Минулого тижня в російській армії звільнили заступника міністра оборони генерал-полковника Михайла Мізінцева, який відповідав за матеріально-технічне забезпечення війська і перебував на посаді лише вісім місяців.
Нестача боєприпасів викликає внутрішні розбіжності в російській армії
"Звільнення Мізінцева не було підтверджено одразу, але припущення щодо його майбутнього підкреслюють, що проблеми з логістикою залишаються в центрі непростої кампанії Росії в Україні. Росія не має достатньо боєприпасів для досягнення успіху в наступі", – заявляють в управлінні розвідки Великої Британії.
Аналітики додають, що нестача боєприпасів викликає внутрішні розбіжності в російській армії, особливо між Міністерством оборони РФ та групою Вагнера.
"Росія продовжує надавати найвищий пріоритет мобілізації своєї оборонної промисловості, але їй все ще не вдається задовольнити вимоги військового часу. У той час як російські політичні лідери наполегливо вимагають успіху на полі бою, російські фахівці з логістики застрягли посередині", – вказують експерти.
Речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий в коментарі для видання "РБК-Україна" розповів, яке угрупування окупантів воює проти ЗСУ на Бахмутському напрямку. За його словами, мова йде про 25,6 тисяч осіб живої сили, 65 танків та 450 бронемашин, 154 одиниці ствольної артилерії та 56 реактивних систем залпового вогню.
Акцент рашистів змістився на "м'ясну складову"
Аналітики інформаційно-консалтингової компанії Defense Express підрахували, що тут співвідношення виглядає як 1 артсистема на 121 окупанта, і це заодно пояснює, чому рашисти воліють використовувати танки як "імпровізовані САУ" для стрільби із закритих позицій, всупереч малій кількості ОБТ – бо потрібна "додаткова" щільність вогню. Судячи по кількості ББМ, рота окупантів при наступі може розраховувати на підтримку максимум 1-2 бронемашин.
Експерти зазначають, що таке співвідношення може пояснювати зокрема, чому наприклад ще в лютому 2023 року окупанти для своїх "штурмових рот" у "штатному порядку" виділяли хоча б один танк, чотири бронемашини та бодай одну артсистему, а наприкінці квітня – "акцент змістився" в "штурмових ротах" саме на "м'ясну складову", а бронетехніка та артилерія в кращому для ворога випадку виступають "приданим засобом". Ворог зіткнувся з тим, що наявних сил та засобів їм уже не вистачає на Бахмутському напрямку для підтримки безперервності атак. Тому в боях за Бахмут основною вогневою одиницею окупаційних військ стала саме "штурмова група" орієнтовно до 10 ворожих "багнетів" в одній хвилі атаки, а наші захисники доволі часто заявляють про паритет в артилерії проти ворога на цьому відрізку фронту.
За даними координатора групи "Інформаційний спротив" Костянтина Машовця зараз війська ворога на території України мають 1764 танки 4289 бронемашин, майже 3 тисячі одиниць ствольної артилерії та 870 одиниць РСЗВ. Ці цифри виглядають ніби вражаюче, але якщо розподілити цю щільність сил та засобів ворога на 1300 кілометрів фронту, то на один кілометр припадає лише 1 танк, 3 бронемашини та 3 одиниці ствольної артилерії та РСЗВ.
Заступник міністра оборони України Олександр Павлюк наводить цифри, за якими протягом квітня цього року ЗСУ знищили 16,97 тисячі окупантів, 84 ворожі танки та 211 бронемашин, 238 артсистем та 17 РСЗВ. Це в принципі еквівалент того угрупування ворога, що зараз намагається взяти Бахмут.
