Окупант розповів, що був у складі групи військовослужбовців РФ, які мали змінити "вагнерівців" під Бахмутом. Проте найманці його переплутали з українським розвідником і почали катувати.
З окупантом зіграло злий жарт прагнення до трофеїв
"8 квітня 2023-го ми приїхали під Бахмут, щоб змінити ПВК "Вагнер". [Нібито] вони йдуть, зараз підуть - а ми займаємо їхні позиції... Думаю: піду з хлопцями познайомлюся - у нас поки що зв'язку немає з артилерією... Попросив у них рацію, щоб повідомити штаб про перекидання техніки тією дорогою на Бахмут: "Перевірте, там свої чи чужі".
Можливо, російського добровольця відпустили б, але його прагнення до трофеїв зіграло з ним злий жарт. У його кишені виявили жетон Добровольчого українського корпусу. За цю знахідку окупант і поплатився своїм здоров'ям.
"Наділи на голову мішок, у "ластівку" заламали, - і закинули в пазик. Кудись відвезли, а коли виводили з автобуса, дуже сильно вдарили - чи то в голову, чи то в плече... Тільки в лікарні мені сказали, що в мене гематома плеча, тож, напевно, вони били саме в плече", - згадує окупант.
Потерпілий журналістам поскаржився на допити "з особливим натхненням". Їх вагнерівці проводили у чотирьох різних локаціях. Між ними окупанта найманці возили у вантажівці.
Вагнерівці з російським добровольцем не церемонилися
Жодних розмов, окрім допиту, зі мною не вели. Один тільки, поки мене перевозив, запитав: "Ти живий?" Я кажу: "Живий". Він не знущався - тільки змусив гімн Росії заспівати: може, перевіряв, чи знаю я слова. Так я йому спочатку заспівав гімн СРСР, а потім уже російський. Поки їхали, він слухав, - розповідає загарбник.
Ясна річ, що вагнерівці з ним не церемонилися. Окупант поскаржився, що його кололи ножем у вічі. Після цього їх засипали невідомим порошком, напівголого відправили до холодного підвалу. Також російського добровольця били, обливали бензином та погрожували, що підпалять. Тортури тривали всю ніч.
Один з так званих "слідчих" під час свого останнього допиту запідозрив, що щось тут не так. Він полоненого вирішив передати до лап так званої військової поліції.
"Там одразу почали перевіряти мою приналежність до Росії. Розпитували мене про те, яка, наприклад, пам'ятка встановлена біля залізничного вокзалу в моєму рідному місті Орел. А коли зрозуміли, хто я, приїхала "швидка" і забрала мене спочатку до травмпункту, а звідти - у лікарню Брянки", - зазначив він.
У відповідь "пригожинці" поскаржилися, що не виспалися, адже всю ніч "працювали", тобто займалися катуванням.
Медики під час огляду діагностували а окупанта забій нирок, закриту травму правого плеча, а також хімічний опік очей.
Окупант також поскаржився на командування свого підрозділу. За час відсутності, його записали у дезертири або просто втікачі. Тож обіцяну йому зарплату у розмірі 160 тисяч рублів платити йому ніхто не буде.
"Мене після лікарні комісувати обіцяли, на фронт більше не відправлять. Та я й сам не хочу: після того, що там побачив, я не хочу в такій армії воювати. Кармічний обов'язок я, вважай, відпрацював", – додав він.
