Видання зазначає, що Тегеран провів одночасні переговори з офіційними особами та підконтрольними уряду організаціями обох країн, включаючи державну російську хімічну компанію ФКП "Анозіт", щодо придбання великої кількості перхлорату амонію, основного інгредієнта твердого палива, що використовується для заправки ракет.
У Пекіні переговори про придбання ПХА очолив іранський дипломат Саджад Ахадзаде, який є "радником Тегерана з питань технологій" у Китаї та регіоні в цілому. Назви китайських компаній, які беруть участь у перемовинах, залишаються невідомими, як і точна кількість сполуки, яку Іран хоче придбати.
Дипломати вважають, що палива буде достатньо для створення тисяч ракет, включаючи ракету Zolfaghar, яка має радіус дії 700 кілометрів і використовувалася як Іраном, так і його проксі на Близькому Сході в останні роки. За словами дипломатів, якщо угода відбудеться, деякі з цих ракет можуть у підсумку бути застосовані проти України.
Іран постачав Росії так звані безпілотники-камікадзе, які він використовував для нападу на українські цивільні цілі, а також консультував Москву щодо того, як обійти міжнародні санкції, з якими вона стикається через свої дії.
Відповідно до резолюції ООН 2231, прийнятої в 2015 році, країнам забороняється постачати Ірану перхлорат амонію без дозволу Ради безпеки ООН. Ця речовина є ключовим компонентом твердого ракетного палива, яке часто використовується у військових цілях завдяки своїй надійності та тривалому терміну зберігання.
Більшість іранських високоточних і балістичних ракет малої дальності базуються на твердопаливних двигунах. Аналітики кажуть, що країна також використовує це паливо для розробки ракет великої дальності під прикриттям своїх космічних програм.
Невпинні атаки Росії на українські цілі впродовж останнього року вичерпали її запаси ракет. Хоча Росія виробляє власні ракети, її потужність виробляти їх відстає від апетиту військових їх запускати. Ось чому підтримка Ірану, як і у випадку з безпілотниками, може стати привабливою альтернативою.
Як і Росія, Іран значною мірою самодостатній, коли мова йде про виробництво ракет, але міжнародні санкції, з якими він стикається у зв’язку з його таємною програмою створення ядерної зброї, також обмежують його виробничі потужності.
За словами аналітиків, Іран також прагне збільшити власні постачання балістичних ракет, намагаючись "продемонструвати м’язи" на Близькому Сході. У 2020 році Іран випустив десяток балістичних ракет по силах США, дислокованих на авіабазі Айн аль-Асад в Іраку, у відповідь на вбивство генерала Касема Сулеймані, лідера іранського воєнізованого формування Кодс. Цей удар, у результаті якого було поранено понад 100 американських військовослужбовців, став найбільшою атакою проти американських військ.