Битва за синьо-жовтий прапор в Берліні: українські активісти звернулися до суду. Є результат

Другий рік поспіль поліція Берліна заборонила 8 і 9 травня вивішувати біля радянських пам'ятників як російські, так і українські прапори, а також вмикати маршову музику, щоб забезпечити "гідне вшанування пам'яті загиблих воїнів тодішньої радянської армії". Цього разу українські активісти звернулися до суду і перемогли.

Берлінський адміністративний суд зняв заборону на показ українських прапорів на радянських меморіалах у районах Трептов, Тіргартен та Шенхольцер-Хайде, яку раніше оголосила поліція столиці Німеччини.

Дивись відео Wzruszony Zełenski przemawiał w Parlamencie Europejskim: Wartość życia ludzkiego nie istnieje dla rosyjskich władz

Берлін. Суд дозволив вивішувати українські прапори. Російські — не можна

Про це берлінському мовнику rbb повідомила українська організація "Віче", яка оскаржила заборону. У рішенні суду, яке є в розпорядженні мовника, йдеться про те, що рішення берлінської поліції про заборону прапорів Росії та України є "очевидно незаконним", й вона не надала "жодних доказів того, що громадська безпека перебуває під загрозою".

Адвокат "Віче" Патрік Хайнеманн наголосив, що адміністративний суд Берліна підтвердив правову позицію української громади. "Заборона на українські прапори є, за словами суду, очевидно незаконною. Той, хто користується своїм основним правом публічно заявити про підтримку українського народу та його історичних жертв у перемозі над націонал-соціалізмом, не становить загрози для громадської безпеки", — пояснив він.

Нове рішення суду стосується лише українських прапорів і військової музики — російські залишаються під забороною. Берлінська поліція ще може оскаржити рішення Адміністративного суду у Вищому адміністративному суді землі Берлін-Бранденбург.

9 травня: чому поліція Берліна заборонила вивішувати український прапор 

Таким чином, українські активісти миттєво відреагували на те, що берлінська поліція у п'ятницю заборонила 8 і 9 травня вивішувати біля радянських пам'ятників як російські, так і українські прапори, а також вмикати маршову музику, щоб забезпечити "гідне вшанування пам'яті загиблих воїнів тодішньої радянської армії". Поліція також заборонила "вигуки, які, зважаючи на поточну ситуацію, можуть виправдовувати, прославляти або звеличувати війну в Україні".

Подібна заборона на прапори вже існувала минулого року. Зокрема, під час пам’ятного заходу до дня закінчення Другої світової війни в Європі, місцева поліція згорнула 30-метровий український прапор, який розвернула група українських активістів.

"Російську символіку заборонили, але водночас заборонили й використання українського прапору на території меморіалів. Це справедливість по-німецьки, де вони намагаються показати відстороненість і забезпечити всі права. Насправді, це вилилося у фарс", — сказав український активіст Олександр Снідалов.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба реагуючи на дії берлінської поліції заявив, що "Берлін зробив помилку, заборонивши українську символіку". "Не можна ставити символи України та РФ на один щабель. А відібрати український прапор в учасників мирного мітингу — це напад на кожного, хто з цим прапором в руках нині захищає Європу та Німеччину від російської агресії", — написав Кулеба в Twitter.

Тодішній посол України у Німеччині Андрій Мельник назвав інцидент з українським прапором "величезною ганьбою для Берліна".