував батальйонною тактичною групою 247 полку, яка атакувала українські підрозділи, що проривалися з оточення в Іловайську в районі села Горбатенка.
Як відомо, наприкінці серпня 2014 року після запеклих боїв бійці сил АТО потрапили в оточення під Іловайськом, російські військові обстріляли коридор, яким за домовленістю мали виходити українські бійці. Тоді навколо Іловайська та у самому місті загинули 366 українських бійців, близько 450 отримали поранення, 300 потрапили в полон. Тимчасова слідча комісія з розслідування Іловайської трагедії оцінювала загальні втрати українських військ у тисячу осіб. Згідно з результатами розслідування, головним винуватцем Іловайської трагедії є військове командування РФ.
За війну в Україні у січні 2015-го Лисицького було нагороджено званням Герой Росії. Бутусов нагадав, що під час вторгнення в Україну 247 полк зазнає великих втрат. Ліквідація Лисицького серйозно послабить боєздатність полку.
ЗСУ ліквідували російського майора: що про нього відомо?
Дмитро Лисицький народився 27 листопада 1974 року в селі Бурлацьке Подякинського району Ставропольського краю РФ, пише bloknot-stavropol.ru. Після школи вступив до Ставропольського сільськогосподарського інституту. З другого курсу був призваний до армії.
Службу проходив у 247 гвардійському парашутно-десантному полку 7 гвардійської десантно-штурмової дивізії. Після закінчення строкової служби залишився на надстрокову. У квітні 2000 року уклав контракт, а вже у червні у складі російських "миротворчих" сил подався на Балкани, де протягом півтора року служив розвідником-снайпером розвідувальної роти 1-ї окремої повітрянодесантної бригади. Тоді його нагородили медаллю Суворова.
Після повернення додому Дмитро продовжив службу у 247 гвардійському десантно-штурмовому полку, у складі якого воював у Чечні, Абхазії та інших регіонах. За бої на Північному Кавказі був нагороджений медаллю ордена "За заслуги перед Батьківщиною" 2-го ступеня.
