Угорський військовий експерт Андраш Рац тоді працював у Центрі стратегічних досліджень та безпеки уряду Угорщини. Він розповів в інтерв'ю "Європейській правді", що у лютому 2022 року Угорщина справді накопичила певні військові сили вздовж кордону України. Проте, за його словами, подробиці мають значення.
Військовий експерт Рац: Угорщина не готувала наступ
Андраш Рац підкреслив, що склад цих сил був не таким, як з російського боку. "Росія зібрала наступальні сили. Угорські сили, спрямовані до вашого кордону незадовго до вторгнення РФ, не були наступальними", – сказав він та додав, що вторгнення Путіна стало для уряду Угорщини несподіванкою.
"Орбан дійсно не вірив, що Росія скоїть настільки серйозну, критичну помилку, як напад на Україну. Так само як у це не вірили Німеччина або Франція. Поза тим, Будапешт вирішив підготуватися до "плану Б", тобто до малоймовірного, на його думку, сценарію нападу Росії. Цей "план Б" передбачав, що почнеться потужна гуманітарна криза та піде масштабний потік біженців з України", – сказав військовий експерт.
Він додав, що для стримування гуманітарної кризи Угорщина планувала використати не армію, а окремі специфічні армійські підрозділи. "Погодьтеся, це різні речі – стягувати на кордон усю армію чи перекидати туди деякі підрозділи. Склад угорських сил, стягнутих до кордону України перед вторгненням РФ, визначався трьома мотивами", — заявив він.
Експерт Андраш Рац про стягування сил до кордону: були понтони
Посадовець розповідає, що, по-перше, Угорщина розуміла, що прикордонники не зможуть впоратися з масовим потоком біженців. "Якщо десятки та сотні тисяч цивільних громадян перетинають кордон всього за кілька днів, це створює масштабні гуманітарні потреби. Потрібні намети, лікарі, ліжка, їжа і так далі. В угорській системі все це є саме у військових. Тож одним з мотивів була опіка над біженцями", — сказав він.
Другим мотивом була позиція угорських військових чиновників, які керували армією рік тому. "Для багатьох із них визначальним життєвим досвідом була югославська війна у 1990-х роках. А під час тієї війни були випадки, коли озброєні військові підрозділи, і сербські, і хорватські – чи то випадково, чи то ні – перетинали кордон Угорщини. Тому, ґрунтуючись на югославському досвіді, угорські військові керівники вважали, що за малореального сценарію, що війна призведе до розвалу України, окремі українські підрозділи можуть перетнути угорський кордон, імовірно, зі зброєю в руках, шукаючи дорогу від війни", — сказав Андраш Рац.
Він додав, що третій мотив стосується зібраних понтонів вздовж кордону. "Угорщина готувалася до можливого удару Росії по мостах, у тому числі по мосту Чоп – Захонь, де є один з ключових пунктів перетину кордону. Тож були плани, що у разі, якщо Росія руйнує міст – угорці разом з українською стороною можуть швидко навести переправу через Тису, щоб дати змогу біженцям перетинати її", — розповів експерт.
Рац додав, що українська сторона знала про це. "Державна система, армія, уряд, угорська держава – я на 100% переконаний, що ніхто з них не готував напад на Україну чи загарбання будь-якої частини української території. Будапешт не готувався і взагалі не вірив, що Росія нападе. Це був "план А". Але існував також "план Б", і він був добре пропрацьований", — підсумував він.
